Рішення від 05.04.2021 по справі 922/97/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/97/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго", м. Київ

до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", м. Харків треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м. Ланівці та Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай.", м. Київ

про стягнення 13823,44 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 13823,44 грн. Судові витрати з оплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача. Крім того, у позові позивач просив суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 15.01.2021, позовну заяву Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" залишено без руху. Позивачу встановлений строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів оплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Роз'яснено позивачу що в разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

01.02.2021 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.02.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

18.02.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень відповідач вказує на те, що в силу ст. 989 ЦК України договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №107067586 строком дії з 16.01.2020 по 15.01.2021, укладений між АТ "СК "Мега-Гарант" та страхувальником ОСОБА_1 є нікчемним. Оскільки на момент ДТП щодо транспортного засобу Renault також діяв договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/0006780902, що укладений раніше зі страховою компанією ТДВ "Ю.Ес.Ай", тому вимоги позивача про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 13823,44 грн. з АТ "СК "Мега-гарант" є безпідставними, а ТДВ "Ю.Ес.Ай." є відповідальною особою за здійснення страхового відшкодування в порядку статті 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".

Ухвалою суду від 19.02.2021 було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та було витребувано з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, адреса реєстрації: 02002, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, поштова адреса: 02002, Київ-2, а/с 272) відомості щодо укладання полісу серія АО №000678090 Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Ю.Ес.Ай.” (код ЄДРПОУ 32404600, адреса: 04211, Україна, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду 4, корпус 6а, 2 поверх).

Ухвалою суду від 19.02.2021 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача були залучені: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." (04211, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 4, корпус 6а, 2 поверх).

09.03.2021 до суду від третьої особи - ТДВ "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." надійшли письмові пояснення по справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України до суду від сторін не надходило.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19.06.2019 між ПрАТ "АСК "Інго Україна" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) був укладений договір страхування №710594429.19 за яким застраховано транспортний засіб Suzuki Vіtara, д.р.н. НОМЕР_1 .

20.03.2020 в місті Тернопіль по вул. Транспортній сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів автомобіля Suzuki Vіtara, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Renault Megan, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.04.2020 у справі №607/5526/20 ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні ДТП.

Після вищезазначеної події потерпіла сторона в ДТП ( ОСОБА_2 ) звернулась до АТ "СК "Інго" із заявою про виплату страхового відшкодування за подією, що мала місце 20.03.2020 за участю застрахованого автомобіля, з метою отримання виплати страхового відшкодування. Оскільки, даний випадок є страховим за договором страхування № 710594429.19, позивачем вищевказана заява була прийнята та було здійснено дії по встановленню всіх обставин події, визначенню розміру збитку та виплаті страхового відшкодування.

Так, позивач, на підставі зібраних документів по справі, враховуючи умови договору страхування, здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 13823,44 грн. Даний факт підтверджується страховим актом №2452207 від 03.04.2020, розпорядженням №2452207 від 03.04.2020 про виплату по страховій події та платіжним дорученням №6117 від 16.04.2020 на суму 13823,44 грн. про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначався на підставі рахунку № 485 від 24.03.2020 наданого ТОВ "Терко Авто Моторс".

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність особи винної в настанні дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в АТ "Страхова компанія "Мега-Гарант", 23.06.2020, керуючись ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач направив на адресу відповідача вимогу №34-06/20Р про виплату страхового відшкодування у розмірі 13823,44 грн. Проте, дана вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно ст. 3 названого Закону, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 названого Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Відповідно до норм статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Отже, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, позивач після виплати страхового відшкодування в розмірі 13823,44 грн., отримав право зворотної вимоги до відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності особи, винної у скоєнні ДТП, згідно поліса №ЕР/107067586.

Як встановлено судом та підтверджено доданими до матеріалів справи доказами, на дату скоєння ДТП - 20.03.2020 діяло два поліси обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо забезпеченого транспортного засобу - автомобіля Renault Megan, д.р.н. НОМЕР_2 , а саме: поліс АО 0678090 страхової компанії ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай." та поліс ЕР 107067586 страхової компанії АТ "СК "Мега-Гарант".

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Відповідно до п. 1.3 Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого розпорядженням № 566 від 09.07.2010 року Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, база даних Моторного транспортного страхового бюро України - це єдина централізована база даних Моторного транспортного страхового бюро України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з п. 5.3 вказаного Положення, інформація, отримана з бази даних МТСБУ, використовується з метою отримання відомостей про наявність чи відсутність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на дату скоєння ДТП та отримання відомостей про страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу на дату ДТП або на дату укладення договору обов'язкового страхування.

Отже, відомості бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України є публічними та можуть бути використані з метою визначення наявності полісу обов'язкового страхування у особи, яку визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 989 ЦК України, страхувальник зобов'язаний: 1) своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором; 2) при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику; 3) при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним; 4) вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення; 5) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страхувальника.

Згідно п. 17.3 ч. 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

Отже, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування одного об'єкта з різними страховиками. У разі наявності на момент укладення договору страхування іншого чинного договору страхування того ж самого об'єкта від тих саме ризиків, страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика та тільки невиконання такого обов'язку тягне за собою нікчемність нового договору страхування.

15.08.2019 на засіданні Президії МТСБУ, з метою захисту прав потерпілих та інтересів добросовісних страхувальників через випадки визнання окремими страховиками - членами МТСБУ договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів нікчемними на підставі пункту 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України для унеможливлення випадків відмови потерпілим у страхових виплатах на підставі вищезазначеної норми Цивільного кодексу України, Президією МТСБУ було прийняте рішення про необхідність внесення до розділу 11. “Примітки” бланку полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів речення наступного змісту: “Страховик та страхувальник підтверджують, що страхувальник виконав обов'язок, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України“. При виготовленні бланків полісів зазначена інформація буде внесена друкарським способом, а при укладанні договорів обов'язкового страхування з використанням бланку, у якому відсутнє зазначене речення, страховикам необхідно вносити таку інформацію самостійно.

Протоколом Президії МТСБУ від 26.02.2020 № 464/2020 затверджено “Порядок виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. Цей Порядок є внутрішнім нормативним документом МТСБУ і поширюється на врегулювання страхових випадків, інформація про настання яких отримана членами МТСБУ після 01 березня 2020 року.

Відповідно п. 2.1. статті 2 Порядку наявність на момент укладання Внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні Внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов'язання при укладанні Внутрішнього договору страхування повідомити страховика про інші Внутрішні договори страхування (обов'язки страхувальника, що передбачені підпункту 3 пункту 1 статті 989 ЦК України та п. 17.3 статті 17 Закону).

Згідно п. 5.1 ст. 5 Порядку, страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не перевищує сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з п. 36.4 ст. 36 Закону 1961, має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу Внутрішні договори страхування. Для реалізації зазначеного у цьому пункті права страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, має подати заяви про страхове відшкодування до решти зазначених страховиків. Розмір такого відшкодування розраховується згідно формул, передбачених Положенням.

Відповідно до п. 39.1. статті 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач - АТ "СК "Мега-Гарант" є діючим членом МТСБУ.

Відповідно до п. 51.11 статті 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", норми Статуту МТСБУ та рішення органів управління МТСБУ, прийняті в межах їхніх повноважень, є обов'язковими для виконання усіма членами МТСБУ та можуть містити додаткові вимоги до страховиків.

Оскільки страховий випадок стався 20.03.2020, наявність на момент укладання Внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні Внутрішні договори страхування, укладених по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, свідчить про виконання страхувальником зобов'язання при укладанні Внутрішнього договору страхування повідомити страховика про інші Внутрішні договори страхування (обов'язки страхувальника, що передбачені підпункту 3 пункту 1 статті 989 ЦК України та п. 17.3 статті 17 Закону).

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8, код ЄДРПОУ 30035289) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 16285602) - 13823,44 грн. страхового відшкодування та 2270,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 16285602).

Відповідач - Акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м. Харків, ву3л. Донця-Захаржевського, 6/8, код ЄДРПОУ 30035289).

Рішення підписано 05 квітня 2021 року.

Суддя О.В. Погорелова

Попередній документ
96004738
Наступний документ
96004740
Інформація про рішення:
№ рішення: 96004739
№ справи: 922/97/21
Дата рішення: 05.04.2021
Дата публікації: 06.04.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (27.04.2021)
Дата надходження: 27.04.2021
Предмет позову: стягнення коштів