про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду
05 квітня 2021 року м. Київ № 320/3901/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про скасування вимог,
2 квітня 2021 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про скасування вимог.
У цей же день разом із позовною заявою від представника ОСОБА_1 до суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Судовий збір за подання цієї заяви позивачем не сплачено.
Дослідивши вказану заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню заявнику без розгляду у зв'язку з наступним.
Вимогами ст. 152 КАС України визначено зміст і форму заяви про забезпечення позову. За приписами ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону № 3674-VI.
Так, за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову розмір судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (станом на 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень).
Це означає, що позивачу ОСОБА_1 чи особі, що діє в її інтересах ОСОБА_2 , за подання заяви про забезпечення позову потрібно було сплати судовий збір у розмірі 681 грн. 00 коп. Цей судовий збір сплачується окремо від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Проте, в позовній заяві та в заяві про забезпечення позову зазначено, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 надано посвідчення серії НОМЕР_1 , яке видане особі з інвалідністю ОСОБА_3 .
Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ групи, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 на підставі вказаної норми не звільнена від сплати судового збору, оскільки звернулася не в інтересах ОСОБА_3 , а в своїх інтересах, що не звільняє від сплати судового збору.
Крім того, судом встановлено, що позовну заяву та будь-які заяви та клопотання можуть будуть подані позивачем по справі або особою, яка має право представляти інтереси позивача.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Так, в силу приписів ч. 2 ст. 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (ч. 5 ст. 59 КАС України).
Крім того, засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається також на нотаріусів та посадових осіб органів місцевого самоврядування (п. 10 ч. 1 ст. 34 та п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 р. № 3425-XII (далі - Закон № 3425-XII)).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 75 Закону № 3425-XII нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Цією ж статтею встановлено, що вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.
Аналізуючи наведені вище норми суддя дійшов висновку, що повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, а саме: особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності (нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, суддею тощо).
Водночас, суддею встановлено, що заява про забезпечення позову від імені позивача ОСОБА_1 подана та підписана представником за довіреністю Ступаченко А.В. В якості доказу, що підтверджує повноваження Ступаченка А.В. на подання та підписання зазначеної заяви, приєднано копію довіреності від 15 березня 2021 р. (НМС 834338), яка видавалася приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Писаним В.Г. При цьому вказана довіреність засвідчена Ступаченком А.В.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову подано особою, право якої на вчинення таких дій від імені ОСОБА_1 не підтверджено у встановленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 19 березня 2018 р. в адміністративній справі №826/8244/16 та 15 січня 2018 р. в адміністративній справі № 490/11396/16-а.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Ураховуючи викладене, подана заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 152, 154 КАС України, суд -
Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову від 2 квітня 2021 р. без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Журавель В.О.