33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"30" березня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/35/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" про стягнення 66 569,373 грн.
представники сторін:
прокурор у справі: Кривецька - Люліч Т.А.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Якимчук О.М.
У січні 2021 року заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" про стягнення 66 569,373 грн.
Ухвалою суду від 25.01.2021 року позовну заяву залишено без руху. Зобов'язано заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області у 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: зазначити у позовній заяві правильне місцезнаходження (для юридичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
08 лютого 2021 року від заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 09.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 02.03.2021 року.
Ухвалою суду від 02.03.2021 року задоволено клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Вирішено подальший розгляд справи №918/35/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "30" березня 2021 року.
05 березня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві та просить суд позовну заяву заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури залишити без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України з огляду на те, що прокурором не дотримано порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки відділом освіти Сарненського РДА було отримано повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" №36-57вих-21 від 13.01.2021 року лише 21.01.2021 року за вх.№22, що підтверджується скріншотом з сайту Укрпошти про направлення повідомлення і його отримання відділом освіти Сарненської РДА з якого вбачається, що дата відправлення вказана 20.01.2021 року в 10:44 год., а дата вручення повідомлення 21.01.2021 року в 12:46 год. При цьому відповідач звертає увагу суду, що сама позовна заява датована 19.01.2021 року за вихідним № 36-91 вих-21 Сарненської місцевої прокуратури. Відтак, розумних строків, в які надається можливість відповідним органам відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, прокурором дотримано не було, оскільки повідомлення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" датоване 13.01.2021 року № 36- 57вих-21 та направлене на адресу відділу освіти Сарненської РДА 20.01.2021 року, тобто практично одночасно з позовною заявою від 19.01.2021 року №36-91 вих-21, про що свідчать опис вкладення у цінний лист адресований відповідачу, та очевидно і до суду. За таких обставин, визначений прокуратурою орган в інтересах держави в особі якого було пред'явлено позовну заяву, був позбавлений можливості протягом розумного строку подати до суду позов або вчинити дії для виправлення ситуації, що не надає можливості підтвердити достатність підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі відділу освіти Сарненської державної адміністрації.
15 березня 2021 року від Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області надійшла відповідь на відзив зі змісту якої, зокрема, вбачається, що відповідно про виявлені порушення при укладанні додаткових угод між відділом освіти Сарненської РДА та ТОВ "Рівнегаз Збут" до договору поставки природного газу Сарненською місцевою прокуратурою ще 20.11.2020 року скеровано запит, в тому числі і щодо вжитих останніми для усунення виявлених порушень та встановлено достатній термін для відповіді в межах розумних строків, однак згідно відповіді відділу освіти Сарненської РДА встановлено, що заходи цивільно-правового характеру останнім не вживались у зв'язку з тим, що із тривалою процедурою закупівлі, що відбулась із серпня по жовтень 2018 року та у зв'язку із оскарженням ТОВ "Рівнегаз Збут" вказаної процедури закупівлі до антимонопольного комітету України, відділ освіти Сарненської РДА не встигав провести нову закупівлю природного газу, оскільки розпочався опалювальний сезон.
24 березня 2021 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив зі змісту яких, зокрема, вбачається, що на рахунок зазначеного прокуратурою у відповіді на відзив листа від 20.11.2020 року про надання відділом освіти інформації, то надісланий лист у якому прокуратурою запропоновано надати на її електронну адресу інформацію щодо виділення коштів на проведення закупівлі, запланованого та закупленого обсягу газу за договором, обгрунтування укладення між сторонами додаткових угод, то даний лист за своїм змістом не є зверненням у розумінні положень ст.23 ЗУ "про прокуратуру", а є звичайним листом про отримання інформації.
В судове засідання представник позивача не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник прокуратури у судовому засіданні надав усні пояснення, згідно з якими заперечував проти залишення позову без розгляду з підстав, зазначених у відзиві.
Представник ТОВ "Рівнегаз Збут" просив суд позовну заяву заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури залишити без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України з підстав, зазначених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та відповідача, господарський суд встановив наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У ст.53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Згідно з ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзаци перший - четвертий частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Отже, вищевикладені вимоги Закону встановлюють як право прокурора отримувати інформацію та витребувати від суб'єкта владних повноважень матеріали з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, так і зобов'язання прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Водночас 20.07.2020 року оприлюднено Постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, якою вирішено питання щодо виключно правової проблеми стосовно підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а саме питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду шляхом:
- додання до позовної заяви доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів вчинення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ним ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;
- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи в такому разі достатньо самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позову прокурора до розгляду).
Окрім того, вирішено питання щодо правових наслідків у випадку, якщо суд після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи встановить відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначених законом підстав для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), а саме:
- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;
- які виникають правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 міститься висновок про застосування норм права, згідно з яким:
- Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
- Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
- Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
- Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
- Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
- Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
- Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
- Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
Як встановлено господарським судом, прокурором відповідно до вимог ст.23 Закону "Про прокуратуру" було складено повідомлення №36-57вих-21 від 13.01.2021 року про намір звернення до суду з позовом, яке відділом освіти Сарненського РДА було отримано лише 21.01.2021 року за вх.№22, що підтверджується скріншотом з сайту Укрпошти про направлення повідомлення і його отримання відділом освіти Сарненської РДА з якого вбачається, що дата відправлення вказана 20.01.2021 року в 10:44 год., а дата вручення повідомлення 21.01.2021 року в 12:46 год. (т.1, а.с. 173-178).
Однак, розумних строків, які надають можливості відповідним органам відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, прокурором дотримано не було, оскільки повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" датоване 13.01.2021 року та направлено на адресу позивачів 20.01.2021 року, тобто на один день пізніше ніж позовну заяву №36-91/вих-21 від 19.01.2021 року, про що свідчать описи вкладення у цінний лист (т.1, а.с. 68-69).
Таким чином, вищевказаний орган був позбавлений можливості протягом розумного строку подати до суду позов або вчинити дії для виправлення ситуації, що не надає можливості суду підтвердити достатність підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі відділу освіти Сарненської РДА.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 906/408/20.
Посилання представника прокуратури у відповіді на відзиви про те, що Сарненською місцевою прокуратурою Рівненської області ще 20.11.2020 року скеровано запит, в тому числі і щодо вжитих останніми для усунення виявлених порушень та встановлено достатній термін для відповіді в межах розумних строків, тобто майже за два місяці до безпосереднього звернення до суду, господарський суд до уваги не приймає, оскільки вказаний лист-запит направлено прокурором відділу освіти Сарненської РДА з метою надання інформації щодо виділення коштів на проведення закупівлі, запланованого та закупленого обсягу газу за договором, обгрунтування укладення між сторонами додаткових угод, а тому даний лист за своїм змістом не є зверненням у розумінні положень ст.23 ЗУ "про прокуратуру", а є звичайним листом про отримання інформації.
Судом враховується, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатись альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Слід також зазначити, що під час розгляду справи в суді відділ освіти Сарненської РДА не здійснює процесуальних дій як позивач, не підтримує заявлених позовних вимог, його представник не з'являється у судові засідання.
За вказаних обставин, суд в даному випадку також приймає до уваги висновки, викладені у п.54-п.56 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18.
Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (п. 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18).
Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Пунктом 2 ч.1 ст.226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з ч.4 ст. 226 ГПК України, особа позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Як передбачено пунктом 1 ч.2 ст.185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
З огляду на викладене, позовна заява заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" про стягнення 66 569,373 грн. підлягає залишенню без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Беручи до уваги приписи п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" та відсутність клопотання від платника судового збору, підстави для повернення судового збору цією ухвалою відсутні.
Керуючись ст. ст. 226, 234, 235 ГПК України, суд, -
Позов заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" про стягнення 66 569,373 грн. - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст ухвали складено та підписано 05 квітня 2021 року.
Суддя Романюк Ю.Г.