22.02.2021 Справа № 331/2015/20
Провадження 2-о/331/4/2021
«22» лютого 2021 р. м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
Головуючого - судді Антоненко М.В.
при секретарі - Федоровій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, заінтересована особа: Олександрівський районний у м. Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно - східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), -
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, заінтересована особа Олександрівський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно - східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро).
В обгрунтування заяви ОСОБА_1 вказує на те, що починаючи з 2001 року по 2006 рік вона та ОСОБА_2 проживали у цивільному шлюбі, вели спільне господарство, планували народження дитини, проживали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , разом дбали про сімейний добробут. Від спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу народилася донька ОСОБА_3 . У Свідоцтві про народження ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 , зазначила у графі «Батько» ім'я по батькові доньки “ ОСОБА_4 ”, внесення запису прізвища батька не вбачалося можливим оскільки батьки дитини не перебували в шлюбі запис про батька було зроблено на підставі ч. 2 ст. 55 КпШС, в редакції від 20.06.1969, яка діяла на момент народження. Тому у свідоцтві про народження дитини зазначено прізвища матері « ОСОБА_5 ».
За життя ОСОБА_2 визнав себе батьком дитини, приймав активну участь у її житті, вихованні та матеріальному забезпеченні, факт свого батьківства щодо дитини не спростовував та сумніву не піддавав. Кожні вихідні та святкові дні забирав дитину до себе у свою сім'ю, де проживав зі своїми батьками за адресою: АДРЕСА_1 , до своєї бабусі у село Мар'ївка, де приділялася увага та любов дитині не лише з боку батька а і його батьками і родичами, які вважали та вважають дитину своєю онукою.
ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 помер. У зв'язку з відсутністю у свідоцтві про народження дитини запису, що ОСОБА_2 є батьком дитини, унеможливлює використання дитиною свого права на прийняття нею спадщини після його смерті.
З цих підстав заявниця просить суд визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , 2003 року народження, внести зміни до актового запису, про народження дитини.
Ухвалою судді від 04.06.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі суддею Антоненко М.В. З урахуванням ст. 19 ЦПК України, суд вирішив розглянути її за правилами окремого провадження, призначено до судового розгляду по суті.
04.11.2020 р. Ухвалою суду задоволено клопотання представника заявника про витребування з П'ятої запорізької державної нотаріальної контори завіреної належним чином копії спадкової справи, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до матеріалів спадкової справи № 299/2020 року, заведеної П'ятою запорізькою державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , які надійшли на запит суду, дана спадкова справа заводилася саме за заявою ОСОБА_3 , інших спадкоємців, які б звернулися із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 не має.
У судому засіданні 04.11.2020 року були заслухані свідки: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , заявлені зі сторони заявниці.
Допитана судом у відповідності до ст. 171 СК України, неповнолітня ОСОБА_3 , суду пояснила, що вважає батьком ОСОБА_2 , з яким підтримувала стосунки, спільно відпочивала, мешкала, проводила час. Під час перебування в сім'ї батька, їй приділялася увага та любов його батьками, яких вона вважає своїми бабусею - ОСОБА_9 та дідусем - ОСОБА_10 . За час свого життя ОСОБА_2 , якого вважає своїм батьком піклувався про неї та забезпечував її всім необхідним, а тому просить заяву матері задовольнити.
Допитаний судом гр. ОСОБА_8 у якості свідка суду повідомив, що є другом дитинства ОСОБА_2 , з яким підтримував дружні стосунки до дня його смерті. А тому йому достовірно відомо про його життя, цивільну дружину ОСОБА_1 , з якою ОСОБА_2 проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу та про його єдину доньку ОСОБА_11 , яка народилася під час їх спільного проживання та введення спільного побуту. Також зазначив, що ОСОБА_2 проживав з 2001 р. по 2006 р. однією сім'єю із ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу у квартирі своїх батьків, придбавали все необхідне для потреб сім'ї. Під час їх спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_11 , яку вони спільно виховували під час сумісного проживання та після їх розлучення. При житті ОСОБА_2 визнавав ОСОБА_11 своєю донькою, піклувався про її матеріальне забезпечення, займався її вихованням протягом всього свого життя, тобто батьківський зв'язок з донькою був постійним.
Свідок гр. ОСОБА_7 пояснила суду, що вона є хрещеною мамою неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за обранням її батьками: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з якими на протязі більш ніж 18 років підтримує дружні відносини. Пояснила суду, що батьки ОСОБА_11 з 2001р. вели спільне господарство та сумісно проживали як подружжя, у будинку батьків ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 . За час їх сімейних відносин у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в травні 2003 році народилася донька ОСОБА_11 , яку вони сумісно виховували, піклувалися про її розвиток та здоров'я, як на протязі проживання однією родиною так і після. ОСОБА_2 визнавав своє батьківство по відношенню до ОСОБА_11 , приймавши участь у її вихованні, приділяв їй увагу, проявляв заінтересованість в подальшій її долі, мав постійний зв'язок спілкування та підтримував батьківські відносини зі своєю донькою до дня своєї смерті.
Свідок гр. ОСОБА_6 , яка є двоюрідною тіткою померлого ОСОБА_2 , а також і його хрещеною мамою зазначила, що вона проживає по сусідству з будинком бабусі ОСОБА_2 , куди останній постійно приїжджав зі своєю донькою ОСОБА_11 та з цивільною дружиною ОСОБА_1 , яких вона вважає своїми родичами. За час підтримки нею родинних відносин та прийняттям участі у житті свого племінника ОСОБА_2 , їй достовірно відомо про його сімейні відносини зі ОСОБА_1 , з початку їх сумісного проживання однією сім'єю до народження ОСОБА_11 та після їх розлучення у 2006 році. Відомо їй і про їх взаємні стосунки щодо виховання та утримання їх спільної доньки ОСОБА_11 . Разом з цим, зазначає що померлий ОСОБА_2 за життя визнавав ОСОБА_3 своєю донькою та ділився з нею про досягнення та розвиток своєї доньки, її навчання, про сумісні відпустки на морі зі своєю родиною.
На підтвердження факту батьківства та визнання його ОСОБА_2 , заявницею долучено до матеріалів справи у якості письмових доказів сімейні фотознімки, на яких вбачається прийняття участі ОСОБА_2 у житті дитини під час сумісних святкувань та відпочинку.
Доказів на підтвердження зворотного в розпорядження суду не надано.
Заявник та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на докази які містяться в матеріалах справи та на обставини, які викладені в поданій заяві.
Представник заінтересованої особи, Олександрівський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно - східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) до суду не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності. Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.
Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника заінтересованої особи.
Заслухавши пояснення заявника, представника заявника, допитавши свідків, дослідивши докази та матеріали справи, суд приходить до наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про народження, відділом реєстрації актів громадського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Запоріжжя від 27.05.2003р., актовий запис № 198. Батьками ОСОБА_3 записані: батько - ОСОБА_13 та мати - ОСОБА_1 , відомості про батька записані за вказівкою матері.
ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис 349, виданий Шевченківським районним у м. Запоріжжя відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) від 26.02.2020р.
Заявниця звертаючь з даною заявою посилається на те, що ОСОБА_2 є батьком її дитини.
Встановлення факту батьківства є необхідним для захисту майнових та немайнових прав доньки заявниці, зокрема оформлення спадщини.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» і правової позиції Суду у справі № 6-20цс15 від 25.02.2015 р. При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, народженої до 1 січня 2004 року (тобто до набрання чинності Сімейного кодексу) необхідно застосовувати відповідні норми Кодексу про шлюб та сім'ю;
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року передбачено, що оскільки підстави визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди повинні виходити з дати народження дитини.
Враховуючи те, що донька заявниці народилась у 2003 році, суд застосовує до вказаних правовідносин норми Кодексу про шлюб та сім'ю, а саме норми ч. 2 ст. 53 КпШС України.
Відповідно до ст. 53 КпШС при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Згідно із ч. 2 та ч. 3 ст. 53 КпШС України в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.
Згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст. 53 КпШС. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
В судовому засіданні встановлено, що за життя ОСОБА_2 визнавав батьківство щодо доньки заявниці, завжди проявляв батьківську турботу, систематично надавав матеріальну допомогу, брав участь у вихованні та утриманні разом з матір'ю дитини, з якою проживав однією сім'єю та вів спільне господарство до народження ОСОБА_3 та станом на дату її народження. Дану обставину підтвердили свідки.
Дані покази свідків, на думку суду, є послідовними, сумнівів не викликають, а тому, на думку суду, заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст. ст. 77, 78 УПК України.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст. 263 ЦПК України).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши письмові докази у справі в тому числі родинні фотознімки різних періодів, а також покази свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , допитаних в судовому засіданні, які підтвердили факт спільного проживання, суд дійшов висновку, що заява про встановлення факту батьківства підлягає задоволенню, так як в судовому засіданні доведено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є підставою для внесення змін в актовий запис про народження дитини та встановлення цього факту має юридичне значення, оскільки необхідне для подальшого оформлення належних документів.
При таких обставинах суд задовольняє заяву ОСОБА_1 в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 128, 134, 135 СК України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 280-284, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, заінтересована особа: Олександрівський районний у м. Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно - східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, уродженки міста Запоріжжя, Запорізької області, про що внести зміни в відомості про батька в актовий запис в книзі реєстрації актів про народження № 198 від 27.05.2003 року.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М.В. Антоненко