вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" квітня 2021 р. м. Київ Справа № 911/296/21
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АБЕТОН” (03134, м. Київ, вул. Якутська, буд. 5)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРТУНЕЛЬБУД” (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Комсомольська, буд. 5)
про стягнення 153620,36 грн. заборгованості за договором поставки № 104 від 03.09.2019 р.,
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю “АБЕТОН” (далі - ТОВ “АБЕТОН”, позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРТУНЕЛЬБУД” (далі - ТОВ “УКРТУНЕЛЬБУД”, відповідач) про стягнення 153620,36 грн. заборгованості за договором поставки № 104 від 03.09.2019 р.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань в частині оплати поставленого позивачем товару за договором поставки № 104 від 03.09.2019 р., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 153620,36 грн. заборгованості, а також судові витрати покласти на відповідача.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Товариством з обмеженою відповідальністю “АБЕТОН” позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРТУНЕЛЬБУД” про стягнення 153620,36 грн. заборгованості за договором поставки № 104 від 03.09.2019 р., підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.02.2021 р. було відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику сторін).
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
Відзиву на позов або будь-яких інших заперечень чи пояснень по суті спору відповідачем до справи подано не було. Водночас, учасники процесу про судовий розгляд справи були повідомлені належно в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
03 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АБЕТОН» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТУНЕЛЬБУД» (покупець) було укладено договір поставки № 104, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався в порядку і на умовах, визначених в договорі, поставити і передати у власність продукцію згідно зі специфікацією та/або рахунками на оплату, а покупець зобов'язався в порядку і на умовах, визначених в договорі, прийняти і сплатити продукцію.
Згідно з п. 4.1 договору ціни на товар встановлюються у рахунках на оплату та/або специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Умови оплати - 100% попередня оплата, якщо інше не зазначено в рахунках-фактурах та/або специфікаціях (п. 5.1 договору).
Пунктом 5.3 договору передбачено, що якщо постачальник поставив покупцю товар без повної попередньої оплати, повний розрахунок здійснюється покупцем протягом 5 календарних днів з моменту одержання товару покупцем від постачальника.
Договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2019 р., а в частині поставки - до повного виконання постачальником своїх зобов'язань. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не вимагатиме припинення або перегляду, договір вважається продовженим на рік без підписання додаткової угоди (п.п. 11.1, 11.2 договору).
Товариство з обмеженою відповідальністю «АБЕТОН» було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРТУНЕЛЬБУД» рахунки на оплату товару по замовленню, у тому числі - № 1667 26.12.2019 р. на суму 638006,99 грн., № 1606 від 06.12.2019 р. на суму 399200,00 грн., № 1579 від 04.12.2019 р. на суму 153620,36 грн., № 1604 від 06.12.2019 р. на суму 123053,00 грн., № 1540 від 25.11.2019 р. на суму 153620,36 грн., № 1144 від 03.09.2019 р. на суму 266133,15 грн.
Так, на виконання умов договору постачальник передав, а покупець отримав товар загалом на суму 1733633,85 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме - № 867 від 04.09.2019 р. на суму 266133,14 грн., № 1161 від 25.11.2019 р. на суму 153620,36 грн., № 1198 від 05.12.2019 р. на суму 153620,36 грн., № 1229 від 19.12.2019 р. на суму 73831,80 грн., № 1235 від 20.12.2019 р. на суму 49221,20 грн., № 1236 від 20.12.2019 р. на суму 169400,14 грн., № 1246 від 23.12.2019 р. на суму 133066,67 грн., № 1253 від 27.12.2019 р. на суму 96733,19 грн., № 12 від 14.01.2020 р. на суму 96733,14 грн., № 14 від 15.01.2020 р. на суму 133775,70 грн., № 28 від 20.01.2020 р. на суму 206898,27 грн., № 42 від 22.01.2020 р. на суму 66533,29 грн., № 49 від 23.01.2020 р. на суму 66533,29 грн., № 55 від 24.01.2020 р. на суму 66533,29 грн., підписаними сторонами та скріпленими печатками товариств, а також відповідними товарно-транспортними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.
Проте, покупець здійснив оплату за отриманий від постачальника товар частково в сумі 1580013,49 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 152 від 27.09.2019 р. на суму 266133,14 грн., № 383 від 04.12.2019 р. на суму 153620,36 грн., № 458 від 18.12.2019 р. на суму 123053,00 грн., № 459 від 18.12.2019 р. на суму 399200,00 грн., № 521 від 03.01.2020 р. на суму 638006,99 грн.
Як зазначає позивач, ТОВ «УКРТУНЕЛЬБУД» не розрахувалося з ТОВ «АБЕТОН» за товар, отриманий за видатковою накладною № 1198 від 05.12.2019 р. на суму 153620,36 грн., що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Судом встановлено, що договір поставки № 104 від 03.09.2019 р. припинений не був, був чинним на момент виникнення та існування спірних правовідносин.
Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі у повному обсязі з огляду на таке.
Виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку, що строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу за видатковою накладною № 1198 від 05.12.2019 р. на суму 153620,36 грн. настав.
Як слідує з матеріалів справи, відповідачем факту наявності заборгованості перед позивачем у розмірі 153620,36 грн. не заперечено та не спростовано.
Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований, доказів сплати суми заборгованості до матеріалів справи станом на час прийняття в ній рішення не надано.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором поставки № 104 від 03.09.2019 р. в сумі 153620,36 грн., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у зазначеній сумі, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Таким чином суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ТОВ «АБЕТОН» у повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРТУНЕЛЬБУД” (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Комсомольська, буд. 5, код 30920263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АБЕТОН” (03134, м. Київ, вул. Якутська, буд. 5, код 37723618) 153620 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот двадцять) грн. 36 коп. основного боргу, 2304 (дві тисячі триста чотири) грн. 31 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складене 05.04.2021 р.
Суддя В.М. Бабкіна