ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.04.2021Справа № 910/966/21
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу
За позовом Міністерства оборони України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Військсервіс-Волонтер”, м. Київ
про стягнення 312 511,32 грн, -
22.01.2021 року Міністерство оборони України (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Військсервіс-Волонтер” (відповідач) суми штрафу в розмірі 312 511,32 грн, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем умов Договору №286/2/18/172 від 29.12.2018 року в частині не доведення встановлених норм харчування до особового складу (заміна одних продуктів іншими) та порушення санітарних норм і правил утримання приміщень їдальні.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали №910/966/21 передані на розгляд судді Морозову С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 року позовну заяву Міністерства оборони України залишено без руху, надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.
01.02.2021 року позивачем до суду було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.
Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 02.02.2021 відкрито провадження у справі №910/966/21, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, будинок 10/8, направлялась ухвала суду від 02.02.2021 року.
Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105477288177 отримав ухвалу суду від 02.02.2021 про відкриття провадження у справі 08.02.2021.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, з урахуванням викладених норм та дати отримання ухвали суду відповідачем, строк для подачі останнім відзиву на позовну заяву встановлено судом до 23.02.2021 року (включно).
25.03.2021 року (з пропущенням встановленого судом строку) відповідачем було подано до суду відзив в якому він зазначає, що в період з 13.04. по 10.05. за письмовим погодженням з представником замовника - командира в/ч НОМЕР_1 вносились зміни у розклади продуктів харчування, отже порушень, в частині надання послуг харчування, відповідачем не допущено. Також у відзиві вказано, що в Акті санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта військової частини НОМЕР_2 від 17-18.03.2020 року зазначено, що їдальня має задовільний санітарно-технічний стан.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Приписами частин 1, 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
У відзиві відповідачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі відзиву на позовну заяву.
Враховуючи, що відповідач просить суд прийняти поданий ним відзив та долучити його до матеріалів справи, суд приймає поданий відповідачем відзив та долучає його до матеріалів справи із наданням йому відповідної правової оцінки.
Правом на подання відповіді на відзив на позовну заяву позивач, у встановлений судом строк, не скористався.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -
29.12.2018 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено Договір про закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації) №286/2/18/172 (надалі - Договір) відповідно до п. 2.1. якого, виконавець зобов'язується у 2019 році надати замовнику послуги з організації харчування (55320000-9), зазначені у специфікації до цього Договору, освіження продовольства, а замовник - прийняти послуги і оплатити у строки за цінами згідно з положеннями цього Договору.
Відповідно до п. 2.2. Договору, військові частини заклади, установи (далі-військові частини), дислоковані у Харківській, Луганській та Донецькій областях, для особового складу яких будуть надаватися послуги щодо організації харчування, а саме: Харківська обл. А1451 м. Харків, НОМЕР_3 м. Харків, А1215 м. Харків, ХНУПС м. Харків, ФВП НТУ «ХПІ» м. Харків, НОМЕР_4 м. Харків, НОМЕР_5 (ВМКЦ ПівнР) м. Харків, НОМЕР_6 м. Рогань, НОМЕР_7 м. Балаклія, НОМЕР_2 м. Малинівка, НОМЕР_8 смт. Борова, НОМЕР_9 смт. Башкирівка, НОМЕР_1 м. Чугуїв, НОМЕР_10 м. Лозова, НОМЕР_11 м. Лозова, Харківський ОВК м. Харків; Луганська обл. НОМЕР_12 смт. Мілове, Луганський ОВК м. Сєвєродонецьк, A0536 м. Сєвєродонецьк; Донецька обл. НОМЕР_13 м. Краматорськ, НОМЕР_14 м. Часів Яр, НОМЕР_15 м. Маріуполь, НОМЕР_16 м. Бахмут, НОМЕР_17 м. Краматорськ, А34488 смт. Новгородське, A0989 м. Маріуполь, НОМЕР_18 м. Маріуполь, НОМЕР_19 м. Святогірськ Донецький ОВК м. Маріуполь.
Згідно з п. 2.3. Договору військові частини заклади, установи (далі-військові частини), дислоковані в Харківській, Луганській та Донецькій областях, для особового складу яких будуть надаватися послуги щодо забезпечення харчовими продуктами: Харківська обл. НОМЕР_20 м. Харків, НОМЕР_3 м. Харків, НОМЕР_21 м. Харків, ХНУПС м. Харків, ФВП НТУ «ХПІ» м. Харків, НОМЕР_4 м. Харків, НОМЕР_5 (ВМКЦ ПівнР) м. Харків, НОМЕР_6 м. Рогань, НОМЕР_7 м. Балаклія, НОМЕР_2 м. Малинівка, НОМЕР_8 смт. Борова, НОМЕР_9 смт. Башкирівка, НОМЕР_1 м. Чугуїв, НОМЕР_10 м. Лозова, НОМЕР_11 м. Лозова, Харківський ОВК м. Харків; Луганська обл. НОМЕР_12 смт. Мілове, Луганський ОВК м. Сєвєродонецьк, A0536 м. Сєвєродонецьк; Донецька обл. НОМЕР_13 м. Краматорськ, НОМЕР_14 м. Часів Яр, НОМЕР_15 м. Маріуполь, НОМЕР_16 м. Бахмут, НОМЕР_17 м. Краматорськ, А34488 смт. Новгородське, A0989 м. Маріуполь, НОМЕР_18 м. Маріуполь, НОМЕР_19 м. Святогірськ Донецький ОВК м. Маріуполь.
Якісні та кількісні показник послуг, порядок їх надання повинні відповідати вимогам законодавства України, що регулює питання у цій сфері. (п. 3.1. Договору).
Відповідно до п. 3.2 Договору послуги надаються відповідно до законодавства України, а саме: Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року « 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» (далі - Постанова КМУ від 29.03.2002 р. №426), постанови Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2001 року №1348 «Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, органів внутрішніх справ та установ кримінально- виконавчої системи», наказів Міністерства оборони України від 09 лютого 2016 року №62 «Про затвердження Інструкції з організації продовольчого забезпечення Збройних Сил України шляхом залучення суб'єктів господарювання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.03.2016 року за №261/28491, від 29 липня 2016 року №390 «Про затвердження норм забезпечення столово-кухонним посудом, обладнанням, інвентарем та мийними засобами Збройних Сил України на мирний час» від 29.02.2016 №114 «Про затвердження типових договорів позички рухомого та нерухомого майна, необхідного для організації харчування особового складу Збройних Сил України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.2016 року за №429/28559, наказу Міністра оборони України від 09 грудня 2002 року №402 «Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час» та інших нормативно-правових актів України, а також прийнятих під час дії Договору нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання відносин визначених умовами даного Договору.
Згідно п.6.4 Договору послуги надаються особовому складу військових частин, зазначених у пунктах 2.2 та 2.3 Договору в межах дислокації військових частин, а також особовому складу військових частин, що прикріплені на продовольче забезпечення та іншим особам, які мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин, згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування та вимогами законодавства України. Послуги можуть надаватися в інших місцях, які встановлюються Представником Замовника відповідно до свого розпорядку дня та специфіки завдань, які виконуються військовою частиною.
Відповідно до п. 6.4.1 Договору обсяги послуг щодо забезпечення харчуванням визначає Представник Замовника шляхом подачі Виконавцю заявки на приготування їжі, на необхідну кількість осіб, за кожною нормою харчування (годування) у розрізі асортименту харчових продуктів на підставі розкладок продуктів, додаткових норм і додаткових продуктів щодоби до 18.00 дня, що передує дню отримання Послуг у двох примірниках. Перший - залишається у Представника Виконавця, другий - в їдальні та повертається Представнику Замовника наступного дня.
Пунктом 6.4.2 Договору передбачено, що обсяги послуг щодо забезпечення харчовими продуктами визначає Представник Замовника шляхом подачі Виконавцю щодекадно шостого, шістнадцятого та двадцять шостого числа кожного місяця, до дванадцятої години, заявки на харчові продукти у розрізі асортименту харчових продуктів за кожною нормою харчування (годування)
Згідно з п. 6.17. Договору контроль за станом виконання договірних зобов'язань виконавцем здійснюють замовник та представники замовники. Контроль здійснюється за: технологією приготування їжі, її якістю; відповідністю даних накладних фактичній наявності виданих харчових продуктів; санітарним станом об'єктів продовольчої служби; безпекою якості харчових продуктів під час постачання (у т.ч. для освіження) та зберігання, відповідністю харчових продуктів, що використовуються для надання послуг за цим договором чинним стандартам; порядком зберігання харчових продуктів на складі (або місцях); якістю та повнотою доведення встановлених норм харчування до кожного військовослужбовця та норм годування для штатних тварин і забезпечення їх кормами та фуражем, вивозом і видачею їжі; порядком освіження харчових продуктів; дотриманням санітарних заходів під час кулінарної обробки харчових продуктів, приготування і роздачу готової їжі, утриманні їдалень, складів, овочесховищ; своєчасним проходженням медичного обстеження обслуговуючим персоналом, який задіяний в організації продовольчого забезпечення; використанням і утриманням виконавцем військового майна та його обслуговуванням відповідно до експлуатаційної документації. Щоденний акт приймання наданих послуг з харчування, зведений акт приймання наданих послуг із харчування, акт приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами оформлюються лише після завершення досліджень з обов'язковим зазначенням в актах їх результатів, але не більше 5 календарних днів після проведення досліджень.
Відповідно до п. 6.17.2. Договору будь-які контрольні заходи здійснюються представниками замовника, в обов'язковій присутності представника виконавця, в разі відсутності представника виконавця та/або його відмови - комісійно (у складі не менше трьох осіб представника замовника). Результати проведення контрольних заходів оформлюються актом контролю, який складається в довільній формі, та підписується представником замовника, що здійснював перевірку, та представником виконавця, а у разі його відсутності або відмови - членами комісії. У разі відмови представника виконавця підписувати акт контролю, цей факт фіксується підписами членів комісії, після чого акт контролю, надсилається замовнику. Акт контролю подається посадовій особі, яка призначила її проведення, для прийняття відповідного рішення.
Пунктом 6.17.3. Договору передбачено, що виявлені порушення умов цього договору фіксуються в щоденному акті приймання наданих послуг з харчування, зведеному акті приймання наданих послуг із харчування, в графах книги обліку контролю за якістю приготування їжі (додаток 90) та акті про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання - у разі надання послуги щодо організації харчування; акті приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами та акті про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання - у разі надання послуги щодо забезпечення харчовими продуктами. При виявленні порушень будь-яких умов договору представником замовника складається акт про порушення договірних зобов'язань за участі представника виконавця, а у разі його відсутності або відмови - членами комісії та засвідчується їх підписами. У разі відмови представника виконавця підписувати акт про порушення договірних зобов'язань, цей факт фіксується підписами членів комісії, після чого акт про порушення договірних зобов'язань, надсилається замовнику. На підставі акту про порушення договірних зобов'язань замовником оформляється претензія та направляється в установленому порядку виконавцю.
Відповідно до абз. 3 підпункту 8.2.2. Договору в разі виявлення порушень договірних зобов'язань щодо не доведення встановлених норм харчування (заміни одних продуктів на інші без письмового дозволу представника замовника), виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості наданих послуг за окремими прийомами їжі за кожний мелений та зафіксований випадок.
Згідно з абз. 4 підпункту 8.2.2. при порушенні умов цього договору, при порушенні санітарних норм і правил утримання приміщень їдальні, продовольчого складу, овочесховища з урахуванням прийому-передачі рухомого та нерухомого майна, технологічного (немеханічного, механічного, теплового), холодильного обладнання та при виявленні факту неякісного миття посуду, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний встановлений та зафіксований випадок.
Відповідно до п. 11.1. Договору, він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору звіряння взаєморозрахунків здійснюється на підставі підписання обома сторонами актів звіряння.
На виконання умов Договору відповідач надавав позивачу послуги із забезпечення харчуванням особового складу військових частин, зокрема, А4104 та НОМЕР_2 , що підтверджується наявними в матеріалах справи зведеними актами надання послуг щодо забезпечення харчування.
Однак, у військовій частині НОМЕР_1 , позивачем було виявлено наступні порушення умов Договору:
- згідно Акту про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання від 23.04.2020 №148/9/48/638 виявлено не доведення встановлених норм харчування до особового складу (заміна одних продуктів на інші з 13.04.2020 по 21.04.2020 року);
- згідно Акту про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання від 04.05.2020 №148/9/48/683 виявлено не доведення встановлених норм харчування до особового складу (заміна одних продуктів на інші з 21.04.2020 по 30.04.2020 року) - норма №1 загальновійськова для військовослужбовців; норма №1 загальновійськова для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом (обід); норма №1 загальновійськова для особового складу, який працює на аеродромах (пункт 2 «а» приміток); норма № 2 льотна;
- згідно Акту про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання від 13.05.2020 №148/9/48/807 виявлено не доведення встановлених норм харчування до особового складу (заміна одних продуктів на інші з 01.05.2020 по 10.05.2020 року) - норма №1 загальновійськова для військовослужбовців; норма №1 загальновійськова для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом (обід); норма №1 загальновійськова для особового складу, який працює на аеродромах (пункт 2 «а» приміток); норма № 2 льотна;
У військовій частині НОМЕР_2 , позивачем було виявлено наступні порушення умов Договору:
- згідно Акту про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання (до акту приймання послуг від 17.03.2020 №77 у військовій частині НОМЕР_2 ) від 23.03.2020 №1122 виявлено порушення санітарних норм і правил утримання приміщень їдальні, продовольчого складу, овочесховища з урахуванням прийому-передачі рухомого та нерухомого майна, технологічною (немеханічного, механічного, теплового), холодильного обладнання.
За вказані порушення, що були зафіксовані в вищевказаних актах, на підставі умов Договору та його п. 8.2.2., позивачем нараховано відповідачу штраф у загальному розмірі 312 511,32 грн.
01.06.2020 за №286/6/3938 та за №286/6/3931 позивач звертався до відповідача із претензіями про сплату штрафу, проте, вказані претензії були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач наголосив на тому, що зміни у розклади продуктів харчування відбулись за письмовим погодженням з командиром в/ч НОМЕР_1 , а санітарно-технічний стан приміщення їдальні має задовільний стан.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зважаючи на встановлені обставини та враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов Договору, що знайшло своє відображення у вказаних вище актах, а відповідачем зазначені обставини не заперечені, Суд дійшов висновку, що відповідачем порушено господарське зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частинами 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до абз. 3 підпункту 8.2.2. договору в разі виявлення порушень договірних зобов'язань щодо не доведення встановлених норм харчування (заміни одних продуктів на інші без письмового дозволу представника замовника), виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості наданих послуг за окремими прийомами їжі за кожний мелений та зафіксований випадок;
Згідно з абз. 4 підпункту 8.2.2. при порушенні умов цього договору, при порушенні санітарних норм і правил утримання приміщень їдальні, продовольчого складу, овочесховища з урахуванням прийому-передачі рухомого та нерухомого майна, технологічного (немеханічного, механічного, теплового), холодильного обладнання та при виявленні факту неякісного миття посуду, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний встановлений та зафіксований випадок.
Зважаючи на наведені приписи закону та умови Договору, суд вважає, що вимоги про стягнення штрафу за Актами про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання від 23.04.2020 №148/9/48/638 у сумі 15 882,87 грн, від 04.05.2020 №148/9/48/683 у сумі 154 428,06 грн, від 13.05.2020 №148/9/48/807 у сумі 140 500,39 грн та від 23.03.2020 №1122 у сумі 1 700,00 грн, а всього 312 511,32 грн, є обґрунтованими.
Заперечення відповідача щодо того, що зміни у розкладі продуктів харчування мали місце за погодженням з командиром військової частини приймаються судом до уваги, однак, в той же час, контрольні заходи за виконанням відповідачем зобов'язань з організації харчування особового складу замовника були проведені за участю представників обох сторін, за результатами чого були зафіксовані порушення договору з боку виконавця.
Окрім того, зазначена відповідачем обставина того, що санітарно-технічний стан приміщення їдальні має задовільний стан спростовується фактичним змістом Акту санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта від 17-18.03.2020 року на підставі якого складено Припис про усунення порушень вимог санітарного законодавства, де приписано посилити контроль за санітарним станом їдальні та якістю миття посуду та інвентарю.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.
З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафу в розмірі 312 511,32 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 687,67 грн, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Військсервіс-Волонтер» (ідентифікаційний код 40887542, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, буд. 10/8) на користь Міністерства оборони України (ідентифікаційний номер 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6) суму штрафу в розмірі 312 511,32 грн (триста дванадцять тисяч п'ятсот одинадцять гривень 32 копійки) та суму судових витрат в розмірі 4 687,67 грн (чотири тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 67 копійок).
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.М. Морозов