ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13959/20
провадження № 4-с/753/18/21
"19" березня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Мицик Ю.С.
при секретарі Пугач Д.С.
за участю:
представника скаржника Омельченко Д.В.
заінтересованої особи 2 ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Ткачової Катерини Володимирівни, заінтересовані особи: Дарницький районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), ОСОБА_1 ,-
У серпні 2020 р. ОСОБА_2 (далі про тексту - ОСОБА_2 , Скаржник) звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Київ) Ткачової Катерини Володимирівни, за вимогами якої просив: визнати дії старшого державного виконавця Ткачової К.В. при обчисленні розрахунку заборгованості по аліментам під час виконання судового наказу Дарницького районного суду м. Києва від 24.02.2020 по справі № 753/3287/20 - неправомірними; визнати недійсним та скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів № 61621092/2 від 17.06.2020 у виконавчому провадженні № 61621092; зобов'язати старшого державного виконавця Ткачову К.В. здійснити помісячний перерахунок заборгованості зі сплати аліментів.
Скарга обґрунтована такими обставинами.
03.04.2020 старшим державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Київ) Ткачовою Катериною Володимирівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61621092 на підставі судового наказу Дарницького районного суду м. Києва від 24.02.2020 про стягнення аліментів.
18.07.2020 від Дарницького РВ ДВС у м. Києві скаржник отримав вимогу від 17.06.2020 № 61621092/2 про звернення стягнення із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів у розмірі 70% щомісячно до погашення заборгованості, яка станом на 01.06.2020 складала 196 946.28 грн. та відповідний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів. Скаржник вважає, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів повинен бути скасований, а заборгованість перерахована.
Скаржник зазначає, що державний виконавець діяв неправомірно при обчисленні розрахунку, внаслідок чого розмір заборгованості по аліментам не відповідає дійсності, чим порушено його права, оскільки п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України закріплено, що аліменти можуть стягуватися у розмірі 1/3 на двох дітей від заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Так, у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 17.06.2020 за березень зазначено суму 173 461, 23 гривень, що значно перевищує граничний максимальний рівень стягнення аліментів від доходу платника аліментів.
Також скаржник зазначив, що у вимозі державного виконавця від 17.06.2020 зазначено що у червні 2020 року з його доходу було утримано грошову суму в розмірі 66 676,36 гривень, а актуальний розмір заборгованості станом на 01.06.2020 складає 196 946,28 гривень. Проте, вже в розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, що є додатком до вказаної вимоги, державний виконавець наводить іншу суму заборгованості станом на 01.06.2020 - 263 622,64 гривень.
Окрім цього, ОСОБА_2 зазначає, що він в добровільному порядку сплачував аліменти на картковий рахунок ОСОБА_1 , також сплачував всі необхідні додаткові витрати на дітей, комунальні послуги та виплати по кредиту.
Тому вважає, що вказані вище грошові суми, які були перераховані на утримання дітей, необхідно врахувати при проведенні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів та здійснити розрахунок заборгованості з урахуванням граничного розміру утримання аліментів з доходу платника - не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Ухвалою суду від 03.09.2020 скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано час для усунення недоліків.
05.10.2020 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 16.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
30.11.2020 від ОСОБА_1 надійшли заперечення на скаргу, в яких остання вказувала, що державним виконавцем було здійснено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів відповідно до норм законодавства. Всі платежі, які ОСОБА_2 , здійснював на рахунок ОСОБА_1 та сплата додаткових витрат на дітей були здійснені у добровільному порядку та жодним чином не впливають на стягнення аліментів в рамках відкритого виконавчого провадження. Просила відмовити в задоволені скарги в повному обсязі.
01.12.2020 до суду надійшли заперечення від Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Київ).
В запереченнях зазначено, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 61621092 за судовим наказом Дарницького районного суду м. Києва №753/3287/20 від 04.03.2020 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 , на утримання двох синів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини від його заробітку/доходу щомісячно й до досягнення повноліття сином ОСОБА_3 , а потім - у розмірі 1/4 частини від його заробітку/доходу до повноліття сина ОСОБА_4 , починаючи із дня пред'явлення заяви до суду - 19.02.2020 року. Згідно відповіді ДФС України з'ясовано, що джерелом доходу боржника є ТОВ «Лайфселл». 03.04.2020 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, копію якої направлено на адресу ТОВ «Лайфселл» (далі - Товариство) рекомендованим поштовим відправленням за № 0209911524607. 28.05.2020 від ОСОБА_2 надійшла запитувана інформація, а саме: засоби зв'язку з бухгалтером Товариства та заповнена декларація про майно та доходи боржника - фізичної особи. Від Товариства було надіслано інформацію про доходи ОСОБА_2 , починаючи з лютого 2020 року. Державний виконавець заперечувала щодо посилань скаржника на неправомірність дій при обчисленні розміру заборгованості зі сплати аліментів виходячи з наступного. Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону встановлено, що виконавець зобов'язаним здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Абзацом 2 частини 1 статті 71 Закону визначено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Отже, оскільки виконавчий документ не містить посилання щодо граничного розміру аліментів, державний виконавцем при обчисленні розміру заборгованості зі сплати аліментів та безпосередньо при стягненні аліментів, не уповноважений обмежувати суму коштів (платежів), що підлягають стягненню щомісячно.
Разом з запереченнями було надано розрахунок заборгованості по сплаті аліментів за період з лютого 2020 року по жовтень 2020 року.
Щодо перерахунку розміру аліментів з урахуванням сплачених ОСОБА_2 у добровільному порядку на рахунок ОСОБА_1 зазначає, що належним і достовірним доказом виконання боржником рішення про стягнення аліментів є сплата коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або сплата коштів стягувану з урахуванням особливостей заповнення призначення платіжних документів («сплата аліментів»), що виключає можливість врахування квитанцій про сплату комунальних платежів, виплат за договором іпотеки, безготівкових або готівкових переказів/поповнень карток осіб, на утримання яких проводяться стягнення, здійснення інших витрат тощо.
В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_1 просила відмовити в задоволенні скарги.
Державний виконавець до суду не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином.
Суд вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
24.02.2020 Дарницьким районним судом м. Києва було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання двох синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини від його заробітку/доходу щомісячно й до досягнення повноліття сином ОСОБА_3 , а потім - у розмірі 1/4 частини від його заробітку/доходу до повноліття сина ОСОБА_4 , починаючи із дня пред'явлення заяви до суду - 19.02.2020 року.
03.04.2020 старшим державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Київ) Ткачовою Катериною Володимирівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61621092 на підставі судового наказу Дарницького районного суду м. Києва від 24.02.2020 про стягнення аліментів.
Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів за період з лютого 2020 року по травень 2020 року, скаржнику в лютому 2020 року було нараховано до виплати - 5184,54, в березні 2020 року 173461,23 грн, в квітні 2020 року - 42660,73 грн., в травні 2020 року - 42315,13 грн., в червні 2020 року - 42169,82 грн.
Частиною І статті 5 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон) встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 3 Закону, рішення підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих документів, зокрема судових наказів.
Частиною 3 статті 431 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Вимоги до виконавчого документу встановлені статтею 4 Закону.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 цивільного процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно із ч. 5 ст. 183 сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Враховуючи зазначене, стягнення аліментів за судовим наказом обмежується максимально встановленим законодавством розміром. Відсутність зазначення у судовому наказі граничного розміру суми аліментів не може бути підставою для стягнення розміру аліментів, що перевищує десять прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць дітей віком від 6 до 18 років у розмірі : з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Враховуючи зазначене максимальний розмір аліментів, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 мав становити: з лютого по липень 2020 року у розмірі 44360,00 грн на двох дітей; з липня по листопад 2020 року - 46360,00 грн.
Оскільки утримання з скаржника за лютий 2020 року, квітень 2020 року, травень 2020 року не перевищує гранично допустимий розмір відрахувань, суд вважає такий розрахунок вірним та таким, що не підлягає перерахунку.
Однак нарахування розміру аліментів за березень 2020 року у сумі 173461,23 грн. є неправомірним, оскільки перевищує більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За змістом чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно п. 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Таким чином, відповідно до змісту вищенаведених норм законодавства вбачається, що при здійсненні розрахунку зі сплати аліментів виконавець зобов'язаний враховувати суми аліментних платежів, які сплачені боржником у виконавчому провадженні на користь стягувача, якщо сплата таких сум підтверджена документально.
Водночас, додані квитанції про сплату боржником комунальних послуг, витрат на утримання будинку та прибудинкової території, оплата кредитних зобов'язань правомірно не враховані виконавцем при розрахунку заборгованості по аліментам.
Перелічені скаржником витрати на утримання дітей, такі як оплата за навчання є додатковими витратами на дітей та не входять до складу аліментів.
Тому, враховуючи викладене, а також те, що державним виконавцем було здійснено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів за березень 2020 року у розмірі 173461,23 грн., без врахування визначеного законом обмеження, суд приходить до висновку, про неправомірність дій виконавця.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що за вказаних обставин, вимоги заявника ОСОБА_2 щодо зобов'язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості по аліментах за період з 19.02.2020 по 30.07.2020, з урахуванням п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, тобто не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, є обгрунтованими, а тому в цій частині скарга підлягає задоволенню.
В іншій частині вимоги скарги задоволенню не підлягають, оскільки судом визначено ефективний спосіб захисту порушеного права ОСОБА_2 ..
Керуючись ст. 183 Сімейного кодексу України, стст. 77, 237, 447, 451, 453 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Ткачової Катерини Володимирівни при обчисленні заборгованості ОСОБА_2 по аліментах у виконавчому провадженні № 61621092 з примусового виконання судового наказу Дарницького районного суду м. Києва від 24.02.2020 у справі № 753/3287/20.
Зобов'язати головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Ткачову Катерину Володимирівну здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_2 по аліментах за період з 19.02.2020 по 30.07.2020 у виконавчому провадженні № 61621092 з примусового виконання судового наказу Дарницького районного суду м. Києва від 24.02.2020 у справі № 753/3287/20.
В іншій частині вимог скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ: МИЦИК Ю.С.