ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.04.2021Справа № 910/214/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Британський дім" (61030, Харківська обл., місто Харків, вул. Біологічна, будинок 6, код 39296598)
до Фізичної особи-підприємця Степанова Юрія Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про стягнення 27 000,00 грн,
без виклику представників сторін
Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Британський дім" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Степанова Юрія Володимировича (відповідач) про стягнення заборгованості за договором-рахунком від 17.05.2017 № 05-17/01 у розмірі 27 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором-рахунком від 17.05.2017 № 05-17/01 щодо надання позивачу послуг з технічного консультування у сфері інжинірингу з питань провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV та V категорій, вартість яких сплачена позивачем за платіжним дорученням № 1224 від 17.05.2017 та у зв'язку з ненаданням послуг підлягає поверненню позивачу.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.01.2021 позовну заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Британський дім" залишив без руху, встановив позивачу п'ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, встановив позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви.
29.01.2021 позивач засобами поштового зв'язку (відправлено 25.01.2021) подав до суду заяву про усунення недоліків позову з документами на виконання вимог ухвали.
Ухвалою від 03.02.2021 було відкрито провадження у справі № 910/214/21 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі,можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 03.02.2021 позивач згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105474194520 отримав 11.02.2021.
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105474194546 відповідач отримав ухвалу суду від 03.02.2021 - 09.02.2021.
15.02.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому учасник справи проти позову заперечує, стверджуючи, що послуги на заявлену суму були надані позивачу, як замовнику за договором-рахунком № 05-17/01 від 17.05.2015, усно у формі консультацій щодо формування переліку робіт, які підлягають ліцензуванню та які покривають потреби замовника; зіставлення цього переліку з вимогами ліцензійних умов; аналізу наявних у замовника документів, що підтверджують його спроможність виконати ліцензійні вимоги; виявлення недоліків у переліку цих документах; рекомендації щодо усунення виявлених недоліків. Здійснивши оплату за виконану роботу відповідно до положень п. 2 договору, в якому зазначено, що оплата цього договору є фактом прийняття умов та згодою позивача щодо якісного надання послуг, позивач фактично погодив виконання послуг, жодних вимог (претензій) позивача щодо неналежного виконання умов договору від позивача у період з травня 2017 року по грудень 2020 року не надходило.
11.03.2021 позивач засобами поштового зв'язку подав до суду відповідь на відзив (відправлено 09.03.2021), в якому на аргументи відповідача зазначив про недоведеність жодними доказами факту надання послуг, вказав, що наведений відповідачем у відзиві перелік послуг визначено на власний розсуд та не погоджено позивачем, перерахування коштів здійснено на умовах 100% передоплати, що вказано у призначенні платежу в платіжному дорученні № 1224 від 17.05.2017, яка підлягає поверненню через ненадання цих послуг; позовну заяву подано у грудні 2020 року в зв'язку з виявленням несплати коштів керівником ОСББ в ході проведення інвентаризації дебіторської заборгованості контрагентів; сторонами проведено досудове врегулювання спору, докази якого долучено до заяви про усунення недоліків позову.
Відповідач своїм правом на подання заперечення на відповідь на відзив не скористався.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
17.05.2017 між Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Британський дім" (замовник за договором, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Степановим Юрієм Володимировичем (виконавець, відповідач) був укладений договір-рахунок № 05-17/01 (далі - договір), предметом якого є надання послуг «Технічне консультування в сфері інжинірингу з питань провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорій складності», вартістю послуг 27 000,00 грн.
За умовами п. 1 договору, виконавець зобов'язався провести технічне консультування з питань господарської діяльності у будівництві та його спроможності здійснювати господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єктів архітектури.
Відповідно до п. 2 договору визначено, що оплата цього договору-рахунку є фактом прийняття умов та згодою замовника щодо якісного надання послуг.
Оплата послуг замовником здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів у розмірі 100% передоплати обумовленої вартості договору на поточний рахунок виконавця (п. 3 договору).
Відповідно до п. 11 договору, даний договір-рахунок набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2017.
17.05.2017 позивач за платіжним доручення № 1224 перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 27 000,00 грн з призначенням платежу «попередня оплата за технічне консультування в сфері інжинірингу зг дог-рах. № 05-17/02 від 17.05.17, без ПДВ».
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що відповідач свої зобов'язання щодо надання послуг по договору не виконав, на вимогу в досудовому порядку кошти не повернув, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач позов не визнає, стверджуючи про надання послуг в усній формі, підтвердження позивачем здійсненням оплати спірної суми за надані послуги факту належного отримання послуг відповідної якості, що відповідає положенням п. 2 договору.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, судом встановлено наступне.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір-рахунок № 05-17/01 від 17.05.2017, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підставою
виникнення між сторонами правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Матеріалами справи встановлено та відповідачем не оспорюється, що на виконання договору-рахунку № 05-17/01 від 17.05.2017 позивач перерахував на користь відповідача 27 000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Проаналізувавши доводи обох сторін та надані докази в їх сукупності, суд зазначає, що враховуючи умови п. 3 договору щодо оплати послуг на умовах 100% передоплати обумовленої вартості договору, а також призначення спірної суми коштів, визначеного у платіжному дорученні № 1224 від 17.05.2017 «попередня оплата за технічне консультування в сфері інжинірингу зг дог-рах № 05-17/02 від 178.05.17, Без ПДВ», суд дійшов висновку, що вказані кошти перераховані саме як попередня оплата, а не за надані фактично послуги, як зазначає відповідач.
Жодних доказів виконання відповідачем послуг на отриману суму попередньої оплати за платіжним дорученням № 1224 від 17.05.2017 по договору в момент підписання договору, як зазначає відповідач, суду не надано.
При цьому, умови п. 2 договору не приймається судом як доказ надання послуг та прийняття їх позивачем в момент підписання договору з огляду на положення п. 3 цього ж договору та те, що умова договору про погодження замовником якості надання послуг до їх надання та без відповідного підтвердження їх надання, є юридично неспроможною.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем належними та достатніми доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
Відповідно до п. 11 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання (17.05.2017) та діє до 31.12.2017.
Відповідно до положень ч. 1 статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо надання послуг консультування, предмет яких визначено у договорі, у т.ч. у межах строку дії договору, суду не надано.
Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищезазначене, беручи до уваги встановлені судом обставини, за вірогідністю доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позивачу коштів у сумі 27 000,00 грн, сплачених як попередня оплата за послуги, які не надано.
За таких обставин позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Британський дім" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Степанова Юрія Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Британський дім" (61030, Харківська обл., місто Харків, вул. Біологічна, будинок 6, код 39296598) основний борг у розмірі 27 000,00 грн (двадцять сім тисяч гривень 00 коп) та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 05.04.2021.
Суддя О.Г. Удалова