Справа № 308/3120/21
1-кс/308/1183/21
24 березня 2021 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_7 , про застосування відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ужгород, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця номеру обслуги роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , сержанта, не одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
- запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
Слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42020070210000091 від 28.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
З внесеного клопотання слідує, що ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою протиправного збагачення, в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», вчинив злочин у сфері обігу наркотичних засобів за наступних обставин.
09.01.2021, близько 19.30 години, ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, за попередньою домовленістю зустрівся з громадянином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був залучений до контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки перебуваючи за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька, навпроти піцерії «Колізей», де ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 400 гривень двома купюрами номіналом по 200 гривень, після чого ОСОБА_5 незаконно збув, а саме передав ОСОБА_8 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який був у полімерному пакеті типу «зіп».
Згідно висновку експерта №СЕ-19/107-21/169-МРВ від 27.01.2021 року надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, що в постанові про призначення судової експертизи поіменована, як «… речовина рослинного походження упакована в паперовий конверт №1, яка була придбана 09 січня 2021 року в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки …», є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений. Маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, становить 0,6976 г.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу.
16 березня 2021 року о 20 год. 35 хв. громадянину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконному придбані, зберіганні з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу.
Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_5 підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: заявою свідка ОСОБА_8 , допитом та додатковими допитами свідка ОСОБА_8 , допитом свідка ОСОБА_9 , протоколом огляду та вручення речей (грошей); протокол огляду особи та вилучення речовини, висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/107-21/169-МРВ від 27.01.2021, матеріалами НСРД
Клопотання мотивоване тим, що підозрюваний ОСОБА_5 на підставі вагомих доказів обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який йому у випадку визнання винним, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, з метою переховування від органів досудового розслідування та суду може виїхати за межі України чим самим ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показань на його користь, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а застосування більш м'яких запобіжних заходів особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.
На підставі наведеного слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав наведених у клопотанні.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_10 , в судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити та обрати відносно ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вказує, що в клопотанні відсутні обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_5 є учасником бойових дій, має постійне місце проживання, є військовослужбовцем контрактної служби, характеризується за місцем проживання та служби позитивно, раніше не судимий.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчого, пояснення підозрюваного, його захисника, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42020070210000091, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
У рамках даного кримінального провадження 16.03.2021 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 2ст. 131 КПК України запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження.
Статтею 177 КПК України регламентовано, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як роз'яснено у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року № 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з норм КПК України, і його належної поведінки. У п. 13.3 даної постанови зазначено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не повязаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.
За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, який відноситься до категорії тяжкого злочину та за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від від шести до десяти років з конфіскацією майна
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: заявою свідка ОСОБА_8 , допитом та додатковими допитами свідка ОСОБА_8 , допитом свідка ОСОБА_9 , протоколом огляду та вручення речей (грошей); протокол огляду особи та вилучення речовини, висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/107-21/169-МРВ від 27.01.2021, матеріалами НСРД.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваною інкримінованого їй злочинів, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та долучених до клопотання.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому злочині на даній стадії досудового розслідування.
Проте, підозра ОСОБА_5 , у вчиненні даного злочину за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч.2 ст.307 КК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, його вік та стан здоров'я, наявність у нього постійного місця проживання, характеристики за місцем проживання роботи, є військовослужбовцем контрактної служби. Також слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_5 є учасником бойових дій, зокрема у антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей.
Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя також враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Оцінюючи доводи прокурора про необхідність застосування відносно ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через ризики можливого незаконно впливу на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, слідчий суддя констатує, що їх можливе настання прокурором жодним доказом не доведено.
Також прокурором не доведено те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При цьому єдиним обґрунтуванням неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу сторона обвинувачення вказує тяжкість вчиненого злочину.
Виходячи з встановлених слідчим суддею обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваного, який, має постійне місце проживання, має місце роботи, слідчий суддя вважає, що в силу характеру діяння, в якому підозрюється ОСОБА_5 та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, прокурором доведено обставини, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1ст. 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під варту слід відмовити.
Разом з тим, приймаючи до уваги наявність ризику, передбаченого статтею 177 КПК України, зокрема переховування від органів досудового розслідування та суду, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винним, у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст.307 КК України, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту без застосування засобу електронного контролю із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 23.00 год. по 07.00 год. наступної доби, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначених ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Також слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 186, 194, 196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ужгород, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця номеру обслуги роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , сержанта, не одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, - запобіжний захід у виді домашнього арешту, без застосування засобу електронного контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні процесуальні обов'язки:
1) прибувати до слідчого та прокурора за їх першою вимогою;
2) заборонити залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний період доби, а саме з 23:00 по 07:00 год., без дозволу слідчого, прокурора чи слідчого судді;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом - по 21 травня 2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1