вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.04.2021м. ДніпроСправа № 904/431/21
за позовом Акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м.Запоріжжя
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
про стягнення збитків у розмірі 6500,06 грн.
Суддя Красота О.І.
Без участі представників сторін.
Акціонерне товариство "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" звернулося до Господарського суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" і просить суд стягнути збитки у розмірі 6 500,06 грн. та судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач під час перевезення не забезпечив схоронність вантажу у вагоні №56624729 за накладною №47424635, що підтверджується комерційним актом №460005/1389 від 29.10.2020.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, повідомлення про вручення поштового відправлення отримано представником 02.02.2021, в зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
28.02.2019 року між Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (далі-Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Д.Трейдінг” ( далі - Постачальник) укладено Договір постачання № 1-1-2019/014 (а.с. 22-31).
До Договору сторонами укладено специфікацію № 829759 від 01.04.2019, відповідно до якої Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити вугілля у кількості 4000 т, на загальну сумму 17 880 000,00 грн, на умовах поставки СРТ - станція Запоріжжя-Ліве в період з 01.04.2019 по 09.05.2019.
Вантажовідправником (виробник) відповідно до Специфікації №829759 від 01.04.2019 виступало ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».
08.10.2020 ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ» виставив Позивачу рахунок №0810-8 на оплату вантажу (а.с.18), який оплачено Позивачем згідно платіжного доручення №356126 від 23.12.2019р. (а.с.19).
На адресу Позивача зі станції відправлення Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці за залізничною накладною № 47424635 відвантажено “Вугілля”.
Вантаж прибув у рухомому складі з вагоном №56624729 який був повністю оплачений відповідно до п.4.1. Договору.
Приймання-передача поставленого вугілля по залізничній накладній №47424635 для Позивача зафіксовано також в Акті приймання-передачі вугільної продукції №2610-12 від 26.10.2020 (а.с.21).
29.10.2020 на станції Запоріжжя Ліве Придніпровська залізниця складено Комерційний акт №460005/1389, в якому зафіксовано ознаки незбережного перевезення вантажу у вагоні №56624729 (а.с.16-17).
В Комерційному акті №460005/1389 зазначається, що порушене маркування виїмки над 1-7ми люками, довжиною 1050 см, шириною 220-280 см, глибиною 20-30 см. Відсутній вантаж у вагоні поміститися міг. В технічному відношенні вагон справний, бездвірний, люка закриті, просипу вантажу не має.
Вагон №56624729, який прибув по залізничній накладній №47424635 виданий Позивачу відповідно до ст.52 Статуту залізниць України зі складанням комерційного акту №460005/1389 від 29.10.2020 (а.с.16-17), в якому зафіксовано ознаки неохоронного перевезення.
Позивач вважає, що недостача вантажу в спірному вагоні виникла з вини Відповідача, який не забезпечив збереження вантажу. Позивач просить стягнути вартість недостачі вугілля з Відповідача у розмірі 6 500,06 грн., що і стало причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступних підстав.
Статтею 114 Статуту передбачено, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за не збережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж.
Оскільки спірні вагони були прийнятий залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідно до положень ст. 110 Статуту залізниці України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, покладається на залізницю.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, щодо вантажів, зданих для перевезення у вологому стані.
З наведених норм вбачається, що у встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка ваг), а отже недостача маси вантажу, за які відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.
Таким чином, вартість вагової недостачі з урахуванням норми природної втрати у вагоні №56624729 становить 2 460 кг. Вартість недостачі з ПДВ складає 6 500,06 грн.
Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
У відповідності до частин 1-3 статті 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
Статтею 23 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно статті 110 Статуту, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов'язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.
Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери; оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття; вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні; згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження; отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер); у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу; прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера; у такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю; якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника; для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку (пункт 3.9 роз'яснень Вищого господарського суду України №04-5/225 від 29.09.2008 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").
Відповідно до частин 1, 2 статті 114 Статуту, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:
- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;
- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість;
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З урахуванням викладеного відповідальність за вагову недостачу вантажу у спірному вагоні слід покласти на Відповідача.
Відповідно до статті 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею 133 Статуту передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Відповідач не скористався правом на захист, не спростував доводів Позивача, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і можливість їх задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.31, 110, 114, 130, 133 Статуту залізниць України, ст.314 Господарського кодексу України, ст.ст.924, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст.123, 129, 232-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця", (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", (49038, м.Дніпро, вул.Дмитра Яворницького, 108, ЄДРПОУ 40081237) на користь Акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, м.Запоріжжя, вул.Діагональна, 11, ЄДРПОУ 00186542) збитки у розмірі 6 500,06 грн. та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
05.04.2021