02 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/727/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області про визнання дій протиправними, а також зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі звернувся до суду з позовом, з урахуванням ухвали суду про роз'єднання позовних вимог від 05.03.2021 року (а.с.21-22), до ГУ ПФУ в України в Кіровоградської області про:
- визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) щодо відмови зарахування ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: період проходження строкової служби в лавах збройних сил Радянської армії з 31.10.1980 по 10.11.1982 (всього 2 роки); половину стажу навчання на денному відділені у Харківському юридичному інституті імені Ф.Є. Дзержинського з 31.09.1984 по 29.06.1988 (всього 1 рік 9 місяців);
- зобов'язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) при обчислені розміру довічного грошового утримання ОСОБА_1 зарахувати в стаж роботи на посаді судді який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання період проходження строкової служби в лавах збройних сил Радянської армії з 31.10.1980 по 10.11.1982 (всього 2 роки); половину стажу навчання на денному відділені у Харківському юридичному інституті імені Ф.Є. Дзержинського з 31.09.1984 по 29.06.1988 (всього 1 рік 9 місяців).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що він, як суддя у відставці, отримує довічне грошове утримання в ГУ ПФУ в Кіровоградській області, яким обрахований стаж судді 23 роки 6 місяців 4 дні. Проте при обрахунку стажу судді не був врахований період проходження військової служби з 31.10.1980 по 10.11.1982 та половину строку навчання у Харківському юридичному інституті з 01.09.1984 по 29.06.1988. З врахуванням цих періодів стаж судді позивача складає 27 років 1 місяць.
Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області (надалі відповідач) подано відзив на позов, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що на момент призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №2453 в редакції від 17.06.2012 року, відповідно до якого не враховувався до стажу судді період служби в армії та половина строку навчання, а тому позивачу обраховано стаж судді 23 роки 04 місяці.
Ухвалою суду від 05.03.2021 відкрито провадження по справі, розгляд призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження (а.с.29-30).
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -
Рішенням сесії Кіровоградської обласної Ради народних депутатів двадцятого скликання від 23 червня 1989 року №89 ОСОБА_1 обрано суддею Новоукраїнського районного народного суду (а.с.58).
Постановою Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 18.09.2012 року №5364-VI ОСОБА_1 звільнено з посади судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с.67).
Позивачу з 25 жовтня 2012 року призначено щомісячне грошове утримання судді із розрахунку стажу судді - 23 роки 4 місяці.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про зарахування до стажу на посаді судді період проходження строкової військової служби та навчання у вищих юридичних навчальних закладах, що дає право судді на відставку та одержання щомісячного грошового утримання.
Листом ГУ ПФУ в Кіровоградській від 10.02.2021 року №433-113/О-02/8-1100/21 позивачу відмовлено у зарахуванні періоду проходження строкової служби та навчання у вищому юридичному навчальному закладі до стажу роботи на посаді судді. Дана відмова мотивована тим, що частина перша статті 131 Закону №2453 (в редакції чинній на дату звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання містить вичерпний перелік посад робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді. При цьому, зарахування до стажу роботи на посаді судді періодів проходження строкової військової служби та навчання у вищих юридичних закладах зазначеною нормою Закону №2453 не передбачено (а.с.15).
До суду відповідачем надані копії документів позивача, які знаходяться у матеріалах пенсійної справи, а саме копії військового квитка, диплома позивача та розрахунок стажу судді.
Згідно з розрахунком страхового стажу позивач має загальний стаж 31 рік 09 місяців 07 днів, із них страховий стаж судді 23 років 04 місяців, який розрахований виключно за період роботи позивачем на посаді судді у період з 26.06.1989 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 24.10.2012.
До стажу судді у відставці та розрахунку довічного грошового утримання відповідачем не враховано період проходження строкової військової служби з 31.10.1980 по 10.11.1982, що складає 02 року 10 днів та половина періоду навчання в юридичному вузі з 01.09.1984 по 27.06.1988, що складає 1 рік 09 місяців 13 днів. Дані періоди трудової діяльності зараховані лише до загального трудового стажу.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами пункту 14 частини 1 статті 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.
На час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року N 2453-VI (далі - Закон №2453).
Згідно статті 131 Закону №2453-VI (в редакції чинній на час звільнення у відставку) до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом № 2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби.
Це підтверджується також положеннями Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII, яким були внесені зміни в Закон України "Про судоустрій і статус суддів", зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом четвертим такого змісту: "Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді позивача, зокрема, періоду проходження строкової військової служби з 31.10.1980 року по10.11.1982 року та половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі з 01.09.1984 року по 29.06.1988 року і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді 23 роки 04 місяці є неправомірним.
При розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду з таким же предметом та підставами спору вилкдаених, зокрема, у постановах від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17, від 13 листопада 2019 року у справі № 521/2593/17, від 05 грудня 2019 року у справі №592/2737/17, від 13 лютого 2020 року у справі № 592/5433/17, від 24 березня 2020 року у справі № 559/512/17 та від 29 квітня 2020 року у справі 426/12415/16-а.
Суд зауважує, що жодних заперечень з боку пенсійного органу щодо фактів навчання позивача та проходження ним строкової військової служби у періодах, які ним не включені до стажу судді, не надходило.
Факт проходження строкової військової служби з 31.10.1980 по 10.11.1982 підтверджується записом у військовому квитку НОМЕР_2 , копія якого залучена до матеріалів справи, а період навчання позивача підтверджується копією диплому ТВ-1 №167131 та випискою із заліково-екзаменаційних відомостей.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача щодо зарахування до стажу судді періодів навчання та проходження військової строкової служби, викладеної у листі ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 10.02.2021 року №433-113/О-02/8-1100/21.
Водночас, суд зауважує з приводу способу захисту, обраного позивачем наступне.
Так, позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до стажу судді відповідних періодів, при цьому зарахування цих періодів до стажу судді є безпосереднім обов'язком пенсійного органу, який протиправно більше восьми років не враховував до стажу судді, при цьому позивач до 2021 року не звертався до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суд зважає на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо не зарахування періодів проходження строкової військової служби з 31.10.1980 року по 10.11.1982 року та половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі з 01.09.1984 року по 29.06.1988 року та стажу судді, що дає право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до пункту 23 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Згідно пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
З огляду на вищеописане, суд дійшов висновку про зобов'язання ГУ ПФУ у Кіровоградській області зарахувати до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного грошового утримання, періодів проходження строкової військової служби з 31.10.1980 року по 10.11.1982 року та половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі з 01.09.1984 року по 29.06.1988 року, з дня звернення ОСОБА_1 із заявою про зарахування до стажу судді зазначених періодів (2021 рік).
Частинами першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 908 грн., а відтак на його користь підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не зарахування періодів проходження строкової військової служби з 31.10.1980 року по 10.11.1982 року та половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі з 01.09.1984 року по 29.06.1988 року та стажу судді, який дає право отримання щомісячного грошового утримання судді.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді, періодів проходження строкової військової служби з 31.10.1980 року по 10.11.1982 року та половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі з 01.09.1984 року по 29.06.1988 року, з дня звернення ОСОБА_1 із заявою про зарахування до стажу судді зазначених періодів.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009; ЄРДПОУ 20632802).
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук