про залишення позовної заяви без руху
05 квітня 2021 року м. Київ № 320/3561/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправними та скасування постанов
до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7» (08135, Київська область, с. Чайки, вул. Валерія Лобановського 23) з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (08133, Київська область, м. Вишневе, вул. Балукова 22) в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №41 від 19.03.2021 про накладення стягнення на позивача відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»;
визнати протиправною та скасувати постанову №37 від 19.03.2021 про накладення стягнення на позивача відповідно до ст. 14 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2021 року, становить 2270,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, зокрема: 1) визнати протиправною та скасувати постанову №41 від 19.03.2021 про накладення стягнення на позивача відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» в розмірі 4123,10 грн., 2) визнати протиправною та скасувати постанову №37 від 19.03.2021 про накладення стягнення на позивача відповідно до ст. 14 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» в розмірі 45400,00 грн.
Таким чином, враховуючи приписи чинного законодавства у взаємозв'язку із заявленими у позові вимогами, позивачеві слід було сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на загальну суму 4540,00 гривень за реквізитами, які вказані на офіційному сайті Київського окружного адміністративного суду.
При досліджені матеріалів справи судом встановлено, що позивач в якості доказів сплати судового збору надав платіжне доручення №1972 від 23.03.2021 на суму 2270,00 грн.
Суд зазначає, що сплачена позивачем сума судового збору (2270,00 грн.) не відповідає розміру судового збору, який має бути сплачений за подання даного адміністративного позову.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачеві необхідно надати суду оригінал платіжного доручення про доплату 2270,00 грн., сплаченого за реквізитами Київського окружного адміністративного суду.
Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 2 статті 94 цього Кодексу передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
При цьому, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04.01.2018 в адміністративній справі № 9901/28/17, копії документів вважаються засвідченими належним чином за умови, якщо учасник справи підтверджує їх відповідність оригіналу, який у нього знаходиться, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Положеннями пункту 5.27 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Представлені суду ксерокопії документів не оформлені у відповідності до вимог пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.
Водночас судом встановлено, що позивачем приєднано до позовної заяви ксерокопії документів як для суду так і для відповідача, які належним чином не засвідчені, що є порушенням вимог частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновок про те, що подання незасвідчених у передбачений законом спосіб ксерокопій документів є порушенням норм процесуального права, узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 11.09.2018 у справі № 826/15414/17 (К/9901/58858/18).
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання до суду: оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 2270,00 гривень; усіх належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів як для суду так і екземпляр для відповідача.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.