05 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/464/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою товариство з обмеженою відповідальністю “Експрес ТН” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, -
Представник ТОВ “Експрес ТН” звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 15.12.2020 року № UA110310/2020/000037/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортник засобів комерційного призначення від 11.01.2021 року №UA110310/2020/00038.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що під час митного оформлення придбаного товару для визначення його митної вартості застосовано 1 метод, тобто метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) та відповідачу було подано всі необхідні товаросупровідні документи, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 31.03.2021 продовжено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву ( а.с.67).
Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що прийняття оскаржуваного рішення здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України, з урахуванням даних ПІК ЄАІС. Так, за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 МКУ було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Додаткових документів за запитом контролюючого органу позивачем не було надано. З урахуванням вищезазначеного митна вартість заявленого до митного оформлення товару “Ізобутиловий спирт технічний”, була скоригована митницею за резервним методом, згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, на рівні 0,6981 дол. США/кг, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, співставного з оцінюваним з урахуванням опису, обсягів, країни відправлення та походження, характеру угоди, митне оформлення якого здійснено за резервним методом за ЕМД від 20.11.2020 № UA 110050/2020/006453 (а.с.69-72).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.05.2019 товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес ТН», як покупець, уклало з компанією з обмеженою відповідальністю «Дукса» (Республіка Польща), як Постачальником, Договір № 30-05 на поставку (а.с.7-11).
Додатком № 6 до Договору визначено найменування товару - спирт ізобутиловий технічний, встановлена ціна за одну тону в розмірі 566,16 доларів США, а також погоджена загальна вартість - 33 969,60 доларів США ( а.с.14).
На виконання умов Договору, ТОВ «Експрес ТН», платіжним дорученням від 16.11.2020 року, перерахувало КОВ «Дукса» передплату в сумі 33 969,60 доларів США ( а.с.15).
16.11.2020 до Додатку № 6 внесені Зміни № 1, за змістом якого визначено, що ціна Товару в сумі 566,16 доларів за одну метричну тону, є попередньою, а фінальна ціна розраховується за формулою: середнє значення котировок Platts European Marketscan під заголовком Eurobob FOB Rotterdam за місяць відгрузки плюс премія 180 доларів США за тону ( а.с.16-17).
20.11.2020 позивачем від ТОВ «Дукса» отримано Інвойс 20-11-2020 з попередньою ціною 55,98 т. спирту ізобутілового технічного по 566,16 доларів США за тону, на загальну суму 31 693,64 долари США ( а.с.18).
02.12.2020 до Додатку № 6 внесені Зміни № 2, за змістом якого визначено, що ціна Товару в сумі 566,16 доларів за одну метричну тону є попередньою, а фінальна ціна розраховується за формулою: середнє значення котировок Platts European Marketscan під заголовком Eurobob FOB Rotterdam за місяць відгрузки плюс премія 185 доларів США за тону ( а.с.19-20).
07.12.2020 позивачем від ТОВ «Дукса» отримано Інвойс 07-12-2020 (коригування ціни за Інвойсом № 20-11-2020 від 20.11.2020) з остаточною ціною вартості 55,98 т. спирту ізобутилового технічного в розмірі 560,64 доларів США за тону, на загальну суму 31 384,63 долари США ( а.с.21).
10.12.2020 позивачем подано митну декларацію № UА 110310/2020/002176 на 31 тону ізобутилового спирту технічного на загальну вартість 17 379,84 доларів США (560,64 долари США за тону), що за курсом склало 487 341,14 грн. ( а.с.23).
Позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
До декларації позивачем додано сертифікат якості №1570 від 20.11.2020, рахунок-фактура (інвойс) № 07-12-20 від 07.12.2020, рахунок-фактура (інвойс) № 20-11-20 від 20.11.2020, декларація про проходження товару від 07.12.2020, накладна ЦІМУМВС від 20.11.2020 від 27.11.2020 №29950486, некласифікований комерційний документ invoice №SLI - AT 20023410 від 20.11.2020, , некласифікований комерційний документ invoice №191120-163 від 19.11.2020, кредитове авізо посередника S від 30.11.2020, зовнішньоекономічний договір 30-05 від 30.05.2019, доповнення до договору 1 від 08.01.2020, доповнення до договору 1 від 16.11.2020, доповнення до договору 2 від 08.04.2020, доповнення до договору 2 від 02.12.2020, доповнення до договору 6 від 12.11.2020, лист щодо оформлення ціни №07 від 07.12.2020, копія митної декларації країни відправлення від 19.11.2020 (а.с. 81,94, 7-22, 26-46, 76-93, 95-99).
10.12.2020 позивачем до відповідача, з метою підтвердження митної вартості товару по МД № UА 110310/2020/002176, подано додаткові документи, а саме Доповнення №SIVN.1388106 від 02.112020, платіжне доручення №15 від 16.11.2020, бухгалтерські документи отримувача щодо минулого оформлення ( а.с.25-45).
14.12.2020 під час здійснення митного контролю посадовими особами Дніпровської митниці Держмитслужби встановлено, що поставка оцінюваного товару була заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 30.05.2019 № 30-05 та додаткової угоди від 12.11.2020 №6 (інвойсу від 07.12.2020 №07-12-2020) укладеною між компанією SOO "Duksa" Польща та вітчизняним ТОВ "Експрес ТН".
Згідно наданого Доповнення від 12.11.2020 №6 вартість товару встановлена на рівні 566,16 Дол.США/т комерційні умови поставки DАР Світловодськ. Змінами№1 від 16.11.2020 до Доповнення від 12.11.2020 №6 встановлено, що ціна товару 566,16 Дол.США/т являється попередньою, а фінальна вартість розраховується за формулою: середнє значення котирувань Platts European Marketscan під заголовком Eurobob FOB Rotterdam за місяць відвантаження плюс премія 185 Дол.США/т (комерційні умови поставки DАР Соловей/Тополі).
Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) при умовах поставки DАР означає, що продавець зобов'язаний забезпечити перевезення товару до погодження сторонами місця доставки, не розвантажуючи товар з транспортного засобу у такому місці. Умови поставки DАР передбачають, що на продавця покладено обов'язки по всім витратам і ризикам, пов'язаним з транспортуванням товару, в тому числі будь-які збори по експорту з країни відправлення. З урахуванням зазначеного, в поданих до митного оформлення документах неможливо здійснити перевірку правильності визначення числових значень окремих складових заявленої митної вартості товару, оскільки відсутнє документальне підтвердження повноти включення до заявленого рівня вартості витрат, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ, а саме: зазначеними умовами договору передбачено лише елементи формування вартості товару у вигляді значення котирувань плюс премія, питання включення складових митної вартості пов'язаних з транспортуванням та іншим не зазначено.
Зазначена зовнішньоекономічна операція здійснена за контрактом укладеним з посередником. Декларантом до митного оформлення надано документи від виробника товару до кінцевого одержувача ТОВ «Експрес ТН» згідно яких можна дослідити формування вартості товару з наступними особливостями: Доповнення №SIVN.1388106 від 02.11/2020 до договору № SIVN.138810 від 04.06.2019 укладено між компанією Sibur Internetional GMBH Австрія та LLC Duksa (договір № SIVN.138810 від 04.06.2019 до митного оформлення надано не було). Розділом 6 «Ціна» встановлено вартість товару на рівні 561,16 Дол.США/т комерційні умови СРТ Соловей. Ціна є попередньою. Фінальна ціна розраховується за формулою середнє значення котирувань Platts European Marketscan під заголовком Eurobob FOB Rotterdam за місяць відвантаження плюс премія 180 Дол.США/т (комерційні умови поставки СРТ Соловей/Тополі).
Тобто зазначені положення формування вартості товару ідентичні (за виключенням суми премії з різницею в 5 ДОЛ.США) до положень між контрагентами SOO "Duksa" та ТОВ «Експрес ТН» викладених Змінами №1 від 16.11.2020 до Доповнення від 12.11.2020 №6. Розрахунок торговельної надбавки SOO "Duksa" фактично не прослідковується.
Разом з тим, в товаросупровідних документах: накладній УМВС від 20.11.2020 № 29950486, копії МД країни відправлення (РФ) від 19.11.2020 № 10418010/191120/0338194 відправником/експортером виступає компанія ООО «Нефтехимическая транспортная компания», інформація про SOO "Duksa" Польша відсутня.
Згідно даних заявлених у ЕМД сертифікат якості №1570 від 20.11.2020 посилається на реквізити контракту від 17.02.2020 № СХ.28615, що до митного оформлення наданий не був, посилання на рахунок(інвойс) відповідно до якого поставляється товар відсутні. Реквізити документів: № СХ.28615 від 17.02.2020 , №150 від 03.11.20, № 9536-2013 від 01.09.2014, № Б/Н від 27.08.2018 задекларовані у копії МД країни відправлення від 19.11.2020 № 10418010/191120/0338194 до митного оформлення не надавались.
У наданому до митного оформлення інвойсі № 191120-163 від 19.11.2020 зазначений контракт від 17.02.2020 № СХ.28615 та додаток №150 від 03.11.20, які до митного оформлення не надавались, що унеможливлює визначити ціноутворення при первинному продажу товарів.
Відповідно до наданих документів виробником товару є ПАО «Сибур Холдинг» Російська Федерація який продав, заявлений до митного оформлення товар, посереднику компанії Sibur Internetional GMBH Австрія . Згідно інформації з сайту http:// Sibur -іпt.rи Sibur Internetional GMBH є експортним підрозділом ПАО «Сибур Холдинг» Російська Федерація, тобто ці підприємства пов'язані між собою.
У зв'язку з відсутністю будь-яких документів щодо визначення ціни при купівлі/продажу, товару заявленого до митного оформлення між даними підприємствами, є ймовірність, що ці відносини могли вплинути на ціну товару. Інформація, що ці відносини не вплинули на ціну товару відсутня.
Враховуючи наявність здійснених операцій між посередниками, в поданих документах відсутні відомості щодо розрахунків вартості комерційної надбавки (у разі визначення ціни за формулою, біржовими котируваннями), та способів ціноутворення між посередниками (відповідно не можливо дослідити фактори (зв'язок), що вливають на формування та складові митної вартості задекларованого товару.
Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: за наявності, платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також декларанту було повідомлено що, у відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, для обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, та відповідно до положень статті 254 МКУ, з метою перевірки заявлених у поданій в МД відомостей, необхідно надати переклади на українську мову документів, які містять відомості про вартість товару. Згідно п.6 ст. 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару у 10-ти денний термін ( а.с.74).
Декларантом ТОВ "Експрес ТН" 15.12.2020 направлено відповідачу лист № 15/12 згідно якого інших додаткових документів щодо визначення митної вартості надати не має можливості ( а.с.75).
Рішенням про коригування митної вартості товарів від 15.12.2020 року № UА 110310/2020/000037/1, відповідачем скоригована та визначена вартість вару за митною декларацією № UА 10310/2020/002176 на 31 тону ізобутилового спирту на суму в розмірі 21 641,10 доларів США (698,10 доларів США за тону) ( а.с.48-51,73).
11.01.2021 карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 110310/2020/00038 відповідачем відмовлено позивачу у митному оформленні (випуску) товарів в повному обсязі з причин необхідності винесення змін до ЕДМ та сплати платежів ( а.с., 47,94).
Вважаючи рішення та картку відмови відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст.VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).
Згідно з ч.2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1)заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2)подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3)нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 Митного кодексу України).
Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
В силу положень частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI “Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7)копію митної декларації країни відправлення; 8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1)подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2)ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3)виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4)обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Як зазначено вище, позивачем до митного органу для підтвердження заявленої митної вартості товару надано відповідні документи (а.с. 81,94, 7-22, 26-46, 76-93, 95-99).
Вказані документи не містять жодних розбіжностей щодо кількості, найменування, якості та ціни задекларованих товарів.
Аналізуючи зміст вищевказаних документів, суд зазначає, що вони містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного позивачем товару та ціни.
Відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.
Крім того, відповідачем ні під час декларування спірного товару, ні під час судового розгляду справи не надано документів, вказаних у частині 2 статті 53 МК України, і які подані позивачем як декларантом при митному оформленні товару, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар.
Фактично відповідач зазначає, що не може встановити ціну реалізації товарів від виробника до інших отримувачів товару перед позивачем, при цьому не наводить ознак розбіжності, підробки або відсутності всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, які було виявлено при дослідженні документів наданих позивачем по взаємовідносинам саме з SOO "Duksa" Польща.
Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товарів на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості на підставі положень контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого статтею 53 Митного кодексу України, а тому суд не погоджується з висновком відповідача що неможливо здійснити перевірку правильності визначення числових значень окремих складових заявленої митної вартості товару, оскільки даний висновок спростовується дослідженими письмовими доказами.
Щодо посилання відповідача на невключення позивачем у ціну товару складових митної вартості пов'язаних з транспортуванням, в тому числі будь-яких зборів по експорту з країни відправлення, суд зазначає наступне.
Так, відповідно досліджених доказів поставка товару здійснювалась на умовах DАР (Інкотермс 2010) станція Соловей/Тополі ( а.с.16-20).
Умови поставки Delivered at Place, скорочено DAP (Постачання в місці призначення) - одна з умов (термінів) Інкотермс 2010, що означає, що продавець виконав своє зобов'язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.
Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом “перевізник” розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов'язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.
Суд зазначає, що за умовами поставки DAP витрати на перевезення ( фрахт) сплачує продавець, однак в дійсності вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається продавцем в загальну ціну товару.
Отже, висновок відповідача щодо необхідності повторного включення до ціни товару витрат на транспортування є безпідставним та необґрунтованим.
Крім того, митний орган вказує на неподання декларантом контракту від 17.02.2020 №СХ.28615 та документів №157 від 11.11.20, №9536-2013 від 01.09.2014, №Б/Н від 27.04.2018, задекларовані у МД країни відправлення та посилання на які міститься у сертифікаті якості сертифікат якості №1632 від 27.11.2020.
Проте, за своєю правовою природою сертифікат якості не є документом, який підтверджує числові значення складових митної вартості.
Більш того, неподання декларантом контракту від 17.02.2020 №СХ.28615 та документів №157 від 11.11.20, №9536-2013 від 01.09.2014, №Б/Н від 27.04.2018, жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей у документах, поданих позивачем, які підтверджують числові значення складових митної вартості.
Суд звертає увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень), у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 року по справі №1140/3242/18.
Отже, суд не приймає посилання відповідача на неможливість підтвердження митної вартості придбаного позивачем спирту ізобутилового технічного.
За змістом п.2 ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Із встановлених при розгляді справи обставин суд констатує, що уповноваженою особою декларантом (позивачем) подано усі документи згідно з переліком (частина 2 статті 53 МК України) та у поданих документах наявні усі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості товару та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена готівкою за такий товар.
Щодо доводів відповідача на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару суд зазначає також.
Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МКУ).
Як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення вказав, що митну вартість товару визначено згідно ст.64 МК України - резервний метод (а.с.49-51).
Крім того, суд зауважує, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень, суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування другорядних методів можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування основного.
Щодо посилання відповідача на наявність здійснених операції між посередниками, що унеможливлює дослідити фактори (зв'язок), які впливають на формування та складові митної вартості задекларованого товару.
Суд зазначає, що у відповідності до ст.53 МК України у відповідача є право витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за першим методом - за ціною договору, тільки тоді коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 по справі №826/5868/16.
Крім того, суд погоджується з доводами позивача про те, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості, оскільки надані для митного оформлення документи не містять розбіжностей, а їхні дані піддаються обчисленню та підтверджують вартість товару.
Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/17: наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильності її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Окрім того суд враховує, що застосовуючи резервний метод, відповідачем використані відомості щодо митної вартості “Ізобутилового спирту технічного”, оформленого відповідно до митної декларації від 20.11.2020 № UA110050/2020/006453, при цьому митна вартість цього товару була скоригована декларантом за резервним методом (а.с.82).
Також, відповідно до митної декларації від 20.11.2020 № UA110050/2020/006453 товар поставлявся за іншими умовами поставки СРТ, що також впливає на ціну товару та не враховано відповідачем при прийняття оскаржуваного рішення.
З урахуванням наведеного, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності усі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товару, який імпортується позивачем. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.
Отже, висновки Дніпровської митниці Держмитслужби про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту є помилковими.
Суд вважає, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод, а тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, позов належить задовольнити повністю.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 15.12.2020 року № UA110310/2020/000037/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортник засобів комерційного призначення від 11.01.2021 року №UA110310/2020/00038 прийнято відповідачем без дотримання вимог, встановлених ч.3 ст. 2 КАС України, а саме необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. (а.с.52).
З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку що витрати на сплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача в розмірі 2 270,00 грн.
Керуючись ст.ст.139, 243 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес ТН” (вул. Франка, 1 “а”, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, код ЄДРПОУ 37467948 37791819) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, буд 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 15.12.2020 року № UA110310/2020/000037/1.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортник засобів комерційного призначення від 11.01.2021 року №UA110310/2020/00038.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес ТН” судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. Сагун