Справа № 308/437/21
(заочне)
01 квітня 2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Лупак В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, у якій просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 08.03.2008 у виконавчому комітеті Сгорожницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис №03; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з індексацією відповідно до закону, на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня пред'явлення даного позову і до досягнення дітьми повноліття.
Позов обґрунтований тим, що подальшого сенсу підтримувати подружні стосунки з відповідачем позивач не має, подальше збереження шлюбу та спільне життя з відповідачем буде суперечити інтересам позивача, тому шлюб зберігати недоцільно, як і недоцільно надавати строк для примирення. Відповідач як батько зобов'язаний нести витрати по утриманню дітей. Таке утримання повинно забезпечувати хоча б мінімальні потреби дітей, необхідні для повноцінного фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Відповідач є молодий, без якихось вад зі здоров'ям, його стан здоров'я працювати дозволяє, інших дітей і непрацездатних батьків він не має. Відповідач є підприємцем, має постійний дохід і може сплачувати аліменти на дітей.
У судове засідання позивач не з'явився, через канцелярію подав до суду клопотання, в якому просить розглянути справу у його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує. Позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи наявність всіх умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, щодо проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити справу у відсутності учасників справи, на підставі наявних у суду матеріалів та винести заочне рішення по справі.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08 березня 2008 укладено шлюб, який зареєстровано виконавчим комітетом Сторожницької сільської ради Закарпатської області, про що 08.03.2008 складено відповідний актовий запис №03, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від спільного шлюбу у сторін народилося двоє дітей: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Спільне життя між сторонами не склалося, у сторін склалися неприязні стосунки через подружню зраду. Спільне господарство позивач та відповідач не ведуть, вони фактично припинили шлюбні відносини.
З моменту фактичного припинення шлюбних відносин малолітні діти проживають разом з матір"ю та будуть з нею проживати, про що відповідач не заперечує. Між сторонами на момент пред'явлення позову не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання дітей.
Зі змісту статті 55 Сімейного кодексу України вбачається, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з ч. 1 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною 1 статті 184 Сімейного кодексу України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Відповідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум на один місяць на дитину віком від 06 років до 18 років в період з 1 січня - 2395 гривень.
Тобто мінімальний гарантований розмір аліментів виходячи з прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років складає 1197,50 грн, їх мінімальний рекомендований розмір складає 2395 грн.
Проаналізувавши досліджені судом докази в їх сукупності, виходячи зі встановленого законом обов'язку обох батьків щодо утримання їх неповнолітніх дітей, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання їх спільних дітей в розмірі 3000,00 гривень щомісячно, починаючи з 13 січня 2021 (дня звернення до суду з відповідним позовом) до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя. Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
На даний час, офіційно зареєстрований шлюб між позивачем та відповідачем має формальний характер, подружнє життя не склалося через несумісність характерів та розбіжність у поглядах на подружні відносини. Протягом тривалого часу фактичні шлюбні відносини між сторонами не підтримуються, спільне господарство вони не ведуть, шлюб став носити формальний характер, відтак суд дійшов висновку про недоцільність подальшого збереження шлюбу, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позовної заяви позивачем, згідно доданої квитанції сплачено судовий збір в розмірі 908 грн за заявлену вимогу про розірвання шлюбу, а тому в силу положень ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача вказану суму понесених судових витрат.
При задоволенні позовних вимог з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 грн, оскільки позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду із позовною вимогою про стягнення аліментів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 55, 56, 110, 112, 150, 151, 181, 182, 184, Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 134, 141, 258, 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Шлюб, укладений 08 березня 2008 у виконкомі Сторожницької сільської ради Закарпатської області між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання малолітніх дітей: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі по 3000 (три тисячі) грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з подальшою індексацією аліментів відповідно до закону, починаючи з дня звернення до суду з відповідним позовом - 13.01.2021 і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду, в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення виготовлено 02.04.2021.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда