справа №380/1117/21
05 квітня 2021 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (позивач)
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ПФУ у Львівській області, у якому просить визнати протиправними дії відповідача (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ідентифікаційний код 13814885) щодо зменшення при перерахунку з 01.01.2018 пенсії ОСОБА_1 шляхом обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат; встановити судовий контроль за виконанням рішення; постанову суду в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Згідно ухвали від 29.01.2021 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Відповідно до ухвали від 10.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за інвалідністю, як інвалід війни І групи. Пенсія позивачу була призначена довічно відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (Закон № 2262-ХІІ) за вислугу років, 01.01.2003. Позивач зазначає, що відповідачем неодноразово здійснювався перерахунок його пенсійного забезпечення, однак, вважає, що такий перерахунок здійснюється неправильно. Зазначає, що з 01.01.2018 року при перерахунку та виплаті пенсії позивачу було, на думку ОСОБА_1 , незаконно застосовано обмеження її максимального розміру 10 прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Позивач вказує, що ОСОБА_1 пенсію призначено вперше 01.01.2003, а норми Закону № 2262-ХІІ щодо тимчасового обмеження пенсії максимальним розміром розповсюджуються на пенсії, призначені з 01.01.2016 і не можуть впливати на перерахунок уже призначених пенсій.
Відповідач не погодився з позовною заявою ОСОБА_1 , подав відзив на позов та додаткові пояснення до відзиву, у якому вказав, що ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років з 11 серпня 1992 року у розмірі 75% сум грошового забезпечення. На підставі особистої заяви від 26.07.2005 ОСОБА_1 з 01.09.2005 призначена пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років з 90% сум грошового забезпечення. Основний розмір призначеної пенсії становив 2342,34 грн. Разом з надбавкою - 119,67 грн. пенсійна виплата становила 2462,03 грн. Відповідач звертає увагу, що при призначенні пенсії з 01.09.2005 розмір призначеної пенсії не досягав максимального розміру. На підставі особистої заяви позивача, з 24.01.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності, основний розмір пенсії становить 100% грошового забезпечення. Розмір пенсії з надбавками становить 7845,33 грн. При призначенні пенсії з 24.01.2018 розмір пенсії не досягав максимального розміру. З 01.12.2018 з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до 14970 грн., розмір підвищення пенсії позивача становив 7124,67 грн. ( 14970,00 (максимальний розмір пенсії) - 7845,33 грн. (розмір пенсії до перерахунку), розмір пенсійної виплати 11407,67 грн. (7845,33 грн. пенсія до перерахунку +3562,34 грн. 50% підвищення). З 01.01.2019 пенсійна виплата становила 13188,83 грн. Головним управлінням листом № 3428/Л-20/11.03.-06 від 06.08.2019 надано роз'яснення позивачу щодо обчислення розміру пенсії
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд виходив з наступного.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з 01.09.2005 позивачу призначено пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за вислугу років. Основний розмір призначеної пенсії становив 2342,34 грн., разом з надбавкою - 119,67 грн. пенсійна виплата становила 2462,03 грн.
Згідно протоколу за пенсійною справою - 1301016932 від 24.01.2018 року ОСОБА_1 з 24.01.2018 призначено пенсію по інвалідності у розмірі 100% грошового забезпечення та визначено розмір пенсії - 7845,33 грн. З 01.02.2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії у зв'язку з переходом на інший вид пенсії, розмір пенсії з надбавками становив 7845,33 грн.
01.04.2018 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, визначено розмір пенсії 22301,92 грн., застосовано обмеження максимального розміру пенсії та зменшено до 10787,67грн., з 01.02.2019 розмір пенсії 22356,37 грн., зменшено до 13188,83 грн., з 01.01.2020 розмір пенсії 22559,74 грн. зменшено до 16380,00 грн., що підтверджується розпорядженнями Пенсійного органу, що додані до матеріалів справи.
Не погодившись з встановленим обмеженням максимального розміру пенсії, позивач звернувся до суду
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За правилами статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 № 3668-VІ (далі Закон №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до частини 3 статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі Закон №1788-XII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Аналізуючи норми абзаців 1, 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону №3668-VI, слід вказати, що вказані норми Закону №3668-VI стосуються виплат пенсії, призначеної до 01.10.2011, та розмір якої на час призначення перевищував встановлений цим Законом її максимальний розмір. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії.
Таким чином, вказану норму не можна тлумачити як підставу для скасування обмеження максимального розміру пенсій, призначених до набрання чинності Законом №3668-VI. В даному випадку ця норма не скасовує обмеження розміру пенсії позивача, а лише визначає, що до моменту, коли розмір пенсії не відповідатиме встановленому максимальному розміру, виплата такої пенсії здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків.
Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Так, у постанові від 24.06.2020 (справа №580/234/19) Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду на підставі аналізу зазначених вище норм чинного законодавства дійшов таких висновків:
«Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.
Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.
Такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 06 вересня 2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Суд не знаходить у такому різному ставленні правомірної, об'єктивно обґрунтованої мети.
При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).
Норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм Закону № 3668-VІ викладений Верховним Судом у постанові від 10 вересня 2020 у справі № 280/5154/19.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підстави для відступу від правової позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в зазначених постановах, відсутні.
Як вбачається зі встановлених по справі обставин, згідно протоколу за пенсійною справою - 1301016932 від 24.01.2018 року ОСОБА_1 з 24.01.2018 призначено пенсію по інвалідності у розмірі 100% грошового забезпечення та визначено розмір пенсії - 7845,33 грн. З 01.02.2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії у зв'язку з переходом на інший вид пенсії, розмір пенсії з надбавками становив 7845,33 грн. 01.04.2018 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, визначено розмір пенсії 22301,92 грн., застосовано обмеження максимального розміру пенсії та зменшено до 10787,67 грн., з 01.02.2019 розмір пенсії 22356,37 грн., зменшено до 13188,83 грн., з 01.01.2020 розмір пенсії 22559,74 грн. зменшено до 16380,00 грн., що підтверджується розпорядженнями Пенсійного органу, що додані до матеріалів справи.
Таким чином, лише починаючи з 01 квітня 2018 року внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний.
Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення Закону № 3668-VI та частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування»
За наведених доводів та обґрунтувань, в задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 05.04.2021.
Суддя Крутько О.В.