Справа № 0427/3862/2012
№ 1-в/183/117/21
01 квітня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковськ подання начальника Новомосковського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про звільнення від покарання:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новомосковськ, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , судимого,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
встановив:
вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2012 року ОСОБА_3 засуджений за ч.2 ст. 190 КК України до 3 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком три роки, на підставі ст. 76 КК України покладено обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання. 17.08.2012 р. засуджений був ознайомлений з порядком та умовами відбування призначеного судом покарання з випробуванням. За період іспитового строку до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Новомосковським міськрайонним відділом кримінально-виконавчої інспекції 31.01.2013 р. та 12.06.2014 р. були направлені подання для вирішення питання про скасування випробувального терміну засудженому ОСОБА_3 , однак в задоволенні було відмовлено. 23 червня 2014 р. постановою Новомосковського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області засудженого було оголошено у розшук. За період іспитового строку засуджений до адміністративної відповідальності не притягувався. За період іспитового строку відносно ОСОБА_3 14.11.2012 р. було відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та 04.07. 2013 р. було відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, які знаходяться в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, та станом на 23.03.2021 р. рішення по даним провадженням не прийнято.
В даний час термін покарання засудженого закінчився і начальник Новомосковського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області звернувся до суду з поданням про звільнення засудженого від покарання, оскільки 04 липня 2015 р. закінчився випробувальний термін відбуття покарання.
Прокурор Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в судове засідання зазначив, що подання не підтримує, оскільки засуджений не виконував свої обов'язки, оголошувався в розшук, у суді відносно нього є два обвинувальні акти, тому відмовити в задоволенні подання.
Представник Новомосковського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд подання в його відсутність.
Засуджений, в судове засідання не з'явився, його неприбуття в судове засідання не перешкоджає розгляду подання у його відсутність.
Суд, дослідивши подання, дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання виходячи з його необґрунтованості та недоведеності.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Згідно із ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2012 року ОСОБА_3 засуджений за ч.2 ст. 190 КК України до 3 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком три роки, на підставі ст. 76 КК України покладено обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
17.08.2012 р. засуджений був ознайомлений з порядком та умовами відбування призначеного судом покарання з випробуванням.
Відповідно листа реєстрації ОСОБА_3 був установлений день для реєстрації 1, 2, 3 -й вівторок кожного місяця в органі з питань пробації, однак засуджений починаючи з 09.10.2012 р. ухилився від явки
Як вбачається із подання за період іспитового строку відносно ОСОБА_3 14.11.2012 р. було відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та 04.07.2013 р. було відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, які знаходяться в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, та станом на 23.03.2021 р. рішення по даним провадженням не прийнято.
Таким чином, судом встановлено, що звільнення особи від покарання у зв'язку із закінченням строку випробування, яка вчинила кримінальні правопорушення в період відбування покарання з випробуванням правопорушення, законом не передбачено, а підозра у вчинені кримінального правопорушення перериває строк відбуття покарання з випробуванням.
При цьому суд позбавлений законної можливості під час розгляду клопотання про звільнення від відбування покарання вирішувати питання про винуватість або невинуватість особи у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого вона підозрюється, такий висновок може зробити тільки суд при після розгляду справи при винесенні вироку.
Крім того, посилання начальника Новомосковського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області в поданні на узгоджену позицію щодо звільнення осіб від покарання, які вчинили в період випробування кримінальне правопорушення під час робочої зустрічі представників Департаменту пробації з представниками Вищого спеціалізованого суду України та Генеральної прокуратури України є безпідставним для задоволення клопотання, оскільки при вирішенні підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності суд керується виключно вимогами КПК України, які регламентують такий розгляд. В КПК України відсутні підстави такі як результати робочих зустрічей вищих судових та правоохоронних органів України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 78 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -
постановив:
в задоволенні подання начальника Новомосковського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про звільнення від покарання ОСОБА_3 призначеного за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2012 р. - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду на протязі семи діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1