про залишення позовної заяви без руху
05 квітня 2021 року м. Київ № 320/3729/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Вишгородської міської ради (Київська область, м. Вишгород, пл.. Шевченка 1) в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання позивача від 06.10.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,0754 гектара, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:124:0023 в межах земель садибної забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;
- зобов'язати відповідача на найближчому пленарному засіданні сесії Вишгородської міської ради, повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,0754 гектара, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:124:0023 в межах земель садибної забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, в порядку і спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України;
- стягнути на користь позивача з відповідача 5000 грн. завданої моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 р. № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що, в даному випадку, належним доказом наявності у позивача адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України.
При досліджені матеріалів справи судом встановлено, що позивачем не надано суду в повному обсязі паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_1 .
У зв'язку з цим позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати копії всіх заповнених сторінок паспорту громадянина України ОСОБА_1 .
В силу вимог частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.
Таким, чином за подання даного позову позивачеві необхідно було сплатити 908,00 грн. судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в якості доказів сплати судового збору надано квитанцію monobank/Universal Bank №К7Н0-5298-М0МС-М86М від 02.03.2021, проте суд зазначає, що з даної квитанції не можливо встановити на якій розрахунковий рахунок були зараховані кошти та не зазначено призначення платежу сплати коштів.
У зв'язку з чим, позивачеві не обхідно надати квитанцію про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн. із зазначенням в ній розрахункового рахунку Київського окружного адміністративного суду та призначення платежу за подання даної позовної заяви.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Крім того, в силу приписів пунктів четвертого, п'ятого та восьмого частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (частина 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як вбачається зі змісту прохальної частини адміністративного позову однією з позовних вимог є стягнення моральної шкоди у сумі 5000 грн.
Однак, позивачем не додано до позову обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, що стягується.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- належним чином засвідчених всіх заповнених сторінок паспорту громадянина України ОСОБА_1 ;
- квитанцію про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн. із зазначенням в ній розрахункового рахунку Київського окружного адміністративного суду з призначенням платежу за подання даної позовної заяви;
- обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, яку позивач просить стягнути та докази на підтвердження понесення моральної шкоди.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
Копію ухвали надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.