ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.04.2021Справа № 910/8830/20 (910/7871/20)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медхауз Свіс Гмбх»
(ідентифікаційний код: 35341093)
до Приватного підприємства «Наша Аптека»
(ідентифікаційний код: 25390449)
про стягнення 88 368,95 грн
у межах справи № 910/8830/20
за заявою Приватного підприємства «Наша Аптека»
(ідентифікаційний код: 25390449)
про банкрутство
Суддя Омельченко Л.В.
Без виклику (повідомлення) учасників
Товариство з обмеженою відповідальністю "Медхауз Свіс Гмбх" 05.06.2020, що підтверджується відбитком вхідного штампу канцелярії суду, проставленим на першій сторінці позовної заяви, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Наша аптека" про стягнення 88 368, 95 грн заборгованості, а саме: 74 342,04 грн основного боргу, 12 049,46 грн пені та 1 977,45 грн процентів річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № К-319 від 13.08.2013 в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані пеня та проценти річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 (суддя Селівон А.М.) за результатами розгляду заяви позивача № 229 від 26.06.2020 про усунення недоліків позовної заяви, останню прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7871/20 та приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, за відсутності клопотань будь-якої із сторін про інше та підстав для розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України вирішено розгляд справи № 910/7871/20 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 (суддя Селівон А.М.) матеріали справи № 910/7871/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медхауз Свіс Гмбх» до Приватного підприємства «Наша аптека» про стягнення 88 368,95 грн було передано до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/8830/20 про банкрутство Приватного підприємства «Наша аптека» (02140 м. Київ, просп. Бажана, будинок 36, приміщення 84; ідентифікаційний номер: 25390449).
08.10.2020 відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали справи були передані судді Омельченку Л.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 було прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Медхауз Свіс Гмбх» до Приватного підприємства «Наша аптека» про стягнення заборгованості у розмірі 88 368,95 грн до розгляду у межах справи № 910/8830/20 за заявою Приватного підприємства «Наша Аптека» (ідентифікаційний код: 25390449) про банкрутство, справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін., роз'яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач може подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, встановлено відповідачу строк - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву на позовну заяву, оформленого відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України), встановлено позивачу строк - протягом 5-ти днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде поданий) - для подання суду: відповіді на відзив на позов в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу, встановлено відповідачу строк - протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду (якщо такі будуть): заперечень на відповідь на відзив та доказів направлення заперечень на відповідь на відзив позивачу, звернено увагу сторін на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів, попереджено сторін, що відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, звернено увагу сторін на те, що копії письмових доказів, які подаються повинні бути оформлені у відповідності до вимог частини 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003), попереджено сторін, що при невиконанні процесуальних обов'язків, зокрема ухиленні від вчинення дій, покладених судом на сторону, до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України.
З метою повідомлення сторін про розгляд справи судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про прийняття справи до провадження від 13.10.2020 була направлена на адреси сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення уповноваженим представникам.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
13.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медхаус Свіс ГМБХ» (далі - постачальник/позивач) та Приватним підприємством «Наша аптека» (далі - покупець/відповідач) укладено договір поставки № К-319 (далі - Договір), за яким постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товари (надалі - товар) згідно з заявками покупця в асортименті та по цінам, вказаним в видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця товари (надалі - «Товар») згідно з заявками покупця в асортименті та по цінам, вказаним в видаткових накладних, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах, визначених договором.
Постачальник свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме належним чином поставив товар на умовах, зазначених у розділі 3 договору, що підтверджується відповідними накладними.
Пунктом 4.1. Договору, в редакції, затвердженій сторонами в протоколі розбіжностей, передбачено, що покупець здійснює оплату кожен місяць, не пізніше 10 (десятого) числа, за проданий товар у попередньому місяці, згідно відправленого покупцем звіту про продаж товарів за місяць по формі: продаж товарів - кількість та кошти. Звіт повинен надаватися у простій та зрозумілій формі, що не потребує особливих знань в області економіки та бухгалтерського обліку. Вказаний звіт має бути підписаний уповноваженою особою Покупця та скріплений його печаткою. У разі, якщо Покупець систематично (більше двох разів підряд) порушує умову щодо надання звіту про реалізований товар, то покупець тим самим підтверджує, що поставлений йому товар був повністю ним реалізований, та зобов'язується сплатити постачальнику його вартість.
За період дії договору відповідачем жодного разу не було направлено відповідний звіт за реалізований товар у встановленій договором формі.
Відповідно до п. 10.3. Договору, в редакції, затвердженій сторонами в протоколі розбіжностей, у випадку відсутності у покупця грошових коштів для оплати поставленого товару або якщо товар не користується широким попитом у кінцевих споживачів, за наявності згоди постачальника та належного стану товару, поставлений товар може бути повернуто постачальнику.
Остання поставка товару на користь відповідача відбулася 04.07.2019 та з липня 2019 року відповідач за відсутності коштів масово почав повертати товар, що був раніше поставлений, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків.
Зобов'язання з оплати за поставлений товар, що настали відповідно до п. 4.1. Договору, так і не були виконані Відповідачем в повному обсязі. У зв'язку із наявною заборгованістю з жовтня 2019 року розпочався процес переговорів між сторонами у порядку досудового врегулювання спору, згідно п. 10.1. договору, за підсумками якого відповідачем на адресу позивача були здійснені неодноразові оплати, що підтверджуються актом звіряння взаємних розрахунків.
Відповідно до п. 9.1. Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє упродовж одного року (з дати, вказаної у верхньому правому кутку на першій сторінці договору).
Відповідно до п. 9.2. Договору у разі, якщо після закінчення в п. 9.1. строку дії договору сторони бажають продовжувати договірні стосунки і фактично продовжують виконувати умови договору (якщо упродовж наступних двох місяців фактично відбудеться не менше одного постачання товару) договір вважається продовженим (пролонгованим) кожного наступного року на тих же умовах, що викладені у договорі.
Жодних повідомлень щодо подовження строку дії договору направлено не було, останній продаж товару на користь відповідача відбувся 04.07.2019.
Як зазначає позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань він відвантажив на користь відповідача товар на суму 74 651, 65 грн, який відповідач отримав, проте власних зобов'язань щодо оплати за поставлений товар не виконав, що й стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу (поставки).
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 4 ст. 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 ГК України).
Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно частин 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями частин 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором може бути передбачено розстрочення платежу. Аналіз наведених норм матеріального права у сукупності з умовами договору дає підстави для висновку, що дереалізація товару протягом встановленого строку з моменту поставки та невчинення покупцем (боржником) зі спливом указаного строку передбачених договором дій щодо повернення товару постачальникові тягне за собою обов'язок покупця оплатити товар.
За встановленими обставинами з 06.12.2019 позивачем зазначено, що жодних оплат або повернення товару не відбувалося, тому станом на 26.05.2020 залишилася заборгованість ПП «НАША АПТЕКА» перед ТОВ «МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ», що становить 74 342, 04 грн. відповідно до накладних:
№ з/пДата накладної№ накладноїСума поставкиТермін оплати відповідно до п.4.1. ДоговоруТермін оплати відповідно до п. 4.1. Договору
1. 29.05.2019БН145382*579,9410.06.201910.06.2019
2. 29.05.2019БН1454481 111,73 10.06.2019
3. 29.05.2019БН1454503 085,88 10.06.2019
4. 29.05.2019БН1459652 456,72 10.06.2019
5. 29.05.2019БН145968166,56 10.06.2019
6. 30.05.2019БН146832502,50 10.06.2019
7. 30.05.2019БН1468334 376,30 10.06.2019
8. 30.05.2019БИ 1468341 586,81 10.06.2019
9. 30.05.2019БН146835115,98 10.06.2019
10. 03.06.2019БН14857692,7610.07.201910.07.2019
11. 03.06.2019БН1485862 296,22 10.07.2019
12. 03.06.2019БН1485931 179,14 10.07.2019
13. 03.06.2019БН14860048,12 10.07.2019
14. 03.06.2019БИ 148603400,20 10.07.2019
15. 03.06.2019БН1486062 991,72 10.07.2019
16. 03.06.2019БН1486101 111,73 10.07.2019
17. 03.06.2019БН148611110,16 10.07.2019
18. 03.06.2019БН14861392,76 10.07.2019
19. 03.06.2019БН1486142 630,06 10.07.2019
20. 03.06.2019БН1493452 224,53 10.07.2019
21. 04.06.2019БН150212433,86 10.07.2019
22. 04.06.2019БН150219834,60 10.07.2019
23. 04.06.2019БН150223278,16 10.07.2019
24. 04.06.2019БН150226508,86 10.07.2019
25. 04.06.2019БН150252217,21 10.07.2019
26. 04.06.2019БН150353359,76 10.07.2019
27. 04.06.2019БН150355684,80 10.07.2019
28. 04.06.2019БН150544812,28 10.07.2019
29. 04.06.2019БН1505671 314,48 10.07.2019
30. 04.06.2019БН150575884,89 10.07.2019
31. 04.06.2019БН1505992 203,13 10.07.2019
32. 04.06.2019БН150611510,12 10.07.2019
33. 04.06.2019БН150617788,28 10.07.2019
34. 04.06.2019БН150624273,92 10.07.2019
35. 04.06.2019БН 150626203,30 10.07.2019
36. 04.06.2019БН150629876,24 10.07.2019
37. 04.06.2019БН1506351 836,72 10.07.2019
38. 04.06.2019БН 150640415,16 10.07.2019
39. 05.06.2019БН151388932,16 10.07.2019
40. 05.06.2019БН1513892 575,49 10.07.2019
41. 05.06.2019БН1516021 057,16 10.07.2019
42. 05.06.2019БН151605508,86 10.07.2019
43. 05.06.2019БН1516081 199,34 10.07.2019
44. 05.06.2019БН151611848,51 10.07.2019
45. 06.06.2019БН 152870128,40 10.07.2019
46. 06.06.2019БН152892793,32 10.07.2019
47. 06.06.2019БН1528984 067,07 10.07.2019
48. 06.06.2019БН 152903509,16 10.07.2019
49. 06.06.2019БН 1529073 466,80 10.07.2019
50. 06.06.2019БН1529142 399,58 10.07.2019
51. 06.06.2019БН1529206 000,56 10.07.2019
52. 06.06.2019БН 1529234 347,41 10.07.2019
53. 06.06.2019БН1529281 648,38 10.07.2019
54. 04.07.2019БН176744282,5410.08.201910.08.2019
55. 04.07.2019БН 1767453 291,32 10.08.2019
Всього:74 651, 65
Отже, станом на дату подачі позовної заяви, відповідачем було здійснено часткову оплату вартості поставленого товару за видатковою накладною № БН145382 від 29.05.2019 року на загальну суму 309,61 грн та розмір суми заборгованості за основним відповідача за поставлений товар становить 74 342,04 грн.
Згідно з пунктом 3.7. Договору в редакції, затвердженій сторонами в протоколі розбіжностей, Сторони домовились, що у разі не реалізації Покупцем поставленого Постачальником товару протягом дев'яносто календарних днів з моменту його постачання Покупець зобов'язаний за першою вимогою Постачальника повернути йому увесь поставлений та не реалізований товар протягом семи календарних днів з моменту пред'явлення такої вимоги. Повернення товару здійснюється за рахунок та транспортом Постачальника. У разі, якщо Покупець не повернув поставлений товар на вимогу Постачальника, Покупець тим самим підтверджує, що поставлений йому товар був повністю реалізований та зобов'язується сплатити Постачальнику його вартість.
Позивачем 23.04.2020 було відправлено претензію про сплату боргу/повернення товару вих. № 136 від 23.04.2020 на фактичну та юридичну адресу відповідача, яка була отримана ПП «Наша Аптека» 05.05.2020, але жодних дій з боку відповідача не було здійснено, що підтверджується актом звіряння.
Враховуючи відсутність претензій щодо асортименту, комплектності, кількості і якості поставленого товару, суд вважає, що позивач виконав свої зобов'язання за договором.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК україни, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності до ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Керуючись Розділом 8 Договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 12 049, 46 грн.
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить ст. 610 Цивільного кодексу України.
Так, згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами статтей 546 та 549 ЦК України, виконання зобов'язань можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
За приписами ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки, судом встановлено наявність порушення відповідачем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1 977, 45 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено нараховані позивачем 3 % річних в сумі 1 977, 45 грн на основну суму заборгованості у розмірі 74 342, 04 грн та встановлено правильність цього розрахунку, а відповідачем не надано заречень на його спростування.
З огляду на результат вирішення справи, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в розмірі 2 102,00 грн.
Враховуючи всі обставини та встановлення факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати поставленого товару за договором поставки № К-319 від 13.08.2013 року, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 88 368, 95 грн є цілком обґрунтованими, тому зважаючи на зміст позовних вимог, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Враховуючи викладене вище, керуючись Кодексом з процедур банкрутства та статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Наша Аптека» (02140, місто Київ, ПРОСПЕКТ БАЖАНА, будинок 36, приміщення 84; ідентифікаційний код: 25390449) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медхауз Свіс Гмбх» (49027, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СІЧЕСЛАВСЬКА НАБЕРЕЖНА, будинок 53; ідентифікаційний код: 35341093) 74 342,04 грн (сімдесят чотири тисячі триста сорок дві гривні 04 коп.) основного боргу, 12 049, 46 грн (дванадцять тисяч сорок дев'ять гривень 46 коп.) пені, 1 977, 45 грн (одна тисяча дев'ятсот сімдесят сім гривень 45 коп.) 3% річних та 2 102, 00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та пвдписано 05.04.2021.
Суддя Л.В. Омельченко