05 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2493/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В.Чміленко, 41 код ЄДРПОУ 40108709)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 , через адвоката Усатенка В.Ю., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (надалі - ГУНП в Кіровоградській області) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 1998 року проходив службу в органах внутрішніх справ та в поліції. Наказом ГУНП в Кіровоградській області №516о/с від 16.11.2018 року позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням). Згодом на виконання судових рішень в адміністративній справі №340/855/19, наказом ГУНП в Кіровоградській області №17 о/с від 15.01.2020 року змінено підставу звільнення позивача зі служби в поліції (через хворобу) та дату звільнення позивача зі служби в поліції (з "16.11.2018 року" на "27.11.2018 року"). Після зміни підстави звільнення позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв'язку зі зміною дати звільнення ОСОБА_1 відповідач повинен був додатково нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення за 11 календарних днів служби. Відповідач донарахував та виплатив позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 23921,36 грн. та грошове забезпечення за 11 днів у розмірі 2344,84 грн., здійснивши ці нарахування із місячного грошового забезпечення у розмірі 6395 грн. Позивач не погоджується з такими сумами та зазначає, що за жовтень 2018 року він отримав грошове забезпечення у розмірі 9304,26 грн., а за листопад 2018 року, коли він знаходився на лікуванні, його грошове забезпечення повинно становити 8746,44 грн. Виходячи із цієї суми, позивач, який звільнений зі служби 27.11.2018 року, має право на отримання грошового забезпечення за 27 днів, розмір якого повинен становити 7871,80 грн. (8746,44 грн. : 30 x 27). Натомість позивачу за листопад 2018 року нараховано та виплачено грошове забезпечення у розмірі 5679,65 грн. та недоплачено 2192,15 грн. Також позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 91 837, 62 грн. (8746, 44 грн. х 50% х 21). Натомість позивачу нараховано та виплачено таку допомогу у розмірі 66 140, 29 грн. та недоплачено 25 697, 33 грн. Крім того, позивачу неправильно визначено розмір грошової компенсації за 23 дні невикористаної щорічної відпуски, оскільки за його розрахунками, розмір компенсацій повинен становити 6 705, 60 грн. (8 746, 44 грн. : 30 х 23), з яких виплачено лише 4 902, 91 грн., а недоплачено 1802,70 грн. Представник позивача зазначає, що позивач має статус учасника бойових дій та відповідно до пункту 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік, однак у 2018 році така додаткова відпустка йому не надавалася та грошова компенсація за неї при звільненні позивачу не виплачувалася. За розрахунками позивача, сума грошової компенсації за таку додаткову відпустку становить 3498,58 грн. (8746, 44 грн. : 30 х 12). Наполягаючи на тому, що при звільненні ОСОБА_1 відповідач протиправно не провів з ним усіх належних розрахунків на загальну суму 33190,76 грн., чим завдав позивачу моральної шкоди, представник позивача просить суд:
- визнати протиправним дії ГУНП в Кіровоградській області щодо зменшення грошового забезпечення позивача за листопад 2018 року під час знаходження на лікуванні та недоплати грошового забезпечення у розмірі 2192,15 грн., недоплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25 697,33 грн., недоплати компенсації за невикористану в році звільнення основну відпустку у розмірі 1802,70 грн., недоплати компенсації за невикористану в році звільнення додаткову відпустку у розмірі 3498,58 грн.;
- стягнути з ГУНП в Кіровоградській області на користь позивача недоплачене грошове забезпечення за листопад 2018 року у розмірі 2192,15 грн., недоплачену одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 25697,33 грн., недоплачену компенсацію за невикористану в році звільнення основну відпустку у розмірі 1802,70 грн., недоплачену компенсацію за невикористану в році звільнення додаткову відпустку у розмірі 3498,58 грн.;
- стягнути з ГУНП в Кіровоградській області на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
Ухвалою судді від 13.07.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області №499о/с від 31.10.2018 року ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення щодо нього службового розслідування. Починаючи з 31.10.2018 року його грошове забезпечення обраховувалося з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, які були йому встановлені до відсторонення, крім премії. Тому при звільненні позивача зі служби у поліції за наказом №516о/с від 16.11.2018 року йому виплачено грошове забезпечення без врахування премії, а також компенсація за 23 дні невикористаної відпустки, які обраховані із суми місячного грошового забезпечення за листопад 2018 року у розмірі 6395 грн. Після внесення у січні 2020 року змін до наказу №516о/с від 16.11.2018 року про звільнення позивача зі служби в поліції в частині дати та підстави його звільнення, відповідачем було проведено перерахунок грошового забезпечення за листопад 2018 року та одноразової грошової вихідної допомоги при звільненні. Відповідач заперечує доводи позивача про безпідставне зменшення його грошового забезпечення за листопад 2018 року під час знаходження на лікуванні з 03.11.2018 року по 26.11.2018 року та зазначає, що у цей період йому нараховувалося грошове забезпечення без премії, оскільки з 31.10.2018 року він був відсторонений від виконання службових обов'язків у зв'язку зі службовим розслідуванням. Відповідач також зазначив, що відпустка, що надається учасникам бойових дій, є додатковою, а тому на неї не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток. Ця відпустка надається незалежно від відпрацьованого часу та має бути використана працівником до кінця року та не замінюється грошовою компенсацією. Заперечуючи порушення прав позивача у межах спірних правовідносин та завдання йому моральної шкоди, представник відповідача просила суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Позивач правом подачі відповіді на відзив не скористався.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 з 14.05.1998 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 року - в Національній поліції України, з 08.09.2017 року - на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Олександрійського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області. (а.с. 78 - 79)
Наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області №1936 від 31.10.2018 року "Про призначення проведення службового розслідування" призначено службове розслідування за фактом вимагання працівником Олександрійського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 неправомірної вигоди. (а.с. 49)
Наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області №499 о/с від 31.10.2018 року "Про відсторонення від виконання службових обов'язків ОСОБА_1 " на період проведення службового розслідування ОСОБА_1 з 31.10.2018 року відсторонено від виконання службових обов'язків старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Олександрійського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області. (а.с. 50)
У період з 03.11.2018 року по 15.11.2018 року та з 16.11.2018 року по 26.11.2018 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні. (а.с. 11, 12)
Між тим, 07.11.2018 року ОСОБА_1 подав рапорт про звільнення його зі служби в Національній поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) з 16.11.2018 року.
Наказом т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області №516 о/с від 16.11.2018 року капітана поліції старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Олександрійського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 з 16.11.2018 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Наказано виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 23 дні невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2018 рік. Станом на день звільнення стаж роботи в поліції для виплати надбавки за вислугу років та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції становить 21 рік 11 місяців 17 днів. (а.с. 13)
При звільненні зі служби позивачу у листопаді 2018 року відповідачем нараховано та виплачено грошове забезпечення за 16 календарних днів служби у листопаді 2018 року у розмірі 3683, 37 грн., а саме: посадовий оклад - 1333,33 грн. (2500 грн. : 30 х 16); оклад за спеціальне звання - 660 грн. (1800 грн. : 30 х 16); надбавку за стаж служби - 917,33 грн. (1720 грн. : 30 х 16), надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 200 грн. (375 грн. : 30 х 16), індексація - 348,56 грн. та утримано премію за 1 календарний день служби у жовтні 2018 року у розмірі 75,85 грн. у зв'язку з відстороненням від виконання службових обов'язків з 31.10.2018 року. (а.с. 27, 71)
Також при звільненні позивачу нараховано грошову компенсацію за 23 дні невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2018 рік у розмірі 4902,91 грн., виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення в 213, 17 грн. Одноденний розмір грошового забезпечення визначений шляхом ділення розміру місячного грошового забезпечення (6 395 грн.) на 30 календарних днів. (а.с. 71)
Крім того, позивачу у грудні 2018 року здійснено нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у розмірі 43226,14 грн. (а.с. 27, 71)
У грудні 2018 року позивач був направлений на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи з метою встановлення придатності на службі в Національній поліції на момент звільнення 16.11.2018 року.
За висновком медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області" (постанова №1 від 06.02.2019 року) захворювання ОСОБА_1 , виявлені під час здійснення медичного огляду, пов'язані з проходженням служби в Національній поліції України, а він непридатний до служби в поліції.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК №172654 від 20.03.2019 року позивачу встановлено третю групу інвалідності з 14.03.2019 року, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, інвалідність встановлено безтерміново.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 року у справі №340/855/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.12.2019 року, за позовом ОСОБА_1 змінено наказ т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області №516 о/с від 16.11.2018 року в частині формулювання підстави звільнення ОСОБА_1 , вказавши замість пункту 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", належну причину - пункт 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", та змінивши дату звільнення, вказавши замість "16 листопада 2018 року" належну дату - "27 листопада 2018 року". (а.с. 14 - 21)
З цих підстав начальником ГУНП в Кіровоградській області видано наказ №17 о/с від 15.01.2020 року щодо часткової зміни пункту наказу ГУНП в Кіровоградській області №516 о/с від 16.11.2018 року, в частині формулювання підстави та дати звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, зокрема, замінено слова та цифри "за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням)" на слова та цифри "за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції)", слова та цифри "16 листопада 2018 року" - на слова та цифри - "27 листопада 2018 року"; слово та цифру "17 днів" на слово та цифру "28 днів". (а.с. 24)
У зв'язку з цим відповідач у лютому 2020 року здійснив донарахування позивачу грошового забезпечення за 11 календарних днів служби у листопаді 2018 року: посадовий оклад - 916,67 грн. (2500 грн. : 30 х 11), оклад за спеціальне звання - 660 грн. (1800 грн. : 30 х 11), надбавку за стаж служби - 630,67 грн. (1720 грн. : 30 х 11), надбавку за службу в умовах режимних обмежень - 137,50 грн. (375 грн. : 30 х 11), індексацію - 239,64 грн., усього - 2584,48 грн. (а.с. 27, 71)
Також здійснено нарахування позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 21 повний календарний рік служби, виходячи із місячного грошового забезпечення у розмірі 6395 грн. За розрахунками відповідача, розмір належної позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні склав 67 147, 50 грн. (6 395 грн. х 50% х 21). За вирахуванням 43226,14 грн., нарахованих позивачу у грудні 2018 року в якості одноразової грошової допомоги, позивачу у лютому 2020 року донараховано різницю у сумі 23 921 36 грн., яку після утримання 1,5 % військового збору виплачено у сумі 23 562, 53 грн. (а.с. 27, 71)
Позивач, не погоджуючись із донарахованими йому у лютому 2020 року сумами грошового забезпечення за листопад 2018 року, одноразової грошової допомоги при звільненні, недоплатою у листопаді 2018 року компенсації щорічної оплачуваної відпустки за 2018 рік, а також невиплатою грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2018 рік як учаснику бойових дій, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно зі статтею 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
День звільнення вважається останнім днем служби.
Статтею 92 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Згідно з частинами 9, 10 статті 93 Закон України "Про Національну поліцію" поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення.
При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.
За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
Частинами 1, 2 статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (надалі - Порядок №260, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 3, 4, 6, 7 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.
Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.
Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.
Згідно з пунктом 9 розділу І Порядку №260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Пунктом 11 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.
Відповідно до пунктів 13, 14, 15 розділу І Порядку №260 виплата грошового забезпечення поліцейським та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання здійснюється щомісяця в останній день місяця за поточний місяць. Виплата грошового забезпечення поліцейським поліції охорони здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць.
У разі якщо день виплати грошового забезпечення поліцейським та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, грошове забезпечення виплачується напередодні.
При прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Порядку №260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.
У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.
Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.
Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Як передбачено пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №260, поліцейським, звільненим від виконання службових обов'язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, або тим, які перебувають у відпустці через хворобу, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі, що вони отримували на день хвороби, з розрахунку посадового окладу, встановленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць, але не більше ніж за чотири місяці, крім випадків, коли законодавством України передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні.
Поліцейським, які перебувають на лікуванні у зв'язку з пораненням, контузією чи каліцтвом, отриманими під час виконання ними службових обов'язків, грошове забезпечення виплачується за весь час перебування на лікуванні аж до вступу їх до виконання обов'язків за посадою або звільнення зі служби в поліції.
Якщо в період перебування на лікуванні (обстеженні) чи у відпустці через хворобу поліцейському змінено розмір надбавки за стаж служби, розмір посадового окладу чи окладу за спеціальним званням відповідно до законодавства, виплата грошового забезпечення в нових розмірах проводиться з дати виникнення згаданого права.
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Згідно з пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Спірним у цій справі є розмір місячного грошового забезпечення та одноденного розміру грошового забезпечення, з якого обраховувалися розмір грошового забезпечення позивача за листопад 2018 року, розмір компенсації щорічної оплачуваної відпустки за 2018 рік та розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", належні йому при звільненні.
Позивач вважає, що вказані виплати повинні розраховуватися із суми 8 746, 44 грн. - місячного грошового забезпечення, виплаченого йому у жовтні 2018 року. (а.с. 27) Натомість відповідач для розрахунків взяв суму 6 395 грн. - місячний розмір грошового забезпечення за листопад 2018 року. (а.с. 71)
Судом установлено, що у листопаді 2018 року позивач не виконував свої службові обов'язки за посадою, оскільки наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області №499 о/с від 31.10.2018 року був відсторонений з 31.10.2018 року від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування, призначеного наказом №1936 від 31.10.2018 року.
Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 70 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов'язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків є тимчасовим недопущенням поліцейського до виконання обов'язків за займаною посадою.
За особою, відстороненою від виконання службових обов'язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії.
Згідно з частинами 6, 7 статті 70 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський вважається відстороненим від виконання службових обов'язків з дня видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов'язків за займаною посадою.
У разі якщо поліцейського, відстороненого від виконання службових обов'язків (посади), звільнено зі служби в поліції до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов'язків за займаною посадою, він вважається таким, що був відсторонений від виконання службових обов'язків за посадою до дня звільнення зі служби в поліції. Протягом періоду, коли поліцейського відсторонено від виконання службових обов'язків (посади), призначення такої особи на будь-яку іншу посаду заборонено.
Якщо поліцейського відсторонено від виконання службових обов'язків (посади), його можуть допустити до виконання службових обов'язків за займаною посадою або призначити на іншу посаду лише після скасування підстави відсторонення та видання відповідного наказу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.
Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.
Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №260 за поліцейським, відстороненим від виконання службових обов'язків (посади) у зв'язку з проведенням щодо нього службового розслідування в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України, прийняттям відповідною місцевою радою резолюції недовіри, здійсненням щодо нього кримінального провадження, зберігаються всі види грошового забезпечення, які були йому встановлені до відсторонення, крім премії.
Поліцейський вважається відстороненим від виконання службових обов'язків з дати видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов'язків за займаною посадою.
Рішення про відсторонення поліцейського від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення на посаду, шляхом видання письмового наказу.
Службове розслідування щодо позивача закінчено складанням 12.12.2018 року відповідного висновку. (а.с. 56 - 67) На той момент ОСОБА_1 вже був звільнений зі служби в поліції за власним бажанням за наказом №516 о/с від 16.11.2018 року.
При звільненні позивача з ним проведено розрахунок та виплачено грошове забезпечення за листопад 2018 року за 16 календарних днів служби. Премія за листопад 2018 року йому не встановлювалася та у складі грошового забезпечення не виплачувалася з огляду на норми частини 5 статті 70 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 5 розділу ІІІ Порядку №260.
На момент звільнення позивача зі служби, а саме у період з 03.11.2018 року по 26.11.2018 року, він перебував на стаціонарному лікуванні.
Видання відповідачем наказу №516 о/с від 16.11.2018 року про звільнення позивача зі служби у період його тимчасової непрацездатності стало підставою для зміни дати його звільнення з 16.11.2018 року на 27.11.2018 року за рішенням суду в адміністративній справі №340/855/19.
Тож зважаючи на це судове рішення та виданий на його виконання наказ №17 о/с від 15.01.2020 року, кількість днів служби позивача у листопаді 2018 року склала 27 календарних днів. Усі ці дні позивач відповідно до частини 6 статті 70 Закону України "Про Національну поліцію" вважався таким, що був відсторонений від виконання службових обов'язків за посадою, а тому не мав права на виплату премії.
Грошове забезпечення за листопад 2018 року за 16 днів служби нараховано та виплачено у листопаді 2018 року, за 11 днів служби - у лютому 2020 року.
Грошове забезпечення за ці 27 днів служби нараховано позивачу як за неповний місяць відповідно до пункту 9 розділу І Порядку №260, зі збереженням усіх видів грошового забезпечення, які були йому встановлені до відсторонення, крім премії, як це передбачено частиною 5 статті 70 Закону України "Про Національну поліцію", пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №260, а саме з урахуванням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень. (а.с. 71)
Таким чином, місячний розмір грошового забезпечення за листопад 2018 року (за повний місяць) склав 6 395 грн., з яких посадовий оклад - 2500 грн., оклад за спеціальне звання - 1800 грн., надбавка за стаж служби - 1720 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 375 грн. Премія позивачу у листопаді 2018 року не призначалася, не нараховувалася та не виплачувалася у зв'язку з відстороненням його від посади, а тому правомірно не включалася до розрахунку місячного розміру грошового забезпечення та одноденного розміру грошового забезпечення за листопад 2018 року.
Наказ ГУНП в Кіровоградській області №499 о/с від 31.10.2018 року про відсторонення позивача від виконання службових обов'язків з 31.10.2018 року, на підставі якого йому припинено виплату премії, позивачем не оскаржувався.
Виходячи з місячного розміру грошового забезпечення за листопад 2018 року (6 395 грн.) та одноденного розміру грошового забезпечення за листопад 2018 року (6395 грн. : 30 = 213, 17 грн.), відповідачем правильно розрахований розмір грошового забезпечення позивача за 27 календарних днів служби за листопад 2018 року та розмір грошової компенсації за 23 дні невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2018 рік, які належали до виплати позивачу у зв'язку з його звільненням з 27.11.2018 року.
Доводи позивача про необхідність розрахунку цих виплат, виходячи із місячного розміру грошового забезпечення за жовтень 2018 року (8746, 44 грн.), до якого враховано премію за жовтень 2018 року, не ґрунтуються на законі, а тому судом відхиляються.
Щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні із служби, суд дійшов до таких висновків.
Згідно зі статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.
Згідно з пунктом 23 розділу І Порядку №260 поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.
При цьому до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не включається винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичних операціях та інших заходах в умовах особливого періоду.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
День звільнення вважається останнім днем служби.
Судом установлено, що у зв'язку зі звільненням позивача зі служби в поліції за власним бажанням за наказом №516 о/с від 16.11.2018 року він, маючи вислугу 21 рік, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" набув право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби і така допомога у грудні 2018 року була нарахована йому у розмірі 43 226, 14 грн. (а.с. 27)
З огляду на те, що судовими рішеннями в адміністративній справі №340/855/19, які набрали законної сили 15.12.2019 року, та наказом №17 о/с від 15.01.2020 року змінено підставу звільнення позивача - через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, тому він набув право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, як це передбачено частиною 1 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" для поліцейських, звільнених зі служби за станом здоров'я.
У зв'язку з цим відповідач у лютому 2020 року здійснив перерахунок такої допомоги з розрахунку 50% місячного грошового забезпечення за 21 календарний рік служби та виплатив позивачу заборгованість, яка виникла у зв'язку з таким перерахунком. Нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пункту 23 розділу І Порядку №260 здійснено з розрахунку місячного грошового забезпечення за листопад 2018 року (6 395 грн.), без урахування премії, оскільки на день звільнення вона позивачу не була установлена та не виплачувалася через відсторонення його від виконання службових обов'язків (посади).
У ході розгляду справи суд не встановив порушень відповідачем вимог Закону України "Про Національну поліцію", Порядку №260 щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за листопад 2018 року, компенсації невикористаної частини щорічної оплачуваної відпустки за 2018 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Суд відхиляє доводи позову про безпідставне зменшення грошового забезпечення позивача за листопад 2018 року під час знаходження його на лікуванні та зазначає, що зменшення розміру виплат грошового забезпечення у листопаді 2018 року пов'язано з відсутністю нарахування йому премії у цьому місяці у зв'язку з відстороненням його від виконання службових обов'язків на час проведення щодо нього службового розслідування та утриманням премії за 1 календарний день служби у жовтні 2018 року.
Відтак, підстави для стягнення з відповідача недоплаченого грошового забезпечення за листопад 2018 року у розмірі 2192,15 грн., недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25697,33 грн., недоплаченої компенсації за невикористану частину щорічної чергової оплачуваної відпустки у розмірі 1802,70 грн., відсутні. Тож у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Щодо позовних вимог про виплату позивачу компенсації за невикористану в році звільнення додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2018 рік, суд дійшов до таких висновків.
Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Статтею 4 Закону України "Про відпустки" передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Відповідно до статті 16-2 Закону України "Про відпустки" учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Верховний Суд у постановах від 07.05.2020 року у справі №360/4127/19, від 10.02.2021 року у справі №200/12427/19-а вказав, що у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтею 16-2 Закону України "Про відпустки".
Судом установлено, що позивач у період проходження служби в поліції отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 06.05.2016 року. (а.с. 10) У 2018 році позивачу не надавалася додаткова відпустка, передбачена пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтею 16-2 Закону України "Про відпустки", та грошова компенсація за неї при звільненні всупереч вимогам частини 10 статті 93 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 не виплачувалася.
Тож відповідач, звільнивши позивача у листопаді 2018 року зі служби в поліції та не виплативши йому зазначену грошову компенсацію за 2018 рік, допустив протиправну бездіяльність.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
З'ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов до висновку, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, за 2018 рік. Суд не вказує відповідачу на конкретну суму такої компенсації, про яку позивач зазначає у позові, позаяк визначення розміру такої компенсації відноситься до компетенції відповідача, а розрахунки цієї суми, виконані позивачем, не ґрунтуються на законі.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, суд виходить з того, що статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
У позовній заяві представник позивача вказував на те, що недоплата відповідачем спірних сум, зокрема невиплата грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, заподіяла позивачу моральної шкоди, яка виразилася у психологічних стражданнях.
Верховний Суд у постанові від 16.01.2020 року у справі №580/1617/19 зазначив, що сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов'язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинили моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.
Суд вважає, що позивачем не доведено факту заподіяння йому відповідачем моральних переживань, тому доходить висновку про необґрунтованість позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди та відмовляє у задоволенні позову у цій частині.
У позовній заяви представник позивача просив стягнути з відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 10000 грн., однак доказів понесення позивачем таких судових витрат до суду не надано.
Судові витрати на сплату судового збору сторонами у справі не понесені.
Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В.Чміленко, 41 код ЄДРПОУ 40108709) задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, за 2018 рік.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, за 2018 рік.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш