17 лютого 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5353/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
за участю секретаря судового засідання Ярошук Т.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська генеруюча компанія" (25015, м. Кропивницький, Студентський бульвар, 15, код ЄДРПОУ 35720369)
представник: адвокат Стеценко О.О.
відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606)
представник: Данілов С.О.
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська генеруюча компанія" (надалі - ТОВ "Кіровоградська генеруюча компанія") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДПС у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00003240704 від 12.11.2020 року, №00003250711 від 12.11.2020 року.
Позов мотивовано тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кіровоградська генеруюча компанія" складено акт №61/11-28-07-04/35720369 від 22.10.2020 року, за висновками якого позивачем занижено дохід від амортизації дисконту на загальну суму 5 025 927 грн., чим порушено вимоги пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України. У зв'язку з цим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 904 233 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення №00003240704 від 12.11.2020 року. Позивач стверджує, що дебіторська заборгованість за векселями, отриманими від ТОВ "Східно-європейська готельна компанія", правомірно відображена ним у бухгалтерському обліку на рахунку 341 "Короткострокові векселі, отримані в національній валюті", а висновок відповідача про те, що вказана дебіторська заборгованість є довгостроковою та повинна відображатися за її теперішньою вартістю, є безпідставним. У зв'язку з внесенням змін до П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" позивачем здійснено аналіз облікових оцінок стосовно відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності дебіторської заборгованості по векселям, отриманим від ТОВ "Східно-європейська готельна компанія", станом на дату балансу 31.12.2019 року. Зважаючи на те, що на дату оцінки позивач мав впевненість в намірі пред'явити до погашення зазначені векселі в строк до 31.10.2020 року та те, що дебіторська заборгованість за векселями буде погашена в строк до 12 місяців з дати балансу, було прийнято рішення про відображення зазначеної дебіторської заборгованості на дату балансу як поточної дебіторської заборгованості. Вказані векселі були пред'явлені векселедавцю та оплачені 28.10.2020 року, тобто строк погашення дебіторської заборгованості не перевищив 12 місяців, а висновок відповідача щодо необхідності оцінки дебіторської заборгованості за теперішньою вартістю (дисконтованою сумою майбутніх платежів) є безпідставним та необґрунтованим. Також позивач не погоджується з нарахуванням йому штрафу податковим повідомленням-рішенням №00003250711 від 12.11.2020 року, стверджуючи, що він не є податковим агентом щодо фізичних осіб-підприємців, які надавали йому послуги, та не мав обов'язку відображати виплачені їм доходи в розрахунках №1ДФ. Посилаючись на протиправність спірних рішень, позивач просив суд їх скасувати.
Ухвалою судді від 25.11.2020 року відкрито провадження у справі та прийнято рішення здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ГУ ДПС у Кіровоградській області у ході документальної позапланової виїзної перевірку ТОВ "Кіровоградська генеруюча компанія" виявлено порушення, яке полягало в тому, що станом на 31.12.2019 року у бухгалтерському обліку підприємства по рахунку 341 "Короткострокові векселі, отримані в національній валюті" обліковується дебіторська заборгованість ТОВ "Східно-європейська готельна компанія" по отриманим векселям у загальній сумі 62 312 418 грн. Граничною датою пред'явлення ТОВ "Кіровоградська генеруюча компанія" до погашення 7 простих векселів, векселедавцем яких є ТОВ "Східно-європейська готельна компанія", з датою погашення "за пред'явленням", отриманих 31.10.2018 року, на загальну суму 62 312 418 грн. є 01.11.2019 року. Оскільки пред'явлення векселів до сплати та погашення дебіторської заборгованості не відбулося протягом року, тому дана заборгованість станом на 30.09.2020 року та 12.10.2020 року повинна була обліковуватись на бухгалтерському рахунку 182 "Довгострокові векселі одержані". Всупереч правилам бухгалтерського обліку позивач не відображав поступову амортизацію дисконту протягом строку існування цієї заборгованості у І, ІІ, ІІІ кварталах 2020 року у складі інших фінансових доходів, що призвело до заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток. Заперечуючи це порушення, позивач не надав документів, складених у періоді, що підлягав перевірці, які б спростовували висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки №61/11-28-07-04/35720369 від 22.10.2020 року. Надані до заперечення додаткові документи про погашення дебіторської заборгованості, датовані 28.10.2020 роком, складені після дати складання акту та стосуються періоду, який не підлягав перевірці. Також у ході перевірки було встановлено, що підприємством порушено порядок подання інформації про фізичних осіб - платників податків, оскільки не включено до податкових розрахунків №1ДФ виплати фізичним особам-підприємцям доходу за ознакою "157". Доводячи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій наполягав на задоволенні позову, стверджуючи, що під час перевірки контролюючий орган не перевірив первинні документи щодо облікових оцінок дебіторської заборгованості по векселях.
Ухвалою від 29.12.2020 року суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.
Ухвалою від 01.02.2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.
Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ТОВ "Кіровоградська генеруюча компанія" з 08.02.2008 року зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області. Основним видом його економічної діяльності є електромонтажні роботи. (а.с. 170 - 178)
У жовтні 2020 року посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За наслідками перевірки складено акт №61/11-28-07-04/35720369 від 22.10.2020 року (а.с. 16 - 42), яким встановлено такі порушення:
- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 904 233 грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2020 року на суму 289 109 грн., II квартал 2020 року на суму 301 168 грн., III квартал 2020 року на суму 313 956 грн.;
- статті 51, пункту 70.16 статті 70, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України - встановлено не включення до податкового розрахунку ф.1-ДФ виплат фізичним особам - підприємцям доходу за ознакою "157" за 3 квартал 2018 року, за 4 квартал 2018 року, за 1 квартал 2019 року, за 2 квартал 2019 року, за 4 квартал 2019 року, за 2 квартал 2020 року, за 3 квартал 2020 року.
На підставі цього акту ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення:
- форми "Р" №00003240704 від 12.11.2020 року, яким ТОВ "Кіровоградська генеруюча компанія" за порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 904 233 грн. (а.с. 12 - 13);
- форми "ПС" №00003250711 від 12.11.2020 року, яким до ТОВ "Кіровоградська генеруюча компанія" за порушення статті 51, пункту 70.16 статті 70, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, на підставі підпункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020 грн. (а.с. 14 - 15)
Не погоджуючись з цими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи законність податкового повідомлення-рішення форми "Р" №00003240704 від 12.11.2020 року, суд дійшов до таких висновків.
Між ТОВ "Кіровоградська генеруюча компанія" (продавець) та ТОВ "Східно-європейська готельна компанія" (покупець), від імені якого діє ТОВ "Енергетична реєстраційна компанія", укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ1985/18 від 30.10.2018 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати цінні папери у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору цінні папери - іменні інвестиційні сертифікати пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Міжрегіональний венчурний фонд" у кількості 23 002 штуки. Загальна договірна вартість пакету цінних паперів складає 62 312 418 грн. (а.с. 61 - 64)
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього договору не пізніше 10 робочих днів з дня, наступного за днем підписання цього договору, покупець зобов'язується перерахувати за передані цінні папери на рахунок продавця, визначений в пункті 9 договору, суму грошових коштів, а саме 62 312 418 грн., що є договірною вартістю цінних паперів, які є предметом цього договору. Спосіб проведення розрахунків: без дотримання принципу "поставка цінних паперів проти оплати".
Покупець, з моменту фактичної передачі цінних паперів, що згідно з п. 1.1 є предметом цього договору (в тому числі після виконання умов пунктів 3.2, 3.3 цього договору та переходу права власності на цінні папери до покупця), у разі виникнення грошового боргу за цим договором, має право здійснити розрахунок з продавцем шляхом видачі на користь продавця одного або декількох (на власний розсуд) простих векселів покупця на загальну суму заборгованості на момент видачі векселів за цим договором, а продавець зобов'язується прийняти вказані векселі. Після передачі продавцю зазначеного векселя/векселів, що оформлюється актом прийому-передачі, припиняються (вважаються виконаними) грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
На підставі цього договору депозитарною установою ТОВ "Енергетична реєстраційна компанія" видано розпорядження №2/10 від 30.10.2018 року про перехід права власності на цінні папери до ТОВ "Східно-європейська готельна компанія". (а.с. 65)
ТОВ "Східно-європейська готельна компанія" відповідно до пункту 2.2 договору в рахунок оплати за придбані цінні папери видало на користь позивача прості векселі в кількості 7 штук на загальну суму 62 312 418 грн., що оформлено актом прийому-передачі векселів та виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ1985/18 від 30.10.2018 року, з датою складання - 30.10.2018 року, датою погашення - за пред'явленням. (а.с. 67 - 74)
Дебіторська заборгованість за отриманими векселями була відображена позивачем у бухгалтерському обліку на рахунку 341 "Короткострокові векселі, отримані в національній валюті".
Позивачем складено акт від 31.12.2019 року про застосування облікових оцінок до відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності дебіторської заборгованості по векселям, отриманим від ТОВ "Східно-європейська готельна компанія", як виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ1985/18 від 30.10.2018 року, станом на дату балансу, а саме 31.12.2019 року. Оскільки керівництво товариства на дату оцінки має впевненість в намірі пред'явити до погашення зазначені векселі в строк до 31.10.2020 року, прийнято рішення про відображення зазначеної дебіторської заборгованості на дату балансу як поточної. (а.с. 151)
Вказані векселі були пред'явлені позивачем векселедавцю ТОВ "Східно-європейська готельна компанія" та оплачені ним 28.10.2020 року, що підтверджується актом пред'явлення векселів до сплати від 28.10.2020 року, актом про оплату та передачу векселів від 28.10.2020 року та банківською випискою від 28.10.2020 року. (а.с. 75 - 77)
У ході позапланової документальної перевірки контролюючий орган встановив, що станом на 31.12.2019 року, на 30.09.2020 року та 12.10.2020 року у бухгалтерському обліку підприємства по рахунку 341 "Короткострокові векселі, отримані в національній валюті" обліковується дебіторська заборгованість ТОВ "Східно-європейська готельна компанія" по отриманим векселям у загальній сумі 62 312 418 грн., як виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ1985/18 від 30.10.2018 року. Граничною датою пред'явлення ТОВ "Кіровоградська генеруюча компанія" до погашення цих простих векселів з датою погашення "за пред'явленням", отриманих 31.10.2018 року, є 01.11.2019 року. На кінець перевіреного періоду ці векселі є непогашеними та не пред'явлені до сплати. Отже, зі сплином терміну пред'явлення векселів до погашення та враховуючи, що використання даного активу не очікувалось протягом дванадцяти місяців, тому дана заборгованість станом на 30.09.2020 та 12.10.2020 року повинна була обліковуватись на бухгалтерському рахунку 182 "Довгострокові векселі одержані". Кваліфікувавши наявну у позивача дебіторську заборгованість за векселями як "довгострокову дебіторську заборгованість", відповідач розрахував теперішню вартість довгострокової дебіторської заборгованості за отриманими векселями від ТОВ "Східно-європейська готельна компанія" загальною сумою 62 312 418 грн. на дату балансу 31.12.2019 року та здійснив дисконтування такої заборгованості шляхом вирахування різниці (дисконту) між майбутньою та теперішньою вартістю (дебіторської заборгованості) із застосуванням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за №85/4306. Відповідачем були також застосовані Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 року №91, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.05.2000 року за №284/4505, в частині оцінки та відображення в бухгалтерському обліку фінансових інвестицій, та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 року №817, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №35/10315, в частині визначення формули дисконтування заборгованості за векселями. За розрахунками відповідача, станом на 31.12.2019 року теперішня (продисконтована) вартість дебіторської вексельної заборгованості ТОВ "Східно-європейська готельна компанія" становить 37 836 573,54 грн., сума дисконту становить 24 475 844,46 грн. На кожну наступну дату балансу теперішню (продисконтовану) вартість дебіторської заборгованості оцінено за амортизованою собівартістю, а саме за І квартал 2020 року - 1 606 163 грн., II квартал 2020 року - 1 674 344 грн., III квартал 2020 року - 1 745 420 грн., яку слід відображати у складі інших фінансових доходів.
Тож за висновками відповідача, перевіркою встановлено заниження по рядку 2240 "Інші доходи" Звітів про фінансові результати (форма №2-м) та по рядку 01 Декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" у зв'язку із не визначенням доходу від амортизації дисконту на загальну суму 5 025 927 грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2020 року на суму 1 606 163 грн., II квартал 2020 року на суму 1 674 344 грн., III квартал 2020 року на суму 1 745 420 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.10.2017 року по 30.09.2020 року на загальну суму 904 233 грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2020 року на суму 289 109 грн., II квартал 2020 року на суму 301 168 грн., III квартал 2020 року на суму 313 956 грн. (пункт 3.1.1.1 акту №61/11-28-07-04/35720369 від 22.10.2020 року).
Як передбачено пунктами 44.1, 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Базою оподаткування податком на прибуток є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" боргові цінні папери - це цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання, зокрема емітента, сплатити у визначений строк кошти. До боргових цінних паперів відносяться зокрема, векселі.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.
Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.
На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.
Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Обов'язкові реквізити простого векселя визначені у статті 75 Уніфікованого закону. Так, простий вексель містить: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Згідно зі статтею 76 Уніфікованого закону документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням.
Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: строку платежу (статті 33 - 37);. позовної давності (статті 70 і 71).
Статтями 33, 34 Уніфікованого закону встановлено, що переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.
Переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.
Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.
Згідно зі статтею 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.
В бухгалтерському обліку відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування, затверджених наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за №892/4185, для відображення операцій з одержаними векселями передбачені такі рахунки:
- 34 "Короткострокові векселі одержані" - ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями. Рахунок 34 "Короткострокові векселі одержані" має субрахунок 341 "Короткострокові векселі, одержані в національній валюті". На рахунку 34 "Короткострокові векселі одержані" за дебетом відображається отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операціями, за кредитом - отримання коштів у погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо.
- 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи" - призначений для обліку дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу, для обліку активів, використання яких, як очікується, неможливо протягом дванадцяти місяців з дати балансу, а також для обліку інших необоротних активів, які не знайшли безпосереднього відображення на інших рахунках обліку необоротних активів. Рахунок 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи" має субрахунок 182 "Довгострокові векселі одержані". За дебетом рахунку 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи" відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості та одержання інших необоротних активів, за кредитом - погашення (списання) довгострокової дебіторської заборгованості та вибуття інших необоротних активів. На субрахунку 182 "Довгострокові векселі одержані" ведеться облік векселів, одержаних на забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", яке затверджено наказом Міністерства фінансів України №237 від 08.10.1999 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 року за №725/4018 (надалі - П(С)БО 10).
Відповідно до пункту 4 П(С)БО 10 довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу; поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Пунктом 5 П(С)БО 10 визначено, що дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
Згідно з абзацами 1, 2 пункту 12 П(С)БО 10 частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.
Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.
Наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2019 року №379 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку", який набрав чинності 29.10.2019 року, було внесено зміни до абзацу 2 пункту 12 П(С)БО 10 та слова ", на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою" замінено словами "відображається в балансі за її".
У зв'язку з цим позивачем було здійснено аналіз облікових оцінок стосовно відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності дебіторської заборгованості по безвідсотковим та короткостроковим векселям, отриманим від ТОВ "Східно-європейська готельна компанія", як виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ1985/18 від 30.10.2018 року, та прийнято рішення про відображення зазначеної дебіторської заборгованості на дату балансу 31.12.2019 року як поточної. Векселі були пред'явлені векселедавцю ТОВ "Східно-європейська готельна компанія" та оплачені 28.10.2020 року, тобто протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
У ході судового розгляду справи суд не встановив порушень при відображенні позивачем у бухгалтерському та податковому обліку та у фінансовій звітності за І, ІІ, ІІІ квартали 2020 року дебіторської заборгованості за отриманими векселями, а висновки контролюючого органу про необхідність дисконтування цієї заборгованості та нарахування амортизації дисконту з включенням її до складу фінансових доходів є безпідставними.
Оскільки відповідачем не доведено суду фактів порушення норм податкового законодавства при декларуванні показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, тому збільшення позивачу грошових зобов'язань за цим податком є неправомірним, а спірне податкове повідомлення-рішення №00003240704 від 12.11.2020 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення №00003250711 від 12.11.2020 року, яким до позивача на підставі п.119.2 ст.119 ПК України застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1020 грн., суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до пункту 3.1.4.9.1.2 акту №61/11-28-07-04/35720369 від 22.10.2020 року перевіркою встановлено, що в порушення ст.51, п.70.16 ст.70, пп. "б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, позивач не включив до податкових розрахунків №1-ДФ виплати фізичним особам - підприємцям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доходу за ознакою "157", за III, IV квартали 2018 року, І, ІІ, IV квартали 21019 року, ІІ, ІІІ квартали 2020 року. (а.с. 78 - 91)
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року №111/26556, затверджено Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, який визначає порядок заповнення і подання до органу Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, підпункту 170.4.2 пункту 170.4 статті 170 та підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 розділу IV, підпункту 1.6 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 18.1 статті 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Пунктом 51.1 статті 51 ПК України передбачено, що платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.
Згідно з пунктом 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.
Статтею 119 ПК України передбачена відповідальність за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків.
Пунктом 119.2 статті 119 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.
Воднораз, відповідно до пункту 119.1 статті 119 ПК України (в редакції, яка діє з 23.05.2020 року) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.
Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 177.8 статті 177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 178.5 статті 178 ПК України під час виплати суб'єктами господарювання - податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Отже позивач, який виплачував дохід ОСОБА_1 , зареєстрованому як фізична особа-підприємець, та ОСОБА_2 , взятій на обік як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, за надані ними послуги, не виступав щодо таких фізичних осіб, податковим агентом, не утримував та не сплачував податок на виплачені їм доходи. (а.с. 92- 94).
За змістом статті 119 ПК України, умовою притягнення платника до відповідальності за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), є те, що такі неповні, недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.
Контролюючим органом такі обставини в акті перевірки не встановлені, тому суд визнає незаконним накладення на позивача штрафу, передбаченого п.119.2 ст.119 ПК України, а податкове повідомлення-рішення №00003250711 від 12.11.2020 року визнає протиправним та скасовує його.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позову, понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 13578,80 грн. (а.с. 10) слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська генеруюча компанія" (25015, м. Кропивницький, Студентський бульвар, 15, код ЄДРПОУ 35720369) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "Р" №00003240704 від 12.11.2020 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "ПС" №00003250711 від 12.11.2020 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська генеруюча компанія" судові витрати на сплату судового збору в сумі 13578,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Повне рішення складено 05.04.2021 року.