13 жовтня 2020 року м. Київ Справа № 320/9421/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України,
ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії; зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки від 17.08.2018 № 2.2.1-39-260, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху, виходячи з 68 % грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром; зобов'язання відповідача здійснити позивачу виплату різниці між перерахованою та отриманою пенсією, починаючи з моменту її перерахунку.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 08.12.2017 в адміністративній справі № 758/14061/17 ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 вказане вище судове рішення скасовано; прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 17.08.2017 № 2.2.1-39-260, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи з розрахунку 68% від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки від 17.08.2017 № 2.2.1-39-260, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, починаючи з 01.06.2017 року; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
08.10.2020 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій заявник просить суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в особі начальника управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Васильєвої Алли Віталіївни, що виявились у проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі постанови Київського апеляційного суду міста Києва від 22.03.2018 в адміністративній справі № 758/14061/17;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі постанови Київського апеляційного суду міста Києва від 22.03.2018 в адміністративній справі № 758/14061/17, без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром.
Вирішуючи питання щодо дотримання заявником вимог Кодексу адміністративного судочинства України під час подання заяви в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 в адміністративній справі № 758/14061/17 відповідачем станом на 02.10.2020 не виконана.
Як стверджує заявник, перерахунок його пенсії здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області без урахування висновків зазначеного вище судового рішення, що призвело до повторної відмови у перерахунку його пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Вказані обставини, на думку заявника, підтверджуються листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 02.05.2018 № 1459/А-01.
Водночас з наведеною вище заявою ОСОБА_1 звернувся до суду 02.10.2020 (відбиток календарного штемпеля підприємства поштового зв'язку на конверті від 02.10.2020), тобто з порушенням спеціального десятиденного строку, визначеного статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
За наведених обставин ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною заявою, в обґрунтування якої він
посилається на свою необізнаність в особливостях адміністративного процесуального законодавства.
Так, заявник зазначає, що спочатку із заявою про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, вчинених під час виконання судового рішення, він звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва в порядку позовного провадження шляхом пред'явлення нового позову.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2019 в адміністративній справі № 826/11042/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019, ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено. Вказані судові рішення мотивовані тим, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав.
За наведених обставин заявник вважає, що строк звернення до суду з заявою, поданою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущено ним з поважних причин.
При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).
Як зазначалось судом вище, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною заявою ОСОБА_1 посилається на обрання невірного способу захисту своїх порушених прав.
Водночас вказані вище доводи не приймаються судом до уваги, оскільки обрання невірного способу захисту порушених прав є не об'єктивними обставинами, які обмежували його право на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а виключно суб'єктивними діями самого позивача.
Крім того, жодних належних та достатніх доказів на підтвердження обставин неможливості своєчасного звернення до суду з даною заявою у період з червня 2019 року (дата набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 826/11042/18) по жовтень 2020 року (дата звернення до суду із даною заявою) заявником суду також не надано.
Відтак твердження ОСОБА_1 про те, що строк звернення до адміністративного суду пропущено ним з поважним причин, суд вважає необґрунтованими.
В силу приписів частини п'ятої статті 383 кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Беручи до уваги ту обставину, що заявником не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись з даною заявою до суду у межах десятиденного строку, встановленого законом, а судом із заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає поверненню.
Керуючись статтями 243, 248, 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, повернути заявнику з усіма доданими до неї матеріалами
2. Копію даної ухвали надіслати (видати) заявнику (його представнику) невідкладно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Харченко С.В.