Справа № 390/1743/20
Провадження № 2/390/243/21
"30" березня 2021 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Пасічника Д.І.
при секретарі - Пікущій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, вул. Шолуденка, 1, м. Київ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача його користь заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 24085,73 грн., а також судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач, як суб'єкт ринку газу з 01.11.2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його (природний газ) для власних потреб та являється постачальником на якого покладені спеціальні обов'язку. Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ними та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого НКРЕКП, які є однаковим для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2500 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між Постачальником природного газу 641, 642 Цивільного кодексу України. Відповідно укладається до шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, відповідно до якої просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги визнала у повному обсязі.
Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 13.11.2015 року зареєстрована юридична особа Товариство з обмежено відповідальністю ТОВ «ГК «Нафтогаз Україна».
Згідно розрахунку № 200039123, заборгованість ОСОБА_1 з листопада 2018 року по липень 2020 року становить 24085,73гривень.
Відповідно до копії Вимоги про сплату заборгованості за спожитий газ від 31.07.2019 року № 119/101/2784, ОСОБА_1 повідомлялась філією ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у м. Кропивницькому про існуючу заборгованість за адресою, а саме: АДРЕСА_2 .
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статі 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Враховуючи наведене, обов'язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Як свідчить тлумачення ст. 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У частині першій ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої "Про житлово-комунальні послуги; нормативно-правовий акт № 2189-VIII від 09.11.2017" статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною першою ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до пунктів 2-4 розділу ІІІ Правил постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. Для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об'єкта. За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов'язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником.
У разі незгоди споживача укладати договір з постачальником із спеціальними обов'язками та за відсутності укладеного в установленому порядку договору постачання природного газу з іншим постачальником споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Позивач як постачальник надає споживачам виключно послуги з постачання природного газу, тобто, забезпечує споживачів ресурсом природного газу, а інші послуги, зокрема, облік газу, своєчасне технічне обслуговування газопроводів, газових приладів і пристроїв, лічильників газу та технічні види робіт з підключення, обмеження, локалізації і ліквідації аварійних ситуацій тощо, здійснює оператор газорозподільних систем.
Таким чином внаслідок самовільного використання природного газу у ОСОБА_1 виникла заборгованість в сумі 24085грн.73 коп.
Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно із ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Частина 1 ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства України.
Враховуючи вищезазначене, відповідач самовільно використовував у власних цілях природній газ та вчасно не погасив заборгованість, тому, оцінивши усі надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Висновок суду грунтується на тому, що відповідачем порушено виконання зобов'язання щодо належного виконання умов договору, у результаті чого утворилася заборгованість.
На підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, необхідно стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, вул. Шолуденка, 1, м. Київ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» код ЄДРПОУ 40121452 суму основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) в розмірі 24085 (двадцять чотири тисячі вісімдесят п'ять гривень) 73 копійок на поточний рахунок із спеціальним режимом використання: НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк» м. Києва МФО 300465.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» код ЄДРПОУ 40121452 судовий збір на поточний рахунок НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК» м Києва, МФО 320478. в сумі 2 102 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області Д.І. Пасічник