Справа № 569/1185/21
02 квітня 2021 року Рівненський міський суд
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Корнійчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей,-
В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей звернулась ОСОБА_1 .
В судовому засіданні позивач розмір заявлених позовних вимог зменшила та пояснила суду, що з відповідачем по справі вони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 2003 року від якого мають двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Рівненського міського суду від 10 вересня 2010 року шлюб між ними розірвано. Крім того, з відповідача на даний час стягуються аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки заробітної плати (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину з 19 липня 2018 року до досягнення дітьми повноліття. За період 2018 - 2020 роки вона понесла додаткові витрати на навчання дітей, а саме: сина ОСОБА_3 - вивчення німецької мови в Центрі іноземних мов на проспекті Миру, 26 в період за 2018-2019 навчальний рік (індивідуальні заняття два рази на тиждень) - 7200 грн.; сина ОСОБА_4 - англійська мова в Мовний центр «А+» АДРЕСА_1 (ФОП ОСОБА_5 ) в період за 2018-2020 навчальний рік (індивідуальні зайняття два рази на тиждень) - 18500 грн.; репетитор з української мови в період з 01.11.2020 - 31.12.2020 (індивідуальні зайняття два рази на тиждень) - 1600 грн.; відвідування басейну - 500 грн. На день подання позовної заяви фактично зазначені додаткові витрати на дітей складають 27800 грн. Однак, враховуючи позицію відповідача, озвучену ним в судовому засіданні, остаточно просить суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на дітей в розмірі 7000,00 грн.
В судовому засіданні відповідач фактично визнав зменшений розмір позовних вимог позивача в сумі 7000,00 грн.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 2003 року від якого мають двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Рівненського міського суду від 10 вересня 2010 року по цивільній справі №2-4435/10 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу позов задоволено; шлюб, зареєстрований 25 жовтня 2003 року відділом РАГ Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області за актовим записом №245 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвано.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 березня 2019 року по цивільній справі №569/13524/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів позов задоволено; змінено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки заробітної плати (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину з 19 липня 2018 року до досягнення дітьми повноліття.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
З досліджених в судовому засіданні письмових довідок та наданого позивачем розрахунку вбачається, що за період 2018-2020 роки позивачем було сплачено 27800 грн. додаткових витрат на навчання дітей та відвідування басейну.
Вказаний розрахунок позивача відповідачем не спростований, власного розрахунку відповідач не надав, а тому він приймається судом, як достовірний.
Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, та те, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення додаткових витрат на неповнолітніх дітей в розмірі 7000,00 грн. є обґрунтованими, доведеними, фактично визнаними відповідачем, а тому вони підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки при подачі позову до суду позивач звільнена від сплати судового збору, рішення прийнято на користь позивача, тому судові витрати слід стягнути з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,137,141,263-265,268,273, 354 ЦПК України, ст.185 СК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої АДРЕСА_3 , іпн. НОМЕР_2 понесені додаткові витрати на утримання неповнолітніх дітей за період 2018-2020 років в розмірі 7000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована АДРЕСА_3 , іпн. НОМЕР_2
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_1
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов