вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.04.2021м. ДніпроСправа № 904/7009/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСІСТ", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення коштів
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Сергієнко М.О.
Представники:
від позивача: Буря Є.О., довіреність № 02 від 14.01.2020, адвокат;
від відповідача: Паливода О.С., довіреність № 52-16/110 від 29.12.2020, представник;
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСІСТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості у розмірі 2 919 952, 68 грн, з них: 3% річних - 1 803 609, 05 грн та 1 116 343, 63 грн - інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 31.12.2020 прийнято справу № 904/7009/20 до свого провадження. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 01.02.2021.
Через канцелярію суду 26.01.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує.
В судовому засіданні 01.02.2021 оголошено перерву до 22.02.2021.
Через канцелярію суду 04.02.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив.
16.02.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 22.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.03.2021.
12.03.2021 засобами електроного зв'язку (15.03.20221 засобами поштового зв'язку) від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з хворобою представника.
Ухвалою від 15.03.2021 розгляд справи по суті було відкладено на 24.03.2021.
В ході судового засідання 24.03.2021 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.
В судовому засіданні 24.03.2021 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.
Позиція позивача викладена у позовній заяві
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що АТ "ПІВДГЗК" не виконало свого грошового зобов'язанням з виплати позивачеві належних йому дивідендів в розмірі 89 416 407, 05 грн, чим порушило свої зобов'язання, передбачені нормами Закону України "Про акціонерні товариства" та Цивільного кодексу України, що стало підставою для звернення ТОВ "Консіст" до суду з позовом про стягнення з ПАТ "ПІВДГЗК" наведеної суми заборгованості в розмірі 89 416 407, 05 грн, а також 3% річних та інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2019 у справі № 904/503/19, яке набрало законної сили, , було стягнуто з ПАТ "ПІВДГЗК" на користь ТОВ "Консіст" наведену вище суму заборгованості в розмірі 89 416 407, 05 грн, суму 3% річних у розмірі 2 528 157, 04 грн та інфляційних втрат у розмірі 3 811 149, 80 грн, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 672 350 грн.
В межах виконання вказаного судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області № 904/503/19 сума заборгованості в розмірі 89 416 407, 05 грн, 3% річних у розмірі 2 528 157, 04 грн та інфляційних втрат у розмірі 3 811 149, 80 грн, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 672 350 грн було перераховано 03.08.2020 позивачу.
Враховуючи, що фактичне виконання грошового зобов'язання АТ "ПІВДГЗК відбулось лише у серпні 2020 року, то керуючись приписами статті 625 Цивільного кодексу України, позивачем додатково розраховані суми 3% річних та інфляційних втрат, які також підлягають стягненню з АТ "ПІВДГЗК".
Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки, на його думку, між сторонами виникли не грошові договірні зобов'язання, за неналежне виконання яких до відповідача може бути застосована відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а організаційно-господарські, які виникли між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень. І відповідач вважає, що до таких зобов'язань відповідно не підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 до переліку форс-мажорних обставин, визначених у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» було включено карантин.
На підставі даної обставини та у зв'язку ч. 2 ст 218 ГК України відповідач доводить, що наявність карантину є підставою для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді сплати річних та інфляційних втрат.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Позивач зазначає, що грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, й факту прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
Крім того, в обґрунтування своїх тверджень про звільнення його від відповідальності внаслідок дії карантину відповідач не надав жодних підтверджень того, що введення та дія карантину унеможливили виплату ним дивідендів у строк, передбачений законом та рішенням загальних зборів, та не надав доказів цього, свідчить про безпідставність його тверджень.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2019 у справі № 904/503/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консіст" до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат про стягнення стягнення заборгованості з виплати дивідендів, 3% річних та інфляційних втрат в загальній сумі 95 755 713,89 грн встановлено такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСІСТ» станом на 07.07.2018 володіло 14 298 890 штук акцій ПАТ «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (відповідач), а отже було акціонером ПАТ «ПІВДГЗК».
23.06.2018 на офіційному сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України «SMIDA» (https://smida.gov.ua/) була розміщена Особлива інформація, надана ПАТ «ПІВДГЗК».
Позачерговими Загальними зборами акціонерів ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", що відбулися 21.06.2018 прийнято рішення (протокол б/н від 21.06.2018) про виплату дивідендів акціонерам Товариства за 2013 та 2017 роки.
Розмір дивідендів, що підлягають виплаті акціонерам Товариства відповідно до рішення позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «ПІВДГЗК» складає 9 947 478 528,55 (дев'ять мільярдів дев'ятсот сорок сім мільйонів чотириста сімдесят вісім тисяч п'ятсот двадцять вісім гривень, п'ятдесят п'ять копійок), що складає: 6,253381 грн. із розрахунку на одну просту акцію.
Рішенням Наглядової ради ПАТ "ПІВДГЗК" (протокол засідання Наглядової ради Товариства №135/2018 від 21.06.2018) визначена дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строки виплати дивідендів акціонерам Товариства, а саме:
- дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів - 07 липня 2018 року;
- строк виплати дивідендів - датою початку строку виплати дивідендів є 11 липня 2018 року, а виплата дивідендів повинна бути здійснена у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття Загальними зборами акціонерів Товариства рішення про виплату дивідендів:
- спосіб виплати дивідендів - безпосередньо акціонерам;
- порядок виплати дивідендів - дивіденди виплачуються в грошовій формі шляхом направлення дивідендів у повному обсязі безпосередньо акціонерам згідно з переліком осіб, які мають право на отримання дивідендів, складеним станом на 07 липня 2018 року, відповідно до кількості належних ім акції на дату складання переліку (https://smida.gov.ua/db/xml/irregular/120075).
На дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів від ПАТ "ПІВДГЗК" за рішенням Загальних зборі акціонерів від 21.06.2018, ТОВ "КОНСІСТ" було акціонером ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах на 07.07.2018.
Отже, позивач як власник 14 298 890 штук акцій ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" мав право на отримання дивідендів із розрахунку 6, 253381 грн. на одну просту акцію, що становить 89 416 407,05 грн, які мали бути виплачені протягом шести місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів, тобто до 21.12.2018.
Проте в установлений законом та рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ «ПІВДГЗК», оформленим протоколом від 21.06.2018, строк дивіденди ТОВ «КОНСІСТ» виплачені не були.
Відповідач не надав доказів виплати дивідендів на користь позивача, чим порушив права останнього на мирне володіння майном.
За таких обставин, суд визнав вимогу позивача про стягнення суми дивідендів у розмірі 89 416 407,05 грн правомірною та задовольнив її.
Крім того, судом також задоволено вимоги про стягнення 2 528 157,04 грн - 3% річних за період з 22.12.2018 по 30.11.2019 та 3 811 149,80 грн - інфляційних втрат за період з січня по листопад 2019 та стягнено з відповідача 672350 грн витрат зі сплати судового збору.
Фактичне виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/503/19 відбулося 03.08.2020, що підтверджується банківською випискою (арк.с. 35).
З огляду на те, що фактичне виконання грошового зобов'язання Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відбулось лише у серпні 2020 року, то керуючись приписами статті 625 Цивільного кодексу України, позивач додатково нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 803 609, 05 грн та інфляційні втрати у сумі 1116343, 63 грн за період 01.12.2019 по 02.08.2020.
Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" позовних вимог не визнає, посилаючись на те, що між сторонами виникли не грошові договірні зобов'язання, а організаційно-розпорядчі, до яких не підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правовідносини, в яких товариство у разі прийняття рішення загальними зборами про виплату акціонеру дивідендів, зобов'язане здійснити таку виплату, є грошовим зобов'язанням. Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у постанові від 17.01.2018 у справі № 910/11316/17.
Відтак до спірних правовідносин, пов'язаних із несвоєчасним виконанням Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" грошових зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Консіст" зі сплати грошових коштів (дивідендів/виплати прибутку у вигляді дивідендів), застосовуються положення статті 625 Цивільного кодексу України.
Тому заперечення відповідача в частині наявності між сторонами не грошових, а організаційно-розпорядчих зобов'язань не заслуговують на увагу суду.
Крім того, слід зауважити, що питання правової природи правовідносин між сторонами вже було досліджено судом в межах справи № 904/503/19, в якій вже надано правову оцінку можливості стягнення у цих зобов'язаннях з відповідача сум інфляційних втрат та річних, нарахованих на суму основної заборгованості.
Тож, звернення позивача з вимогою, нормативною підставою якої вказано ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є цілком правомірним.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2019 у справі № 904/503/19 з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" стягнуто 3% річних у розмірі 2 528 157,04 грн та інфляційних втрат у розмірі 3 811 149,80 з 22.12.2018 по 30.11.2019
За змістом доданих до позовної заяви розрахунків Товариство з обмеженою відповідальністю "Конвсіст" просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1 803 609, 05 грн та інфляційні втрати у сумі 1 116 343, 63 грн за період 01.12.20019 по 02.08.2020 (фактичне виконання рішення суду у справі № 904/503/19)
Відповідач за первісним позовом будь-яких заперечень стосовно розрахунків інфляційних втрат та 3% річних суду не надав.
Перевіривши надані розрахунки заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, суд встановлено їх відповідність вимогам чинного законодавства та арифметичну правильність.
Щодо заперечення відповідача стосовно звільненя його від відповідальності у вигляді сплати річних та 3% відсотків річних, в зв'язку з віднесенням карантину до форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та пункту 3.1 Регламенту ТПП(2) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Щодо встановлення факту настання форс-мажору, слід зазначити, що відповідно до 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", виключною компетенцією засвідчувати зазначену подію наділена Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) та її регіональні підрозділи.
Як випливає із наведеного, сам по собі факт існування обставини форс-мажором не є. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особою буде доведено неможливість виконання через неї передбачених умовами договору зобов'язань.
Зважаючи на вищевикладене, саме сертифікат ТПП України підтверджує період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і є належним доказом, який підтверджує неможливість належного виконання відповідачем своїх зобов'язань внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Відтак, відповідачем не надано належних доказів настання форс-мажорних обставин (сертифікат ТПП України) та не надано жодних підтверджень того, що введення та дія карантину унеможливила виплату ним дивідендів у строк, передбачений законом та рішенням загальних зборів.
Крім, того наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" покладаються витрати зі сплати судового збору 43799, 29 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консіст" (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, буд.8; ідентифікаційний код 32466321) 3% річних у розмірі 1 803 609, 05 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 116 343, 63 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 43799, 29 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 05.04.2021
Суддя В.І. Ярошенко