Справа № 567/1437/19
24 березня 2021 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Гічиновська Я.В.
за участю:
представника позивача за первісним позовом - відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1
відповідача за первісним позовом - позивача на зустрічним позовом ОСОБА_2
представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
представника відповідача за первісним позовом ТОВ «Ют-Агро Зерно» Лавренюка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Користівське" до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Ют-Агро Зерно", державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Рівненської області Яскал Ірини Андріївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Користівське», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 11.01.2010
в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ "Ют-Агро Зерно", державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Рівненської області Яскал І.А. про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок звернулося ТОВ "Користівське".
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11.01.2010 між ним та ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,25 га, яка розташована в межах Української сільської ради Острозького району, на строк 15 років та даний договір було зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Острозькому районі Рівненської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.10.2012 №562428804003026.
Того ж дня між ними було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,07 га, яка розташована в межах Української сільської ради Острозького району, на строк 15 років та даний договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Острозькому районі Рівненської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.10.2012 №562428804003025.
Зазначає, що орендодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і належні йому на праві власності земельні ділянки площею 0,2487 га та 2,0677 га були успадковані його сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 24.09.2019 №1842 і №1843, а 07.10.2019 між ОСОБА_2 та ТОВ «ЮТ-Агро Зерно» було укладено договір оренди зазначених земельних ділянок на 7 років.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права, державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал І.А. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49112351 від 10.10.2019 та внесено запис №33622106 від 07.10.2019 про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,2487 га на підставі договору оренди землі б/н від 07.10.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Ют-Агро Зерно”, строком дії 7 років.
Також, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права, тим же державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49113187 від 10.10.2019 та внесено запис №33623163 від 07.10.2019 про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,0677 га на підставі договору оренди землі б/н від 07.10.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ ”Ют-Агро Зерно”, строком дії 7 років.
Зазначаючи про те, що договір оренди земельної ділянки від 07.10.2019 був укладений між ОСОБА_2 та ТОВ ”Юр-Агро Зерно" під час дії договорів оренди тих же земельних ділянок, укладених між ОСОБА_4 та ТОВ "Користівське" та при цьому договори оренди земельних ділянок від 11.01.2010 не припиняли своєї дії та не розривалися сторонами і були 22.10.2012 належним чином зареєстровані в управлінні Держкомзему у Острозькому районі Рівненської області, вважає, що укладення ОСОБА_2 договору оренди землі з ТОВ "Ют-Агро Зерно” перешкоджає позивачу користуватися орендованими земельними ділянками відповідно до договорів від 11.01.2010, оскільки право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендодавця, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців та згідно положень ч.4 ст.32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або припинення договору.
Посилаючись на ч.2 ст.24, ч.2 ст.27 Закону України «Про оренду землі» та ч.3 ст.215 ЦК України, просить визнати недійсним договір оренди землі від 07.10.2019 та у зв'язку з цим скасувати його державну реєстрацію.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, подав зустрічний позов, в якому не заперечуючи належності йому, як спадкоємцю ОСОБА_4 земельної ділянки за кадастровим номером 5624288000:09:001:0393, площею 0,2487 га та земельної ділянки за кадастровим номером 5624288000:10:003:0036, площею 2,0677 га, які знаходяться на території Української сільської ради Острозького району Рівненської області визнав, що 07.10.2019 між ним та ТОВ «Ют-Агро Зерно» було укладено договір оренди землі, згідно якого він передав ці земельні ділянки в строкове платне користування для ТОВ «Ют-Агро Зерно» та вважає, що поданим позовом ТОВ «Користівське» оспорює його право на вільне володіння, користування та розпорядження майном, оскільки його батько ОСОБА_4 станом на 11.01.2010 не проживав на території Української сільської ради Острозького району Рівненської області, не укладав та не підписував вказаних оспорюваних договорів оренди з ТОВ «Користівське», а також не надавав повноважень та не надавав своєї згоди будь-кому на підписання від свого імені договорів оренди з ТОВ «Користівське», та інших документів, що випливають з даних договорів оренди, що вказує на відсутність вільного волевиявлення його батька на укладення оскаржуваних договорів, що є підставою для визнання їх недійсними.
Окрім того, звертає увагу на те, що зміст оскаржуваних договорів оренди земельних ділянок суперечить вимогам ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на дату складання договору), оскільки вони не містять всіх істотних умов, які є обов'язковими для такого виду договору, зокрема умов про індексацію орендної плати, умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, чим порушено права орендодавця, що також є підставою для визнання оскаржуваних договорів оренди земельних ділянок недійсними.
Відповідач ТОВ «Ют-Агро Зерно» позов не визнало, зазначаючи про те, що перед укладенням з ОСОБА_2 договору оренди земельних ділянок товариство переконалось про відсутність державної реєстрації прав оренди зазначених земельних ділянок, яке виникло на підставі договорів оренди з іншим орендарем, а тому уклало зазначений договір.
Відповідач державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Рівненської області Яскал І.А. позов не визнала, зазначаючи про те, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та під час розгляду заяв ТОВ «Ют-Агро Зерно» від 07.12.2019 з приводу державної реєстрації прав оренди земельних ділянок, яке виникло на підставі договору оренди між ОСОБА_2 та ТОВ «Ют-Агро Зерно» від 07.10.2019, нею було встановлено, що в Державному земельному кадастрі відомості про зареєстровані договори оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ «Користівське» відсутні, а тому були відсутні обставини, які б слугували підставою для відмови в державній реєстрації прав оренди земельних ділянок площею 0,2487 га та 2,0677 га.
Ухвалою суду від 11.12.2019 було прийно позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у зазначеній цивільній справі.
13.01.2020 було залучено Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.
Ухвалою суду від 03.02.2020 було поновлено ОСОБА_2 строк для подання зустрічного позову, прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_2 до ТОВ «Користівське», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 11.01.2010 та об'єднано його в одне провадження з первісним позовом.
Ухвалою суду від 11.03.2020 було призначено у справі судову почеркознавчу експертизу та провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи та відновлено провадження у справі 03.02.2021.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги ТОВ «Користівське» з підстав та доводів, викладених у позовній заяві. Просить відмовити в зустрічному позові, зазначаючи про те, що проведеною у справі експертизою достовірно не доведено, що підписи на договорах оренди земельних ділянок вчинено не ОСОБА_4 , а всі наступні його дії вказують на те, що такі договори ним було схвалено та вчинено. Пояснив, що протягом всього часу дії договорів оренди ОСОБА_4 виплачувалась орендна плата, яка також була виплачена і його спадкоємцю - відповідачу ОСОБА_2 за 2019 рік, у зв'язку з чим останньому також було достовірно відомо про існування договірних відносин між ТОВ «Користівське» та його батьком з приводу оренди земельних ділянок за договорами від 11.01.2010.
Вважає, що за обґрунтувань, які викладені в зустрічному позові, в ньому слід відмовити, оскільки такий договір слід визнати не недійсним, а не укладеним, а ОСОБА_2 з таким позовом до суду не звертався.
Окрім того, звертає увагу на те, що експертом проведено почеркознавчу експертизу за наявності лише двох зразків підписів ОСОБА_4 , при необхідній їх кількості не менше 15 та при тому, що один зі зразків, а саме довіреність, виготовлена після 6 років після укладення договору, що вказує на порушення Інструкції під час виконання зазначеної експертизи.
ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні зустрічний позов підтримали з підстав та доводів, наведених в ньому і з тих же підстав не визнали первісний позов.
Додатково пояснили, що ОСОБА_4 станом на 10.01.2010 та в подальшому не проживав на території Української сільської ради Острозького району, а отже не міг укласти договори від 10.01.2010 та отримувати орендну плату.
ОСОБА_2 пояснив, що він дійсно отримав орендну плату за використання земельних ділянок за 2019 рік від позивача і отримував її, починаючи з 2016 року за довіреністю від свого батька та в жовтні 2019 року повідомив позивача, що має намір укласти договір оренди земельних ділянок з ТОВ «Ют-Агро Зерно». Зазначив, що орендну плату, яку отримував, починаючи з 2016 року, він в основному залишав собі, а також частково передавав для свого батька.
Про те, хто підписав договори оренди від 10.012010 від імені його батька йому не відомо.
Представник ТОВ «Ют-Агро Зерно» в судовому засіданні первісний позов не визнав, підтримавши зустрічний позов та зазначив, що перед укладенням з ОСОБА_2 договору оренди земельних ділянок ТОВ «Ют-Агро Зерно» переконалось про відсутність державної реєстрації прав оренди зазначених земельних ділянок, яке могло виникнути на підставі договорів оренди з іншим орендарем, а тому уклало зазначений договір.
Державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Рівненської області Яскал І.А. в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, подала до суду заяву щодо розгляду справи в її відсутність.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, його представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_2 показав, що в 2007 році його батько ОСОБА_4 поїхав з с.Українка Острозького району та став проживати в Закарпатській області і більше в с.Українка не повертався.
Зазначив, що договори від 10.01.2010 його батько не укладав і хто їх підписав йому не відомо.
Сам він по довіреності від батька з 2016 року став отримувати від ТОВ «Користівське» орендну плату за вказаними договорами та припускає, що до цього часу орендну плату отримувала його мати і його батько знав про виплату йому орендної плати за договорами від 10.01.2010.
Сам він зазначеними договорами і, зокрема їх реєстрацією в управлінні Держкомзему в Острозькому районі, не цікавився.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що протягом 1993-2007 років перебувала в шлюбі з ОСОБА_4 , в 2007 році його судом було визнано таким, що втратив право на проживання в будинку, що в с.Українка і тоді ж він виїхав на Закарпаття та більше в с.Українка не повертався.
Пояснила, що йому належав земельний пай на території Української сільської ради і за довіреністю, яка на даний час не збереглась і яку він надіслав на її ім'я, вона з ТОВ «Користівське» уклала договори оренди земельних ділянок та з 2010 по 2016 рік вона отримувала орендну плату, а далі її за довіреністю від ОСОБА_4 отримував їх син. Така домовленість існувала між ними, оскільки ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей не сплачував.
Припустила, що саме вона підписала договори оренди від 10.01.2010, так як точно цього не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що є сестрою відповідача і їй про укладення договорів від 10.01.2010 нічого не відомо, але в 2018 році вона отримувала від ТОВ «Костистівське» орендну плату в розмірі 9000 грн., яку передала на лікування батька в Іршавській ЦРЛ.
Також їй відомо, що в 2007 році батько поїхав на Закарпаття та в с.Українка не повертався.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 був чоловіком його сестри та восени 2007 року виїхав з с.Українка Острозького району та до часу смерті сюди не повертався.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, заслухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.
З наданих договорів оренди землі від 11.01.2010 вбачається, що вони містять інформацію про досягнення між ТОВ «Користівське» та ОСОБА_4 домовленості, відповідно до якої орендодавець, яким зазначений ОСОБА_4 надав, а орендар (ТОВ «Користівське») прийняло в строкове платне володіння і користування земельні ділянки розміром 0,25 га та 2,07 га з метою вирощування сільськогосподарських культур.
З договорів вбачається, що вони були укладені з ОСОБА_4 , як таким, що є власником зазначених земельних ділянок на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №083375 від 23.11.2004, виданого розпорядженням голови Острозької РДА №87 від 26.02.2004.
Відповідно до актів приймання-передач земельних ділянок, того ж дня вони були передані для орендаря.
Звернувшись до суду з зустрічним позовом, ОСОБА_2 вважає, що його батько ОСОБА_4 договорів від 11.01.2010 не укладав та не підписував і у зв'язку з цим просить визнати їх недійсними.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З пояснень сторін та свідоцтва про право на спадщину, виданого 24.09.2019, судом встановлено, що орендодавець за вказаними договорами оренди землі ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 1216 ЦК України, визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Так, згідно свідоцтв про право на спадщину №1842 та №1843, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 29.11.2019 вбачається, що ОСОБА_2 , як спадкоємцю його батька ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 2,0677 га, кадастровий номер 5624288000:10:003:0036, яка знаходиться на території Української сільської ради Острозького району та земельна ділянка площею 0,2487 га, кадастровий номер 5624288000:09:001:0393, яка знаходиться на території Української сільської ради Острозького району Рівненської області.
Положеннями ст.1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
З зазначених договорів від 11.01.2010 вбачається, що вони були зареєстровані в Управлінні Держкомзему у Острозькому районі Рівненської області 22.10.2012 за номерами 562428804003026 та НОМЕР_1 .
Вказані договори оренди земельних ділянок, як і акти приймання-передачі земельних ділянок, підписані від імені орендодавця та представника орендаря.
За правилами ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами також договором оренди землі.
За правилами ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами також договором оренди землі.
Частиною 1 статті 90 Земельного Кодексу України передбачене право власників земельних ділянок продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.
У відповідності до ч.1, 2 ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Крім того, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.793 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, а згідно ст.90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.
Орендодавцем земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи (ст.93 ЗК України).
Відповідно до ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.202 ЦК України).
Згідно ст.13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст.16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Згідно із ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Так, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Він підлягає державній реєстрації і після цього набирає чинності (ст.14, 18, 20 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.
За загальним правилом, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (ч. 2 ст. 207 ЦК України).
Згідно з частинами 1, 3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частинами 1, 2 ст.15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Частина 1 ст.15 Закону України "Про оренду землі", кореспондується із положеннями ч.1 ст.638 ЦК України, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом, як істотні.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно із ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи наведене, а також специфіку договорів оренди землі, а саме: обов'язкову наявність в договорі певних істотних умов та обов'язкову державну реєстрацію цих договорів, суд вважає, що підтвердження відсутності особистого підпису сторони в договорі оренди землі, на що позивач посилається, як на підставу своїх вимог, може свідчити про те, що сторони не узгодили всі істотні умови договору, передбачені Законом.
Оскільки перевірка належності підпису ОСОБА_4 та встановлення зазначеної обставини потребує спеціальних знань, за клопотанням представника позивача за зустрічним позовом було призначено судово-почеркознавчу експертизу на вирішення якої ставились питання: чи виконано підписи в договорах без номеру від 11.01.2010 оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 5624288000:09:001:0393, площею 0,25 га та кадастровим номером 5624288000:10:003:0036, площею 2,07 га, укладеного від імені ОСОБА_4 з ТОВ «Користівське», ОСОБА_4 чи іншою особою?
Як вбачається з висновку експерта №1.1-520/20 від 18.12.2020, зазначені підписи виконані вірогідно не ОСОБА_4 . При цьому, експертом зазначено, що вирішити зазначене питання в категоричній формі не виявилось можливим по причині простої будови як досліджуваного підпису так і підписів, наданих в якості зразків, обмеженого об'єму почеркової інформації, що відобразилась в них та недостатній кількості порівняльного матеріалу.
Отже, висновком експерта точно не підтверджено, що під час укладання договорів оренди землі текст договору було підписано сторонньою особою, яка не мала належних повноважень на вчинення такої дії.
При цьому, суд виходить і з того, що відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням (п.1.5 Інструкції) і як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах, а чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках, при чому вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів (п.1.8 Інструкції), і оскільки такі умови при виконанні почеркознавчої експертизи виконані не були, то суд при вирішенні справи виходить з того, що належними доказами відсутність підпису ОСОБА_4 на оспорюваних договорах оренди не доведена.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 5-7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд виходить з того, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.
Будь-які клопотання про витребування доказів по справі в зв'язку з неможливістю їх самостійного надання та заяви про забезпечення доказів до суду сторонами по справі після отримання висновку експертизи не подавались.
Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, а згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що спадкодавець не підписував оспорювані договори оренди землі.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 цієї статті, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до положень ч.1 ст.218 ЦК України, заперечення однією стороною факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
За поясненнями свідків, ОСОБА_4 з 2007 року не проживав на території Української сільської ради Острозького району, що на думку ОСОБА_2 вказує на те, що він договори від 10.01.2010 не підписував, однак на думку суду зазначені показання свідків не доводять, що ОСОБА_4 , не будучи обмеженим в пересуванні, міг підписати договори оренди, тим більше подальша його поведінка, яка підтверджена показами свідків та письмовими доказами (видача довіреності на ім'я ОСОБА_2 , отримання орендної плати) вказує на те, що він знав про існування договорів оренди від 10.01.2010.
Відповідно до ст.110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.89 цього Кодексу.
Водночас, позивач за зустрічним позовом, відповідно до ст.81 ЦПК України не зазначив та не надав будь-яких доказів, котрі б об'єктивно та з достовірністю підтверджували його твердження про те, що ОСОБА_4 не підписував спірні договори оренди, що свідчить про недоведеність позовних вимог, оскільки твердження ОСОБА_2 ґрунтуються лише на його особистих суб'єктивних припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог і визнання недійсними договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_4 та ТОВ «Користівське», відсутні, оскільки позовні вимоги не доведені.
Однією з підстав визнання договорів оренди від 11.01.2010 недійсними позивач за зустрічним позовом вказує на те, що під час їх укладення не було досягнуто всіх істотних умов, які є обов'язковими для такого виду договору, оскільки в договорах відсутні умови про індексацію орендної плати та умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельних ділянок.
Частинами 1, 2 ст.15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Частина 1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" кореспондується із положеннями ч.1 ст.638 ЦК України, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом, як істотні.
Вирішуючи спір в цій частині, суд виходить з положень ст.1218 ЦК України, якою визначено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті та бере до уваги те, що ОСОБА_4 вказані договори протягом 8 років не оспорювались.
При цьому, суд вважає помилковим посилання ОСОБА_2 на те, що спірні договори не містять умов про індексацію орендної плати, як однієї з істотних умов договору, оскільки в п.4.4 зазначених договорів такі умови наявні.
В той же час, суд вважає, що відсутність в договорах оренди умов передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельних ділянок не порушило прав ОСОБА_4 , оскільки відсутність таких положень у договорах обмежує лише право орендаря, а отже позов в цій частині є безпідставним.
Отже в зустрічному позові слід відмовити і з цих підстав.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
За змістом ст.ст. 15 і 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Таким чином, позивач за зустрічним позовом невірно обрав спосіб захисту свого права, а тому в позові слід відмовити і з цих підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 07.10.2019 уклав договір оренди спірних земельних ділянок із ТОВ «Ют-Агро Зерно», в той час, коли вказані земельні ділянки перебували в оренді в ТОВ «Користівське», згідно договорів оренди землі від 11.01.2010, без припинення права попереднього користувача (орендаря) та без отримання його згоди.
Пунктом 3.1 вказаних договорів оренди землі визначено, що їх укладено на 15 років та за орендарем закріплено переважне право його поновлення на новий строк.
Водночас, пунктом 12.5 договорів передбачено, що перехід права власності на орендовану ділянку до іншої особи здійснюється на основі свідоцтва про право на спадщину без переукладення договору.
Згідно із ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Окрім того, ч.1 ст.1481 ЗК України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Зазначене вказує на те, що до ОСОБА_2 , як до спадкоємця після смерті його батька перейшли всі права та обов'язки, передбачені договорами оренди землі, укладеними 11.01.201 між ОСОБА_4 та ТОВ «Користівське», а тому він був зобов'язаний належним чином виконувати вказані договори.
Окрім того, ч.3 ст.1481 ЗК України передбачено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
В порушення вказаного, ОСОБА_2 повідомлення, яке б відповідало такій формі для ТОВ «Користівське» направлено не було.
Водночас, з листів ОСОБА_2 №43, 44 від 08.10.2019 від ТОВ «Користівське» вбачається, що йому, як власнику земельних ділянок за договорами оренди від 11.01.2010 було нараховано орендну плату та запропоновано звернутися за її отриманням і повідомлено про реєстрацію договорів оренди 22.10.2012 в Управлінні Держкомзему в Острозькому районі та за результатами таких повідомлень ОСОБА_2 звернувся 25.10.2019 з заявою в ТОВ «Користівське» з проханням виплатити йому, як спадкоємцю орендодавця ОСОБА_4 орендну плату, яку отримав 25.10.2019, відповідно до відомості в розмірі 9000 грн.
Судом встановлено, що 07.10.2019 ОСОБА_2 уклав договір оренди вказаних земельних ділянок, умовами яких передбачено, що він передав, а ТОВ «Ют-Агро Зерно» прийняло в строкове платне користування земельні ділянки площею 2,0677 га, кадастровий номер 5624288000:10:003:0036 та площею 0,2487 га, кадастровий номер 5624288000:09:001:0393, які знаходиться на території Української сільської ради Острозького району Рівненської області.
Враховуючи наведене, а також специфіку договорів оренди землі, зокрема те, що при укладені договору, сторонами повинні бути узгодженні всі істотні умови, суд вважає, що порушення прав ТОВ "Користівське" як орендаря земельних ділянок, у зв'язку із недотриманням умов договору оренди землі від 10.01.2010, не повідомлення про існуючі обмеження щодо земельних ділянок, враховуючи, що в результаті укладеного правочину, земельні ділянки є об'єктом двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями, є підстави для визнання спірного договору недійсним.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права встановлено, що 07.10.2019 державним реєстратором Яскал І.А. Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Рівненської області на підставі договору оренди землі від 07.10.2019, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49113187 право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5624288000:10:003:0036 зареєстровано за ТОВ «Ют-Агро Зерно», а також, що 07.10.2019 цим же державним реєстратором на підставі договору оренди землі від 07.10.2019, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49112351 право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5624288000:09:001:0393 також зареєстровано за ТОВ «Ют-Агро Зерно».
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (далі - Порядок № 1127).
Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч.3 ст.10 зазначеного Закону державний реєстратор, серед іншого: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії; під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи; відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
В судовому засіданні встановлено, що право оренди земельних ділянок за договорами від 11.01.2010 між ОСОБА_4 та ТОВ «Користівське» 22.10.2012 було зареєстровано в Управлінні Держкомзему в Острозькому районі.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що право оренди земельних ділянок за договорами від 11.01.2010 між ОСОБА_4 та ТОВ «Користівське» виникло та в установленому законодавством порядку було зареєстровано до 01.01.2013, а отже на виконання своїх прав та обов'язків державний реєстратор зобов'язаний був отримати такі відомості з Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
В силу положень статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на те, що право оренди земельних ділянок за договорами від 11.01.2010 між ОСОБА_4 та ТОВ «Користівське» 22.10.2012 вже було зареєстровано в Управлінні Держкомзему в Острозькому районі і під час розгляду заяви ТОВ «Ют-Агро Зерно» щодо реєстрації право оренди земельних ділянок державний реєстратор Яскал І.А. мала можливість встановити зазначений факт, що було підставою для відмови в державній реєстрації права оренди земельних ділянок площею 0,2487 га та 2,0677 га, а тому позов ТОВ «Користівське» і в цій частині слід задоволити та скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки площею 0,2487 га, що виникло на підставі договору оренди землі б/н від 07.10.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Ют-Агро Зерно", проведену згідно рішення державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал І.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49112351 від 10.10.2019, номер запису 33622106 від 07.10.2019 та скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки площею 2,0677 га, що виникло на підставі договору оренди землі б/н від 07.10.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Ют-Агро Зерно", проведену згідно рішення державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірини Андріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49113187 від 10.10.2019, номер запису 33623163 від 07.10.2019.
Одночасно, оскільки позовні вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію оспорюваного договору оренди є похідними від основних вимог, то вони також задоволенню не підлягають.
Оскільки первісні позовні вимоги задоволено, а в зустрічному позові відмовлено, то відповідно до ст.141 ЦПК України з осіб, які уклали договір, який визнано недійсним на користь позивача слід стягнути судові витрати.
Керуючись статтями 5, 12, 13, 142, 211, 258, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Користівське" (місцезнаходження: с.Українка Рівненського району (Острозька ОТГ) Рівненської області, код ЄДРПОУ 35408629) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), РНОКПП НОМЕР_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ют-Агро Зерно" (місцезнаходження: с.Копиткове, вул.Шкільна, 10 А Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 38809507), державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Рівненської області Яскал Ірини Андріївни (місцезнаходження: м.Рівне, майдан Просвіти, 2 Рівненської області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (місцезнаходження: м.Рівне, вул.С.Петлюри, 37 Рівненської області, код ЄДРПОУ 39768252), про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок задоволити.
Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 07.10.2019, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ют-Агро Зерно".
Скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки площею 0,2487 га, що виникло на підставі договору оренди землі б/н від 07.10.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Ют-Агро Зерно", проведену згідно рішення державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірини Андріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49112351 від 10.10.2019, номер запису 33622106 від 07.10.2019.
Скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки площею 2,0677 га, що виникло на підставі договору оренди землі б/н від 07.10.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Ют-Агро Зерно", проведену згідно рішення державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірини Андріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49113187 від 10.10.2019, номер запису 33623163 від 07.10.2019.
В позові ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Користівське», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання недійсним договору б/н від 11.01.2010 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 5624288000:09:001:0393, площею 0,25 га укладеного від імені ОСОБА_4 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Користівське», про визнання недійсним договору б/н від 11.01.2010 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 5624288000:10:003:0036, площею 2,07 га, укладеного від імені ОСОБА_4 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Користівське» відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ют-Агро Зерно" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Користівське» по 2881 грн. 50 коп. судового збору з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02.04.2021.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.