Номер провадження 2/754/1161/21
Справа №754/11656/20
Іменем України
22 березня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Зотько Т.А.,
за участю секретарів судового засідання Кучера В.О., Микитюк А.В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
Позивачка ОСОБА_4 в вересні 2020 року звернулась до суду із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з вимогами визнати останніх такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 , мотивуючи заяву тим, що вищевказана квартира належить позивачці ОСОБА_1 про що свідчить свідоцтво про право власності від 11.01.2011, видане Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого Київської міської ради (КМДА) на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 17.12.2010 № 1704-С/КІ. 25 червня 2008 року дочка позивача - ОСОБА_5 вийшла заміж за уродженця Ірану ОСОБА_6 , з яким перебувала у шлюбі до 01 березня 2019 року. Батьки колишнього зятя: батько - ОСОБА_7 , та мати - ОСОБА_3 , отримавши право на проживання на території України, у відповідності до вимог ст. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» були зобов'язані зареєструвати своє місце проживання. На прохання дочки - ОСОБА_5 позивач надала згоду на реєстрацію місця проживання відповідачів за адресою житлового приміщення, яке належить позивачу: АДРЕСА_2 . В подальшому відповідачі у житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , ніколи не проживали. Фактично відповідачі постійно проживають в Ірані. Після розлучення у 2019 році їх сина - ОСОБА_6 з дочкою позивача - ОСОБА_5 позивач з відповідачами жодного разу не бачились та не спілкувались. Із Актів про відсутність особи по місцю проживання від 27.08.2020 вбачається, що факт не проживання відповідачів у спірній квартирі більше року. Відповідачі не є членами сім'ї позивача. При цьому, реєстрація відповідачів у спірній квартирі порушує право позивача на володіння та користування приватною власністю. Крім того, позивач несе додаткові витрати по сплаті комунальних послуг, а тому для захисту свого порушеного права позивач змушений звертатись до суду із вказаним позовом.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 15.09.2020 було відкрито провадження у справі та призначено її до підготовчого розгляду.
Відповідно до ухвали, постановленої шляхом внесення до протоколу судового засідання від 18.11.2020 року, було закрито підготовчий розгляд справи та призначено справу в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні позивачка вимоги позовної заяви підтримала, просила суд про її задоволення, надаючи пояснення посилалась на обставини, що викладені в позовній заяві.
Згідно з вимогами ч.ч.6, 7 ст.128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись у встановленому законом порядку за адресою зареєстрованого місця проживання.
Відзиву на позовну заяву від відповідачів до суду не надходило.
За даних обставин суд приходить до висновку, що відповідачі належним чином повідомлялись судом про розгляд справи.
Відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вивчивши зміст позовної заяви та дослідивши письмові матеріали справи суд вважав за можливе розглянути справу без участі відповідачів по справі на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи та, враховуючи положення ст.ст.280-281 ЦПК України постановити заочне рішення у справі.
Заслухавши пояснення позивачки, покази, доаитаних в судовому засіданні свідків, ослідивши зібрані в справі письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення вимог позову з огляду на наступне.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до свідоцтва про право власності від 11.01.2011, видане Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого Київської міської ради (КМДА) на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 17.12.2010 № 1704-С/КІ, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 , та складається з 3 кімнат, жилою площею 52, 90 кв.м., загальною площею 96, 50 кв.м.
Як вбачається з довідки про реєстрацію місця проживання за відомостями наданими Відділом з питань реєстрації місця проживання/ перебування фізичних осіб Деснянської РДА, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в спірній квартирі з 12.11.2016 по теперішній час.
Як вбачається з довідки про реєстрацію місця проживання за відомостями наданими Відділом з питань реєстрації місця проживання/ перебування фізичних осіб Деснянської РДА, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в спірній квартирі з 22.11.2016 по теперішній час.
Згідно актів про не проживання особи від 27.08.2020, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 , не проживають більше року.
Факт не проживання відповідачів у спірній квартирі також підтвердили допитані у судовому засідання свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Власникові, згідно зі ст. 317 ЦК України, належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь - який час.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи з викладеного вище, суд дійшов висновку, що вимоги позову є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840, 80 грн., з кожного.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.41, 47 Конституції України, ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-83, 128, 141, 259, 263-265, 268, 280-289, 354, Розділом ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 319, 391, 405 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 (посвідка на проживання - № НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (посвідка на проживання - № НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 (посвідка на проживання - № НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (посвідка на проживання - № НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) витрати по сплаті судового збору з кожного у розмірі по 840,80 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Повний текст рішення суду складений 02.04.2021.
Суддя: