308/3688/21
31.03.2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
судді - Бедьо В.І.,
при секретарі - Пазяк С.М.,
розглянувши в м. Ужгород справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, в якій просить заборонити кривднику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою з ОСОБА_1 , заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, заборонити вести листування, телефонні переговори або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, строком на 6 місяців.
Вимоги мотивує тим, що з 16 серпня 2008 року вона та ОСОБА_2 проживали в зареєстрованому шлюбі за адресою: АДРЕСА_1 . У шлюбі народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час спільного проживання з ОСОБА_2 , останній постійно висловлювався нецензурною лайкою, створював постійний конфлікт між ними. Постійно робив моральний тиск щодо заявниці, в присутності їх сина. На підставі чого в липні 2020 року вона вимушена була переїхати жити окремо. Однак, її переїзд ще більше усугубив конфлікти між ними. Заінтересована особа ще більше не залишає її спокої, весь час переслідує, ходить за нею на роботу та до місця проживання. Кривдник постійно пише їй смс-повідомлення, в яких містяться погрози.
08 жовтня 2020 року заявницею подано позов до суду на розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Після подачі позову на розірвання шлюбу ОСОБА_2 вдається до відкритих погроз, образ, приниження честі та гідності, застосовує нецензурну лайку, називає непристойними словами заявника, її родичів, вживає лексику, недопустиму у нормальному людському спілкуванні, погрожує розправою, завданням шкоди здоров'ю, вбивством, вдається до тиску щодо неї. Такі вислови заінтересована особа надсилає на особистий телефон через viber та телефону їй на роботу.
Заявниця в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримала, просила розглянути справу без її участі.
Кривдник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч.1 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.
З змісту заяви заявниці слідує, що її місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , а фактичне АДРЕСА_3 .
08 жовтня 2020 року заявницею подано позов до суду на розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Заявниця вказує, що після подачі позову на розірвання шлюбу, ОСОБА_2 вдається до відкритих погроз, образ, приниження честі та гідності, застосовує нецензурну лайку, називає непристойними словами заявника, її родичів, вживає лексику, недопустиму у нормальному людському спілкуванні, погрожує розправою, завданням шкоди здоров'ю, вбивством, вдається до тиску щодо неї. Такі вислови заінтересована особа надсилає на особистий телефон через viber.
Зазначене підтверджується виданою довідкою Головного управлінням національної поліції в Закарпатській області від 09.11.2020року № 1993/106/8-02 про результати розгляду звернення, та складенням тимчасового заборонного припису на кривдника будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, довідкою від 13.03.2021р. № 3724/106/25/2021, довідкою від 13.03.2021р. № 3724/106/25/1-2021 та роздрукованими з телефону заявника СМС повідомленнями.
З доданих ксерокопій паспортів заявниці та ОСОБА_2 , позовної заяви про розірвання шлюбу та зустрічного позову ОСОБА_2 слідує, що вони є батьками неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та між ними має спір щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини з одним з батьків після розірвання шлюбу.
Розділом IV глави 13 ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно п.п. 3, 6, 7, 8 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Враховуючи положення ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною 2 ст. 3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Частинами 2, 3, 4 ст. 26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Згідно ст. 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Положеннями ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити частково шляхом встановлення декількох заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, зокрема, встановлених п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
На підставі викладеного, ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та керуючись ст.ст. 247, 350-1, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якому визначити наступні тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 :
1) заборони ОСОБА_2 наближатися на відстань ближче ніж 50 метрів до житла ОСОБА_1 , що розташоване АДРЕСА_3 , а також до місця її роботи, протягом 3 (трьох) місяців;
2) заборони ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, протягом 3 (трьох) місяців.
В решті вимог - відмовити.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Копії рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бедьо В.І.