ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.04.2021Справа № 910/1478/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи
за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська обл., с. Гора, вул.Бориспіль-7)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Файненшинал Технолоджиз" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, оф. 139)
про стягнення 20 433,86 грн
Представники сторін: не викликались
На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Файненшинал Технолоджиз" про стягнення 20 433,86 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам договору №02.5-14/1-401 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 13.05.2019 відповідач не здійснив належної оплати за надані у квітні-червні 2020 року послуги, що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості перед позивачем у розмірі 18 133,30 грн. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 603,56 грн, 3% річних у розмірі 335,87 грн, а також пеню у розмірі 1 361,13 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/1478/21 та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
З метою повідомлення відповідача про його право подати відзив на позовну заяву, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала Господарського суду міста Києва від 03.02.2021.
Станом на 15.03.2021 конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання.
За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
02.03.2021 до канцелярії суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, у якій останній просив суд зменшити розмір позовних вимог на суму основного боргу, що був сплачений відповідачем на суму 18 133,30 грн 02.02.2021. Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1408,83 грн, 3% річних у розмірі 347,79 грн та інфляційні втрати у розмірі 809,25 грн.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 статті 252 цього Кодексу визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на те, що заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, а також зважаючи на те, що вказана заява подана до суду не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду відповідну заяву Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у зв'язку з чим має місце нова ціна позову.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
14 лютого 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Файненшинал Технолоджиз" (надалі- відповідач, орендар) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №2053 від 13.05.2019 (надалі - договір оренди).
За умовами вищевказаного договору оренди орендарю було передано в оренду частину приміщення № 311 на другому поверсі пасажирського терміналу D (інв. №47578), загальною площею 3,2 кв. м., що розміщене за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт «Бориспіль».
Відповідно до пункту 1.1. договору оренди Балансоутримувачем приміщень є Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Згідно з п. 5.11 договору оренди орендар зобов'язався здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, відшкодування податку на землю.
12 липня 2019 року на виконання пункту 5.11 договору оренди між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Файненшинал Технолоджиз" був укладений договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 02.5-14/1-401 (надалі- договір).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.1.1 договору у зв'язку з наданням Орендарю в строкове платне користування частини приміщення № 311, площею 3,2 кв.м, на 2-му поверсі пасажирського терміналу «D» (інв. № 47578), з метою ведення діяльності з фінансових послуг (обмін валют) (далі - Майно) Балансоутримувач надає, а Орендар отримує та оплачує наступні послуги: постачання теплової енергії (за 1 Гкал); забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника (за місяць); вода, використана на прибирання 1 кв.м приміщення самостійно (за місяць); прибирання та вивезення твердих побутових відходів (за 1 куб. м); підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під'їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування, відшкодування вартості спожитої електричної енергії (далі - Послуги).
Пунктом 1.6 договору встановлено, що в разі припинення надання в строкове платне користування Майна, нарахування оплати за Послуги відбувається до дати фактичного повернення Майна, що фіксується Сторонами у Акті приймання- передачі орендованого майна до договору оренди № 2253 від 13.05.2019.
Відповідно до п. 2.1.6 договору Балансоутримувач зобов'язується щомісяця, до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, виставляти Орендарю рахунок- фактуру (далі - Рахунок) за надані Послуги за звітний місяць та складати Акт приймання-здачі виконаних Послуг (далі - Акт), який є контрольним та звітним документом Сторін щодо надання-отримання Послуг та їх якості.
Згідно з умовами пункту 2.2.1 договору Орендар взяв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунки за договором.
Пунктом 2.2.2 договору встановлено, що Орендар зобов'язується щомісяця, з 10 (десятого) числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії Балансоутримувача Рахунок, Акт та раз на рік рахунок-фактуру на оплату земельного податку згідно з пунктом 1.1.3 Договору. Орендар несе відповідальність за вчасне отримання Рахунку та Акту. Датою отримання Рахунку та Акту вважається 15 (п'ятнадцяте) число кожного місяця незалежно від дати їх фактичного отримання. Сплата Рахунку здійснюється Орендарем до 20 (двадцятого) числа того ж місяця. Підписаний Акт Орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію Балансоутримувача протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5 (п'яти) робочих днів Акт не буде повернутий Балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним Сторонами. Акт підписується керівниками Сторін або призначеними керівниками повноважними особами (за умови надання документів про надання таких повноважень). Підписання Акту Орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих Послуг.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання взятих на себе зобов'язань за договором були надані відповідачу послуги, зазначені в підпунктах 1.1.1 та 1.1.2 пункту 1.1 договору, на загальну суму 22 052,92 грн., про що свідчать складені Акти приймання-здачі виконаних послуг, які разом з рахунками-фактури №897/538 від 30.04.2020, №897/661 від 31.05.2020 та №897/785 від 30.06.2020 були самостійно отримані відповідачем в бухгалтерії Балансоутримувача.
Оплату за надані послуги відповідачем було здійснено 16.07.2020 на суму 3 919,62 грн та 02.02.2021 на суму 18 133,30 грн, про що свідчить виписка із банківського рахунку позивача.
За доводами позивача, спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання за договором №02.5-14/1-401 від 12.07.2019, а саме в частині здійснення своєчасної оплати за надані послуги, що стало підставою для нарахування відповідачу пені у розмірі 1408,83 грн, 3% річних у розмірі 347,79 грн та інфляційних втрат у розмірі 809,25 грн, з огляду на прийняту до розгляду заяву про зменшення позовних вимог.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено судом, на виконання умов договору №02.5-14/1-401 від 12.07.2019 позивачем в період з квітня по червень 2020 року були надані відповідачу послуги на загальну суму 22 052,92 грн, про що свідчать складені Акти приймання-здачі виконаних послуг, а також виставлені рахунки-фактури.
Умовами договору сторони передбачили, що сплата рахунку здійснюється відповідачем до 20 (двадцятого) числа того ж місяця.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що оплата за надані послуги була здійснена відповідачем у повному обсязі, однак, з простроченням строків оплати. Зокрема, виставлені позивачем рахунки-фактури №897/538 від 30.04.2020, №897/661 від 31.05.2020 та №897/785 від 30.06.2020 були оплачені відповідачем лише 16.07.2020 на суму 3 919,62 грн та 02.02.2021 на суму 18 133,30 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 347,79 грн та інфляційних втрат у розмірі 809,25 грн, суд встановив, що останній є арифметично вірним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується нарахованої в період з 21.05.2020 по 02.02.2021 пені у розмірі 1 408,83 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Судом встановлено, що у п. 4.2 договору сторони передбачили, що відповідач зобов'язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати Балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором.
При цьому судом прийнято до уваги, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.
Таким чином, здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що обґрунтованою до стягнення з відповідача є пеня у розмірі 1402,90 грн у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеній частині позову.
Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Файненшинал Технолоджиз" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, оф. 139, ідентифікаційний код 34953968) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська обл., с. Гора, вул. Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069) 3% річних у розмірі 347 (триста сорок сім) грн 79 коп., інфляційні втрати у розмірі 809 (вісімсот дев'ять) грн 25 коп., пеню у розмірі 1402 (одна тисяча чотириста дві) грн 90 коп. та судовий збір у розмірі 2 264 (дві тисячі двісті шістдесят чотири) грн 48 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05.04.2021
Суддя Л. Г. Пукшин