ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.04.2021Справа № 910/9216/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ» про відстрочку виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове підприємство «Експерт Груп» (вул. Народного ополчення, буд. 1, м. Київ, 03151) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ» (вул. Бориспільська, буд. 12Б, м. Київ, 02099) про стягнення 333228,27 грн,
За участю представників сторін:
від позивача - не прибув;
від відповідача - Рижаков А.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове підприємство «Експерт Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж» про стягнення 333228,27 грн, прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 року залишеного без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове підприємство «Експерт Груп» заборгованість у розмірі 300000 грн 00 коп, пеню у розмірі 33228 грн 27 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4998 грн 42 коп, а всього 338 226 (триста тридцять вісім тисяч двісті двадцять шість) 69 (шістдесят дев'ять) коп.
22.03.2021 через загальний відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ» надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду у справі № 910/9216/20 та передана судді Демидову В.О. відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду та 23.03.2021 передана судді Демидову В.О.
Заявник в обгрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду у справі № 910/9216/20 зазначив про скрутне фінансове становище у підтвердження чого надав фінансову звітність малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ», а також тим, що в Господарському суді Київської області слухається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ» до ДСП «ЦППРВ» про стягнення боргу 333 333,34 грн за послуги з проведення оцінки впливу на довкілля. З врахуванням вищенаведеного заявник просить відстрочку виконання рішення суду від 16.11.2020 у справі №910/9216/20 до 31.08.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 призначено розгляд заяви на 01.04.21.
Запропоновано товариству з обмеженою відповідальністю «Наукове підприємство «Експерт Груп» у строк до 30.03.2021 надати суду письмові пояснення з нормативним обґрунтованими своїх доводів чи заперечень по суті поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж» заяви.
31.03.2021 через канцелярію суду надійшло заперечення проти заяви про відстрочення виконання рішення суду від 16.11.2020 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ» у своїй заяві заперечує, щодо відстрочки виконання рішення суду від 16.11.2020 у справі №910/9216/20, просить відмовити у задоволенні заяви, обгрунтовуючи її тим, що складне фінансове становище боржника не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення.
У судове засідання 01.04.2021 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове підприємство «Експерт Груп» не прибув, представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ» прибув, заяву просив задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши подану заяву, заслухавши пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ», розглянувши заперечення проти заяви про відстрочення виконання рішення суду від 16.11.2020 року, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви про відстрочку виконання рішення у справі, виходячи з такого.
Дана заява обґрунтована тим, що заборгованість у відповідача перед позивачем виникла внаслідок:
- неналежним виконанням ДСП «ЦППРВ», яке було фактичним замовником послуг за договором №07-05/19 від 19.06.2019, на підставі якого було винесено вищевказане рішення у справі 910/9216/20, у зв'язку з чим у ДСП «ЦППРВ» виникла заборгованість у розмірі 333 333,34 грн перед Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ».
- відсутності вини у вигляді умислу у невиконанні спірних зобов'язань та складний фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ».
За наведених обставин заявник просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі до 31 серпня 2021 року.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, обов'язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.
Частино 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.
Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.
З пояснень представника заявника а також із поданої ним заяви слідує про можливість самостійного виконання боржником рішення суду у даній справі при відстроченні його виконання.
Примусове ж виконання рішення може покласти на боржника додатковий фінансовий тягар, що може негативно вплинути на можливість здійснення ним виробничої діяльності.
Водночас, суд приймає до уваги, що матеріальний інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.
В той же час, суд враховує, що в силу закріплених в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) принципів на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява №6962/02).
Однак, за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява №60858/00).
З огляду на вищевикладене, визначений судом строк 31.05.2021 відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 року у справі №910/9216/20 жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність частково задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 року у справі №910/9216/20 до 31.05.2021.
Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ» про відстрочку виконання рішення у справі №910/9216/20 - задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 у справі №910/9216/20 до 31.05.2021.
3. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
4. Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 4 Розділу X «Прикінцеві положення» та п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.О. Демидов