ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.03.2021Справа № 910/11646/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Волковій Д. Р., розглянувши у загальному позовному провадженні справу
за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Рожка Євгена Вікторовича
до Фізичної особи-підприємця Турлибекової Куралай Бектурсиновни
про стягнення 68 000,00 грн.
та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Турлибекової Куралай Бектурсиновни
до Фізичної особи-підприємця Рожка Євгена Вікторовича
про визнання розірваним договору, стягнення авансу
за участю представників сторін:
від позивача (за первісним позовом) - Рожко Є. В.
від відповідача (за первісним позовом) - Авдєєв Б. М.
До Господарського суду м. Києва із позовом звернувся Фізична особа-підприємець Рожко Євген Вікторович (далі - ФОП Рожко Є. В., позивач) до Фізичної особи-підприємця Турлибекової Куралай Бектурсиновни (далі - ФОП Турлибекова К. Б., відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 68 000,00 грн за договором оренди нежитлового приміщення від 30.06.2020 р.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення орендарем (ФОП Турлибековою К. Б.) умов укладеного сторонами договору оренди в частині повної та своєчасної сплати авансового та гарантійного платежів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість. У позові ФОП Рожко Є. В. просить стягнути з ФОП Турлибекової К. Б. борг у сумі 68 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання. Цією ж ухвалою сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки, судом визначено строк для подання заяв, клопотань, пояснень, передбачений законом.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву на позов не надав. Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У підготовчому засіданні позивач подав заяви про збільшення розміру позовних вимог (від 16.11.2020 р. та від 16.12.2020 р.), у яких, окрім стягнення авансового та гарантійного платежів, просив стягнути з ФОП Турлибекової К. Б. поточну орендну плату за період з 15.11.2020 р. по 15.01.2021 р., яка не була предметом первісно поданого позову.
Відповідно до ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. При цьому відповідно до п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" одночасна зміна предмету та підстав позову не допускається.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітись заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10.12.2019 р. у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 р. у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 р. у справі № 925/186/19.
Перевіривши надані позивачем заяви на дотримання зазначених вимог закону та прийнявши до уваги те, що у поданих заявах позивач висунув нові вимоги про стягнення поточної орендної плати за договором оренди, чим фактично змінив предмет і підстави позову, суд вирішив зазначені заяви позивача до розгляду не приймати, долучивши їх до матеріалів справи.
У строк, визначений законом, відповідач подав зустрічний позов до ФОП Рожка Є. В. про визнання розірваним договору оренди нежитлового приміщення від 30.06.2020 р. та стягнення авансу у сумі 68 000,00 грн. Зустрічний позов обґрунтований тим, що орендодавець допустив істотне порушення умов договору, а саме - приступив до виконання ремонтних робіт без погодження технічного завдання, макетів ремонтних робіт із орендарем, проте, обумовлених договором робіт здійснив. Тому на підставі ст. 651 ЦК України позивач за зустрічним позовом просить розірвати договір оренди та повернути сплачений ФОП Турлибековою К. Б. на його виконання авансовий платіж.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 р. указаний позов був прийнятий судом до спільного розгляду із первісним позовом.
За зустрічним позовом відповідач (ФОП Рожко Є. В.) у строк, встановлений законом, надав відзив, у якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що орендар не дотримався порядку розірвання господарського договору, встановленого законом та умовами договору оренди, а відтак, немає підстав для його розірвання та повернення авансового платежу.
Також у підготовчому засіданні представник позивача за зустрічним позовом заявив клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі, проте, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 25.02.2021 р., зазначене клопотання було залишене судом без розгляду на підставі ст. 207 ГПК України, як таке, що подане з порушенням визначеного законом процесуального строку для його подання.
У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом (ФОП Рожко Є. В.) свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити. Проти вимог зустрічного позову заперечив з підстав, указаних у відзиві, просив відмовити у його задоволенні.
Представник відповідача з первісним позовом (ФОП Турлибекової К. Б.) у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог ФОП Рожка Є. В. заперечив, зазначив, що орендоване приміщення не було передане орендарю, оскільки в ньому здійснювався ремонт, що був проведений орендодавцем без будь-якого узгодження, що стало наслідком направлення йому листа про розірвання договору оренди у односторонньому порядку. Вимоги зустрічного позову підтримав, просив їх задовольнити.
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши їх пояснення у судовому засіданні та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку, що вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, а у зустрічному позові - слід відмовити, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 30.06.2020 р. між ФОП Рожко Є. В. (орендодавець) та ФОП Турлибековою К. Б. (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення (далі - договір оренди). Відповідно до умов цього договору орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар зобов'язується прийняти нежитлове приміщення та сплатити орендну плату (п. 1.1).
Приміщенням, що орендується є група нежитлових будівель № 111а загальною площею 49,4 кв.м., за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, буд. 34 (п. 1.2, 1.3 договору).
Приміщення повинно бути передане орендодавцем та прийняте орендарем протягом 30 днів, перебіг яких починається за таких умов: підписанням даного договору, погодженням технічного завдання ремонту приміщення та перерахування коштів згідно з п. 5.3, 5.4 договору (п. 3.1 договору). Передача в оренду та повернення з оренди приміщення оформлюється актом приймання-передачі (п. 3.2 договору).
Орендна плата за користування приміщенням в місяць складає 34 000,00 грн. без ПДВ. Розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін один раз на рік, але не раніше, ніж через 12 місяців з дня підписання акту прийому-передачі приміщення і не більше, ніж на 10 % від початкової ставки місячної орендної плати при умові зростання або зниження офіційного індексу інфляції більше, ніж на 15 % в рік шляхом підписання додаткової угоди. Сторони досягли згоди, що орендна плата за користування приміщенням починає нараховуватись з 15.08.2020 р. (п. 5.2 договору).
Перша сплата (аванс) за даним договором в розмірі 68 000,00 грн. без ПДВ, що дорівнює двом місяцям оренди, сплачується після підписання договору на протязі 5-ти днів. Друга сплата (аванс) за даним договором в розмірі 34 000,00 грн. без ПДВ, що дорівнює одному місяцю оренди, сплачується не пізніше 01.08.2020 р. Наступна орендна плата сплачується з урахуванням авансу (п. 5.3 договору).
Сторони домовились, що орендар зобов'язується перерахувати не пізніше 01.08.2020 р. на рахунок орендодавця платіж, зазначений у п. 5.2 договору, з розрахунку за один місяць оренди, сума встановлюється як гарантійний платіж. Якщо після закінчення строку договору оренди або в разі його дострокового припинення сума сплачених орендних платежів, витрат по утриманню об'єкта оренди і гарантійного платежу перевищать передбачені договором платежі за період фактичної плати, то це перевищення розглядається як сума, що підлягає поверненню (якщо інше не передбачено цим договором та/або додатковими угодами до нього) орендодавцем на поточний рахунок орендаря після підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди (п. 5.4 договору).
Кожного 10 числа поточного оплаченого місяця, орендодавець виставляє орендарю рахунок та акт наданих послуг у зручний спосіб: вайбер, телеграм або будь-який інший меседжер. Орендна плата сплачується протягом п'яти банківських днів з дня отримання орендарем рахунку та акту наданих послуг (п. 5.5 договору).
Орендодавець зобов'язаний передати у користування орендарю приміщення у строк, передбачений договором (п. 6.1.1 договору); здійснити в місячний строк (перебіг якого починається з останньої дати або отримання коштів згідно з п. 5.3 договору, або погодження технічного завдання ремонту приміщення) за власний рахунок та за погодженими з орендарем макетів ремонтних робіт об'єкта оренди, а також планову і позапланову перевірку лічильників (п. 6.1.3 договору).
Орендодавець та орендар дійшли згоди, що ремонт приміщення виконується за власний кошт орендодавця, але у межах не більше 136 000,00 грн., якщо технічне завдання ремонту буде коштувати дорожче, орендар або змінює технічне завдання, або за власний кошт здійснює добудову (п. 6.1.4 договору).
Строк дії договору становить 1 094 календарних дня з моменту підписання цього договору сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності) (п. 4.1).
Із матеріалів справи вбачається, що ФОП Рожко Є. В., на виконання умов договору оренди, надав ФОП Турлибековій К. Б. в оренду приміщення площею 49,4 кв.м. (група нежитлових будівель № 111а), розташоване за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, буд. 34, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.08.2020 р., підписаним сторонами без зауважень.
Разом з тим, ФОП Турлибекова К. Б. свої зобов'язання за договором оренди виконала неналежним чином, а саме: сплатила лише першу частину авансового платежу, що дорівнює двом місяцям оренди, у сумі 68 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 01.07.2020 р. по 03.07.2020 р. Інші визначені умовами договору зобов'язання, зокрема, до 01.08.2020 р. сплатити другу частину авансу у сумі 34 000,00 грн. (п. 5.3 договору) та гарантійний платіж у розмірі орендної плати за користування приміщенням, що становить 34 000,00 грн. (п. 5.4 договору), не виконала. Отже, у ФОП Турлибекової К. Б. виникла заборгованість зі сплати авансового та гарантійного платежів у загальній сумі 68 000,00 грн.
Заперечуючи проти первісного позову, представник ФОП Турлибекової К. Б. у судовому засіданні наголошував на істотному порушенні орендодавцем умов договору оренди, що є підставою для розірвання договору, про що ФОП Рожко Є. В. був повідомлений листами від 03.08.2020 р. та 26.08.2020 р.
Розглянувши доводи сторін та дослідивши надані ними докази у цій частині, суд встановив таке.
Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін (ч. 4 статті 284 ГК України).
У даному випадку строк дії договору оренди сторони погодили на 1 094 календарних дня з моменту підписання цього договору сторонами та скріплення його печатками (за наявності), тобто з 30.06.2020 р., який діє на час розгляду справи.
Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Судом встановлено, що у договорі оренди сторони погодили (п. 4.4 договору), що орендар має право в односторонньому порядку розірвати даний договір оренди, попередивши про це орендодавця за 90 календарних днів. У цьому випадку договір вважається розірваним з дати, вказаної у повідомленні. Розірвання договору за цим пунктом не потребує підписання відповідної додаткової угоди (договору про розірвання).
У матеріалах справи міститься лист ФОП Турлибекової К. Б. від 29.07.2020 р., в якому орендар повідомив орендодавця про порушення умов договору оренди в частині виконання ФОП Рожком Є. В. ремонтних робіт.
Також листом від 03.08.2020 р. ФОП Турлибекова К. Б. повідомила ФОП Рожка Є. В., що ненадання орендодавцем належно оформленої документації та технічного завдання, є істотним порушенням договору, а тому вказаний договір є розірваним та ФОП Рожко Є. В. має повернути орендарю першу частину авансу, сплаченого йому у сумі 68 000,00 грн.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів направлення ФОП Турлибековою К. Б. зазначених листів від 29.07.2020 р. та від 03.08.2020 р. орендодавцю. До того ж лист від 03.08.2020 р. про розірвання договору не містить дати, з якої договір оренди вважається розірваним. А позивач, зі свого боку, підтвердив той факт, що такі листи до ФОП Рожка Є. В. не надходили.
Отже, оскільки ФОП Турлибековою К. Б. не доведено обставин дотримання визначеного законом та договором порядку повідомлення орендаря про розірвання договору оренди в односторонньому порядку, суд приходить до висновку, що розірвання договору оренди від 30.06.2020 р. у односторонньому порядку не відбулось.
Щодо тверджень ФОП Турлибекової К. Б. про повторне направлення листа від 26.08.2020 р. про розірвання договору оренди та повернення частини авансу у сумі 68 000,00 грн., на підтвердження чого вона надала опис вкладення від 27.08.2020 р., то суд такі доводи не приймає до уваги, оскільки лист від 26.08.2020 р. був направлений позивачу під час розгляду даної справи, і на час спірних правовідносин його не існувало. При цьому докази отримання ФОП Рожком Є. В. повторного листа відповідача від 26.08.2020 р. у матеріалах справи також відсутні.
Щодо підстав для розірвання договору, на які вказувала ФОП Турлибекова К. Б., а саме - наявність істотного порушення умов договору, що полягає у непогодженні орендодавцем технічного завдання та макетів ремонтних робіт з орендарем, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/799/18, від 18.09.2019 у справі № 916/1921/18, від 28.05.2019 у справі № 910/9234/18, від 13.02.2018 у справі № 925/1074/17, від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 у справі № 910/8819/18, від 18.08.2020 року у справі № 927/784/19 надано правовий висновок, про те, що оцінка порушення договору, як істотного, здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це друге оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
При цьому обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку це стосується, зокрема орендаря (ФОП Турлибекової К. Б.), який має довести наявність тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх доводів про істотність порушень.
Водночас, ФОП Турлибековою К. Б. не доведено суду того факту, що з боку орендодавця було допущене істотне порушення умов договору, яке потягло значну шкоду для орендаря, зокрема, непогодження із орендарем технічного завдання та макетів ремонтних робіт орендованого приміщення стало наслідком неможливості досягнення цілі, з якою укладався договір оренди (для розміщення салону краси (п. 2.1 договору)). Будь-яких доводів щодо істотності порушення орендодавцем умов договору, а також щодо наявності заподіяної орендарю шкоди ФОП ТурлибековаК. Б. не навела.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідач не довів належними та вірогідними доказами наявність істотних порушень умов договору оренди з боку орендодавця (ФОП Рожка Є. В.), а отже, підстави для розірвання договору оренди відсутні.
Із урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що договір оренди від 30.06.2020 р. в односторонньому порядку розірваний не був та на час розгляду справи є діючим.
Відповідно, виходячи з наведених мотивів, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги орендаря про визнання договору розірваним задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим немає підстав для стягнення з ФОП Рожка Є. В. сплаченого частково ФОП Турлибековою К. Б. авансу за договором оренди від 30.06.2020 р. у сумі 68 000,00 грн.
Стосовно вимоги первісного позову про стягнення з ФОП Турлибекової К. Б. несплаченої частини авансового та гарантійного платежів у загальній сумі 68 000,00 грн., то суд приймає до уваги, що орендар свій обов'язок за договором оренди належним чином не виконав, як це передбачено п. 5.3, 5.4 договору, та обумовлені сторонами платежі на користь орендодавця не здійснив.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі наведених норм чинного законодавства та з урахуванням встановлених обставин у справі суд вважає, що позовні вимоги ФОП Рожка Є. В. про стягнення з ФОП Турлибекової К. Б. заборгованості в сумі 68 000,00 грн. за договором оренди від 30.06.2020 р. підлягають задоволенню.
Отже, первісний позов ФОП Рожка Є. В. суд задовольняє, а у зустрічному позові ФОП Турлибекової К. Б. - відмовляє.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, а в разі відмови у позові - на позивача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Фізичної особи-підприємця Рожка Євгена Вікторовича до Фізичної особи-підприємця Турлибекової Куралай Бектурсиновни про стягнення заборгованості у сумі 68 000,00 грн. задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Турлибекової Куралай Бектурсиновни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Рожка Євгена Вікторовича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) основний борг у сумі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп., судовий збір у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
У задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця Турлибекової Куралай Бектурсиновни до Фізичної особи-підприємця Рожка Євгена Вікторовича про визнання розірваним договору, стягнення авансу - відмовити.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 22 березня 2021 року.
Повний текст рішення складений 2 квітня 2021 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.