02 квітня 2021 р. № 400/168/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
про:визнання протиправним та скасування рішення викладеного в листі № 7338-7186/С-02/8-1400/20 від 10.12.2020 р., зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просить (з урахуванням уточнених позовних вимог):
- визнати протиправними дії відповідача, викладені в листі №7338-7186/С-02/8-1400/20 від 10.12.2020 щодо зменшення нарахування розміру та виплати призначеної пенсії менше ніж 90% (з застосуванням обмеження максимального розміру пенсії, від суми заробітної плати, яка становить 32437,82 грн.) заробітної плати після її перерахунку;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та здійснити позивачу виплату пенсії у розмірі 90% від суми заробітної плати (32437,82 грн), яка вказана у довідці, без обмеження максимальним розміром і виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії з 01.01.2020 року по 31.12.2020 (за 12 місяців, які передували набуттю права на підвищення пенсії) з урахуванням проведених ним виплат, а також проводити щомісячно виплати призначеної пенсії без зменшення її відсоткового значення та обмеження граничним розміром;
- допустити негайне виконання рішення в межах стягнення суми за один місяць.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що перебуває на пенсійному обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до положень Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від заробітної плати, однак відповідач протиправно провів перерахунок пенсії в розмірі 60% від заробітної плати та обмежив пенсійні виплати граничним розміром.
Ухвалою суду від 01.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач надав до суду відзив, у якому зазначив, що здійснив перерахунок пенсії позивачці з 01.01.2020 на підставі довідки Миколаївської обласної прокуратури від 28.02.2021 №18-12вих20, виданої на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2020 р. по справі №400/1565/20. Таким чином, дії відповідача є правомірними.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
ОСОБА_1 з 14 серпня 1995 року перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ в розмірі 90% від місячного заробітку.
10 березня 2020 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про проведення їй перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до довідки про розмір заробітної плати, виданої Прокуратурою Миколаївської області від 28 лютого 2020 року №18-126 вих-20. Рішенням від 13 березня 2020 року №3/1/03.04-р ГУ ПФУкраїни в Миколаївській області відмовило позивачці в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 по справі № 400/1565/20 із змінами, внесеними постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 визнано протиправним та скасовано зазначене рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.03.2020 № 3/1/03.04-р щодо відмови позивачці у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18-126 вих-20 від 28.02.2020 р., зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити позивачці з 01 січня 2020 року перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18-126 вих-20 від 28 лютого 2020 рок.
На виконання судового рішення, відповідачем з 01.01.2020 був здійснений перерахунок пенсії позивачці, та зменшено відсоток з 90% на 60 % середнього заробітку та виплату пенсії здійснено з обмеженням граничним розміром.
Позивач вважає, що здійснюючи перерахунок пенсії у розмірі меншому ніж 90% від розміру заробітної плати, зазначеного у відповідній довідці, а також застосовуючи обмеження граничного розміру пенсії, що підлягає виплаті та становить 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, Головне управління ПФУ в Миколаївській області порушує її право на соціальний захист, на отримання пенсії у розмірі, який відповідає нормам Конституції та законам України, нормам міжнародного права та судовій практиці, а тому звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (надалі - Закон №1789-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина 20 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ).
Частиною 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ передбачалося, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
В подальшому, до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI (надалі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина 17 статті 50-1 Закону №3668-VI з 01 жовтня 2011 року стала 18, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (надалі - Закон №1697-VІІ).
Відповідно до частини 2 статті 86 Закону №1697-VІІ пенсія призначається в розмірі 60 % від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 14.08.1995 року призначено пенсію за вислугу років, що обчислена відповідно до вимог Закону №1789-ХІІ в розмірі 90% середньомісячного заробітку.
Проте, під час здійснення перерахунку пенсії позивача пенсійним органом безпідставно застосовано положення частини 2 статті 86 Закону №1697-VІІ, оскільки відповідні положення підлягають застосуванню лише при призначенні пенсії після набрання цією нормою чинності.
Такі висновки знаходять своє підкріплення також в усталеній практиці суду конституційної юрисдикції.
Так, у рішенні від 05 квітня 2001 №3-рп/2001 Конституційний Суд України вказав, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Натомість, дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, наведене вище свідчить про те, що на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії виникла лише одна підстава її перерахунку, а саме збільшився розмір заробітної плати працівників органів прокуратури за відповідною посадою. Інші ж складові, зокрема й відсотковий розмір пенсійних виплат, не змінилися.
А тому суд переконаний, що відсотковий розмір вже призначеної пенсії є сталим та не може змінюватися.
Водночас, судом встановлено, що пенсія позивачки до перерахунку становила 90% середньомісячного заробітку.
Проте, під час здійснення перерахунку пенсії позивача пенсійним органом безпідставно застосовано положення частини 2 статті 86 Закону №1697-VІІ, оскільки відповідні положення підлягають застосуванню лише при призначенні пенсії після набрання цією нормою чинності.
Таким чином, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача із 90% до 60% є протиправними, а тому в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.
Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає, що обмеження максимального розміру пенсій десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, стосовно пенсій, призначених, зокрема, відповідно Закону України "Про прокуратуру", було введено Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 №3668-VІ (далі - Закон №3668-VІ), який набув чинності 01.10.2011.
Водночас пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VІ визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Наведене дає підстави дійти висновку про те, що законодавче нововведення щодо обмеження максимального розміру пенсій не може застосовуватись до раніше призначених пенсій, оскільки в даному випадку буде порушуватись принцип незворотності нормативно-правових актів у часі, закріплений у статті 58 Конституції України.
Враховуючи те, що позивачка є пенсіонером і пенсія їй призначена у 1995 році, тому до розміру пенсії останньої не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п'ятнадцятої ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, № 1697-VII.
Отже, суд вважає, що позивачка має право на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.
За викладених обставин, підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок та здійснювати виплату пенсії позивачу за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від розміру заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18-126вих-20 від 28.02.2020 року, без обмеження її граничного розміру та виплативши різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії з 01.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині вимог позивача щодо зобов'язання відповідача в подальшому проводити виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром суд відмовляє у їх задоволенні, оскільки такі вимоги спрямовані на захист права на пенсійне забезпечення, щодо якого наразі немає підстав вважати його порушеним.
Захист права позивача на майбутнє в даному випадку не відповідає завданням адміністративного судочинства, окресленим у ч.1 ст.2 КАС України.
Згідно з пунктом першим ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
На думку суду, у пункті першому ч. 1 ст. 371 КАС України йде мова про негайне виконання стягнення пенсії у разі позбавлення пенсіонера такої пенсії. Інститут негайного виконання стягнення пенсії за один місяць у такому разі виконує функцію запобіжника позбавлення особи засобів існування на час вирішення юридичного спору.
Натомість спірні правовідносини між сторонами у цій справі полягають не у позбавленні позивача пенсії як засобу існування. У цьому випадку існує лише спір щодо належного пенсії, який кожна із сторін обраховує на свою користь.
Крім того, у цій справі суд не вирішує питання щодо стягнення пенсії, а відтак і не визначає суми стягнення за місяць.
На підставі зазначеного суд не вбачає підстав для застосування пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України та негайного виконання судового рішення у цій справі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенні частково.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 262, 295, 371 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, викладені в листі №7338-7186/С-02/8-1400/20 від 10.12.2020 щодо зменшення нарахування розміру та виплати призначеної пенсії ОСОБА_1 з 90% до 60% від суми місячної заробітної плати, з застосуванням обмеження максимального розміру пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) провести перерахунок та здіснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від розміру заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18-126вих-20 від 28.02.2020 року, без обмеження її граничного розміру та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії з 01.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням проведених виплат.
5. В задоволенні решти вимог - відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 840,80 грн., сплачений відповідно до квитанції від 28.12.2020 р. №6155855.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар