ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19890/20
провадження № 2/753/1205/21
"31" березня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач у листопаді 2020 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 20.03.2017 між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» (надалі за текстом - Позивач), та ОСОБА_1 (надалі за текстом - Відповідач) був укладений кредитний договір у вигляді анкети-заяви № б/н від 20.03.2017, згідно з яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на дані умови, що підтверджується тим, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та тарифами банку, складає між нею та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві. Банк свої зобов'язання виконав та надав відповідачу кредитні кошти.
Вказав, що відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим у нього станом на 12.10.2020 виникла заборгованість по поверненню кредиту, загальна сума якої становить 17 110,31 грн., заборгованість за поточним тілом кредиту у розмірі 0,00; заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 10 207,52 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 0,00; заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 0,00; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 в розмірі 3 561,35 грн.; нарахована пеня в розмірі 3 341,44 грн.; нарахована комісія в розмірі 0,00. Посилався на те, що на даний час відповідач ухиляється від виконання зобов'язань за кредитним договором.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 20.01.2021 було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.
Доцільності в огляді веб-сайту АТ КБ «Приватбанк» для фіксування змісту розділу 2.1. Умов та правил надання банківських послуг суд не вбачає, оскільки в матеріалах позову є паперова копія електронного документа «Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанк», а отже, цей доказ доставлений до суду, його зміст встановлено та зафіксовано.
Згідно з частиною 1 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Відповідач у встановлений в ухвалі строк відзив на позовну заяву не надав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.03.2017 між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», укладено кредитний договір у вигляді анкети-заяви № б/н від 20.03.2020 із ОСОБА_1 , згідно з умовами якого останній отримав кредит, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.
У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, довідку про зміну умов кредитування, виписку по рахунку відповідача.
Із позову вбачається, що відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 12.10.2020 становить 17 110,31 грн., з яких заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 10 207,52 грн.; заборгованість за поточним тілом кредиту у розмірі 0,00; заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 0,00; заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 0,00; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 в розмірі 3 561,35 грн.; нарахована пеня в розмірі 3 341,44 грн.; нарахована комісія в розмірі 0,00. Вирішуючи спір суд виходить із наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 20.03.2017 відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді пені та штрафів за порушення зобов'язання.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його вартості, зокрема заборгованість за простроченими процентами, пеню.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 20.03.2017, посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з Тарифів та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені).
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування.
До такого висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15), у постанові від 03.07.2019 по справі №342/180/17, у постанові від 27.07.2020 по справі №188/1815/17.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказує,що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Отже, в даному випадку суд вважає, що неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з указаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов і правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
За наведених підстав, суд приходить до висновку про те, що банк не довів, що саме надані ним Умови є складовою кредитного договору і що саме ці Умови відповідач мав на увазі, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно брав на себе зобов'язання зі сплати пені за неналежне виконання зобов'язання.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.
При цьому, наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено саме укладання кредитного договору та узгоджених між сторонами істотних умов договору, які є обов'язковими.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
При цьому, згідно розрахунку заборгованості, наданого представником банку, розмір процентної ставки згідно положень ст. 625 ЦК України був визначений банком 84% річних від простроченої суми.
Між тим, матеріали справи не містять доказів того, що сторони узгодили саме таку проценту ставку у разі прострочення виконання зобов'язання.
За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь банку нарахованої пені у розмірі 3 341,44 грн., а також процентів нарахованих згідно ст. 625 ЦК України в процентній ставці 84 % у сумі 3 561,35 грн.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що, АТ КБ "ПриватБанк" вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Доказів на спростування отримання кредитних коштів (тіло) у розмірі, зазначеному в розрахунку банку, відповідач суду не надав. На підставі вищенаведеного і враховуючи, що існування заборгованості за тілом кредиту відповідачем не спростовано та зазначена заборгованість не погашена, суд вважає, що вимоги банку про стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 207,52 грн. є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору та ст. 1050 ЦК України, а тому в цій частині позов задовольняє.
Доводи Банку, що за Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг Банк використав своє право щодо зміни умов договору та збільшив відсоткову ставку до 84 % для картки «Універсальна голд», яка у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюється за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості, суд вважає неспроможними та відхиляє.
Таким чином, суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 316,29 грн. за період прострочення з 01.10.2019 по 12.10.2020 (період прострочення грошового зобов'язання 377 дні) виходячи з суми заборгованості, яка була визначена позивачем у розрахунку станом на 12.10.2020 та в межах позовних вимог.
Розрахунок 3 % річних здійснювався за формулою: 10 207,52 грн. (сума заборгованості, визначена Банком станом на 12.10.2020) x 3 x 377 (кількість днів прострочення) : 365 : 100 = 316,29 грн.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 207,52 та 3% річних у розмірі 316,29 грн., тобто у розмірі 61,5 % (10 523,81 х 100 : 17 110,31). А тому судовий збір за розгляд справи у пропорційному розмірі -1 292.73 грн. слід покласти на відповідача (2102 х 61,5 % :100).
На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати у розмірі 1 292.73грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, Адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.03.2017 у розмірі 10 207,52 грн. та 3 % річних у розмірі 316,29грн.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1 292.73грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Ю.С. Мицик