Справа № 308/2159/21
1-кс/308/1020/21
16 березня 2021 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 грудня 2020 року за № 12020070000000334, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на мобільний телефон марки «Samsung Duos», виявлений та вилучений 03.03.2021 року під час огляду узбіччя за адресою: м. Берегово, вул. Мочолівська, навпроти будинку № 57.
З внесеного клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у ході досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000334 від 11.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, було затримано гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , у порядку ст. 208 КПК України. У ході проведення огляду місця події, а саме на території узбіччя за адресою м. Берегово, вул. Молочівська, навпроти будинку № 57, вилучено мобільний телефон марки «Samsung Duos», належний ОСОБА_6 , який упаковано до спец пакету НПУ SUD 1027436.
Враховуючи, що вищевказані речі та предмети мають значення речових доказів слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на вищевказані речі та предмети з метою їх збереження.
У судове засідання слідчий не з'явився, однак, подав до суду заяву, згідно з якою просив суд розглянути клопотання без його участі.
ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою застосування цих заходів, наявна потреба досудового розслідування в їх застосуванні, можливість виконання завдання досудового розслідування лише за умови їх застосування, ця потреба виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Відповідно до вимог ч. ч. 5, 6 ст. 132 КПК України, при розгляді питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу в кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на положення частин 2 та 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових
розслідувань 11 грудня 2021 року за № 12020070000000334, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25 лютого 2021 року.
Згідно вказаного витягу, на території Закарпатської області група осіб займається збутом наркотичних засобів.
Окрім цього, як вбачається з даного витягу, в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12020070000000334 від 11.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, під час проведення контролю за вчиненням злочину в формі оперативної закупки 03.03.2021 року, приблизно о 17.00 год., гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись на вулиці Мочолівській в м. Берегово, навпроти будинку № 57, шляхом продажу за 2100 гривень, незаконно, повторно збув легендованій особі ОСОБА_7 , три згортки, в середині яких знаходилась кристалічна речовина світлого кольору, з виду схожа на психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою приблизно 1 грам.
Згідно протоколу огляду місця події від 03.03.2021 року, який складено у м. Берегово, під час огляду узбіччя дороги, що знаходиться поряд з будинком № 57, виявлено належний ОСОБА_6 мобільний телефон марки "SAMSUNG DUOS". З тексту також слідує, що вказаний телефон та інформація, яка в ньому міститься, можуть мати значення для кримінального провадження, а тому даний предмет вилучений.
Постановою слідчого від 04.03.2021 року даний мобільний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Разом з цим, у відповідній постанові слідчого не вказано критерій відповідності даного предмету ознакам, визначеним в ст. 98 КПК України, як речового доказу. Не наведено вищевказаних ознак і в відповідному клопотанні слідчого.
Водночас, з матеріалів клопотання та доданих до нього документів не вбачається жодних підстав вважати, що інформація, яка міститься в телефоні ОСОБА_6 може мати значення для кримінального провадження, а також те, що власник даного майна - гр. ОСОБА_6 причетний до даного кримінального правопорушення, а тому слідчий суддя дійшов до висновку, що подане клопотання є не обгрунтованим, не відповідає вимогам діючого кримінального процесуального законодавства, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання відмовити.
Вилучений під час огляду місця події від 03.03.2021 року в м. Берегово мобільний телефон марки "SAMSUNG DUOS" повернути власнику ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів
з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1