25.03.2021 Справа № 920/1179/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1179/20
за позовом Акціонерного товариства “Альфа-Банк” (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ 23494714)
до відповідачів: 1)Товариства з обмеженою відповідальністю “РІШАС” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Чернігівська, 3, код ЄДРПОУ 33219017);
2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 1052524 (один мільйон п'ятдесят дві тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн 01 (одна) коп,
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув,
від відповідачів: не прибули,
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
установив:
26.11.2020 Акціонерне товариство “Альфа-Банк” звернулося до господарського суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 1 052 524 (один мільйон п'ятдесят дві тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 01 (одна) коп., з яких: 979434 (дев'ятсот сімдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 87 (вісімдесят сім) коп. - заборгованість за кредитом, 73089 (сімдесят три тисячі вісімдесят дев'ять) грн. 14 (чотирнадцять) коп. заборгованості за відсотками, нарахованими у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 умов кредитного договору №МВОV01865 від 25.11.2019, а також стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 15 787 (п'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 86 (вісімдесят шість) коп. витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 30.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/1179/20 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.01.2021, 12:30, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Разом з позовною заявою 26.11.2020 Акціонерним товариством “Альфа-Банк”, м. Київ, у справі № 920/1179/20 було подано заяву про забезпечення позову (вх № 3610к від 26.11.2020), відповідно до якої заявник просить суд накласти арешт на майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: Сумська обл., м. Суми, вулиця Білопільський шлях, будинок 19; автомобіль легковий, ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-В, марка TOYOTA, модель CAMRY, 2015 року випуску, Номер об'єкта: НОМЕР_2 , Номер державної реєстрації: НОМЕР_3 ; автомобіль легковий, загальний легковий універсал - В, марка RENAULT, модель DOKKER, 2016 року випуску, Номер об'єкта: НОМЕР_4 , Номер державної реєстрації: НОМЕР_5 ; сідловий тягач-Е, марка DAF, модель 95 XF430, 2001 року випуску, Номер об'єкта: НОМЕР_6 , Номер державної реєстрації: НОМЕР_7 ; н/причіп-фургон-Е, марка SCHMITZ, модель S 01, 2000 року випуску, Номер об'єкта: НОМЕР_8 , Номер державної реєстрації: НОМЕР_9 .
Ухвалою суду від 30.11.2020 відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства “Альфа-Банк”, м. Київ (вх. № 3610к від 26.11.2020) про забезпечення позову у справі №920/1179/20.
20.01.2021 позивач подав суду клопотання (вх № 511/21 від 20.01.2021), в якому зазначив, що у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника АТ “Альфа-Банк” для участі у підготовчому засіданні просить суд засідання по даній справі провести без участі представника.
Ухвалою суду ввід 21.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання у справі № 920/1179/20 на 23.02.2021.
Представник позивача подав суду клопотання (вх № 1115/21 від 08.02.2021 - електронна пошта та вх №1818/21 від 22.02.021 - через канцелярію суду), в якому представник позивача просив суд провести судове засідання у даній справі без участі представника.
Ухвалою суду від 23.02.2021 судом встановлено, що відповідачі у підготовче засідання не прибули, ухвали суду від 30.11.2020 №920/1179/20 про відкриття провадження у справі та від 21.01.2021 про відкладення підготовчого засідання, надіслані судом на адреси відповідачів, зазначених позивачем у позовній заяві: Товариства з обмеженою відповідальністю “РІШАС” (41100, Сумська область, м.Шостка, вул. Чернігівська, 3, код ЄДРПОУ 33219017); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернуті суду поштовим відділенням з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою” та “не існує”, “неправильно зазначена (відсутня) адреса”.
Разом з тим, відповідно до витягів з ЄДРПОУ, сформованих за електронним запитом суду від 16.12.2020 № 218116314039 та № 307597939055, судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю “РІШАС” зареєстровано за адресою: 41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Чернігівська, 3, код ЄДРПОУ 33219017; ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 23.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 25.03.2021; в т.ч. повідомлено відповідача ОСОБА_1 про час та місце судового засідання з розгляду справи по суті через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
25.02.2021 судом на офіційному веб-сайті судової влади України розміщене оголошення, яким повідомлено відповідача ОСОБА_1 про час та місце судового засідання з розгляду справи № 920/1178/20 по суті.
Водночас, 02.03.2021 судом надіслано лист-запит до Відділу реєстрації місця проживання Управління “Центр надання адміністративних послуг у м. Суми” щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1
09.03.2021 Управління «ЦНАП» на електронну пошту суду надіслало довідку №14.03-08/148079 від 05.03.2021 підписану начальником відділу реєстрації місця проживання управління «ЦНАП у м. Суми» Подус А.В., в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 22.03.2008 по 25.08.2020.
Разом з тим, 11.03.2021 Відділом реєстрації місця проживання Управління “Центр надання адміністративних послуг у м. Суми” за підписом головного спеціаліста Полковниченко С.В. надіслана суду довідка від 03.03.2021 №14.03-08/147643, відповідно до якої за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання по м. Суми не зареєстроване.
12.03.2021 судом надіслано до Державної міграційної служби України (як електронною поштою так і засобами поштового зв'язку) лист-запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1
24.03.2021 Відділом реєстрації місця проживання Управління “Центр надання адміністративних послуг у м. Суми” надіслано суду довідку №14.03-08/148079 від 05.03.2021 підписану начальником відділу реєстрації місця проживання управління «ЦНАП у м. Суми» Подус А.В., в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 22.03.2008 по 25.08.2020.
У судовому засіданні 25.03.2021 судом встановлено:
Представник позивача у судове засідання не прибув, 24.03.2021 електронною поштою надіслав клопотання (вх№3039/21), в якому позовну вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити, а також судове засідання, призначене на 25.03.2021, провести без участі представника позивача.
Відповідачі у судове засідання не прибули, відзиву чи будь-яких клопотань, заяв чи пояснень суду не подали.
Ухвала суду від 23.02.2021 про призначення розгляду справи №920/1179/20 по суті в судове засіданні на 25.03.2021, надіслані судом на адреси відповідачів, зазначених позивачем у позовній заяві: Товариства з обмеженою відповідальністю “РІШАС” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Чернігівська, 3, код ЄДРПОУ 33219017); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернуті суду поштовим відділенням 10.03.2021 з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою”.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої статті 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, суд вважає, що відповідачі повідомлені належним чином про місце, дату та час судового засідання з розгляду даної справи по суті.
З моменту відкриття провадження у даній справі від відповідачів на адресу суду не надходило відзиву на позов та письмових заперечень по суті позовних вимог.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання заяв по суті справи та доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до вимог частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:
25.11.2019 Акціонерне товариство “Альфа-Банк”, (позивач - кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний шинний склад" (нова назва першого відповідача ТОВ «Рішас» - позичальник) уклали додатко вий договір про надання кредиту у формі овердрафт та заставу майнових прав на грошові кошти, розміщені на поточному рахун ку, №MBOV01865 до договору на комплексне банківське обслуговування №33219017 від 07.11.2019 (далі - кредитний договір).
Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, позивач зобов'язується надати Відповідачеві кредит у сумі 1000000,00 грн (п. 2.2 кредитного договору).
Відповідно до п. 2. 3 кредитного договору, відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та Додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.
Пунктом 2.5. кредитного договору встановлено 24.11.2020 як дата повернення овердрафту.
На забезпечення умов виконання кредитного договору № MBOV01865 від 25.11.2019 позивачем з громадянином України ОСОБА_1 (другий відповідач - поручитель) було укладено договір поруки №MBOV01865/1 від 25.11.2019 (далі - договір поруки).
Пунктом 1.1. договору поруки визначено, що цим договором поручитель поручається за виконання - ТОВ «Регіональний шинний склад», код ЄДРПОУ 33219017 (надалі - боржник) зобов'язання, що виникло на підставі Додатко вого договору про надання кредиту у формі овердрафт та заставу майнових прав на грошові кошти, розміщені на поточному рахун ку, №MBOV01865 до договору на комплексне банківське обслуговування №33219017 від 07.11.2019, укладеного між банком та боржником “25“ листопада 2019 року (надалі - основний договір) або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:
-обов'язку повернути банку заборгованість за Овердрафтом у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт Овердрафту, у строк не пізніше 60 днів з дати її виникнення, а заборгованість, що виникла пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії Овердрафту, - не пізніше “24” листопада 2020 року;
-обов'язку сплачувати банку проценти за користування Овердрафтом у розмірі 26% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Основного договору у строки визначені в Основному договорі;
-обов'язку сплачувати банку комісію за управління Овердрафтом у розмірі і строки визначені в Основному договорі;
-обов'язку у випадках, передбачених Основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку заборгованість за Овердрафтом, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що виникають із Основного договору;
-обов'язку сплатити Байку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні Банку невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за Основним договором.
Відповідно до пункту 3.1. договору поруки відповідачі відповідають перед позивачем за порушення обов'язків, перелічених в пункті 1.1. даного договору як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник).
Пунктом 3.2. договору поруки визначено, що передбачена пунктом 3.1. цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить повне або часткове невиконання обов'язків у встановлені основним договором та/або законодавством України строки, зазначені у пункті 1.1. цього договору.
Разом з тим, перший відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим порушує істотні умови кредитного договору в результаті чого станом на 13.10.2020 його заборгованість склала: за кредитом - 979434,87 грн., за відсотками - 73089,14 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, доданим позивачем до договору.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши першому відповідачеві кредит у сумі 1000000,00 грн.
Оскільки відповідач неналежним чином виконує свої обов'язки за кредитним договором, позивач звернувся до суду із вимогою до відповідачів щодо виконати обов'язку щодо повернення кредитних котів на підставі кредитного договору, договору поруки та положень ЦК України та просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 1052524 грн. 01 коп., з яких: 979434 грн. 87 коп. - заборгованість за кредитом, 73089 грн. 14 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими у зв'язку з неналежним виконанням першим відповідачем умов кредитного договору №МВОV01865 від 25.11.2019.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.
У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Так на забезпечення умов виконання кредитного договору № MBOV01865 від 25.11.2019 за договором поруки № MBOV01865/1 від 25.11.2019 другий відповідач поручається за виконання першим відповідачем умов кредитного договору власними коштами (п. 3.2. договору поруки).
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 543 ЦК України У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням першим відповідачем свого обов'язку зі сплати кредиту, у позивача виникло право задовольнити свої вимоги також і за рахунок другого відповідача відповідно до статті 3 договору поруки та статей 543 та 553 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачі проти заявленого позову не заперечили. Доказів належного виконання зобов'язань перед позивачем за кредитним договором та договором поруки до суду не надали.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення першим відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором, враховуючи укладений між позивачем та другим відповідачем договір поруки, яким передбачена солідарна відповідальність відповідачів перед позивачем, суд, дослідивши матеріали справи, задовольняє позов в повному обсязі та стягує з відповідачів у солідарному порядку 979434,87 грн заборгованісті за кредитом та 73089,14 грн заборгованості за відсотками.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню в солідарному порядку 15787,86 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 231-233, 236-238, 240, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “РІШАС” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Чернігівська, 3, код ЄДРПОУ 33219017) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Альфа-Банк” (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ 23494714) 979434,87 грн (дев'ятсот сімдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять чотири грн 87 коп.) заборгованості за кредитом, 73089,14 грн (сімдесят три тисячі вісімдесят дев'ять грн 14 коп.) заборгованості за відсотками , а також 15787,86 грн (п'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят сім грн 86 коп.) витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 05.04.2021.
Суддя В.Л. Котельницька