Справа № 562/19592/20
"19" березня 2021 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області
в складі :
головуючого судді Мички І.М.
з участю секретаря Кондратюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності .
В обґрунтування позову зазначає . що він є власником житлового будинку , що знаходиться по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 07 травня 1980 року. Згідно вказаного договору , посвідченого Сай Неонілою Андріївною секретарем виконавчого комітету Глинської сільської Ради народних депутатів Здолбунівського районну Рівненської області та зареєстрований в реєстрі за №13, ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 житловий будинок , що знаходиться в с. П'ятигори. Відповідно до виписки з по господарської книги с. Глинськ, Здолбунівського районну Рівненської області, виданою Глинською сільською радою Здолбунівського районну Рівненської області №2/8-508/від 12.08.2019 , згідно по господарської книги рахувався за ОСОБА_4 . Згідно договору дарування, який знаходиться в архіві Глинської сільської ради , будинок , який належав ОСОБА_4 був подарований ОСОБА_1 , згідно договору від 07.05.1980 року.
До 1996 року нумерація будинків не проводилась, тому адреси вказаний будинок на час укладення договору не мав. В кінці 1992 року ОСОБА_2 будучи новопризначеним настоятелем сільської церкви та його дружина ОСОБА_3 прибули до с. П'ятигори та мали потребу в житлі. На початку 1993 року позивач передав вказаний вище житловий будинок у безоплатне користування відповідачам та надав їм свою згоду на реєстрацію місця проживання в даному будинку, оскільки на той час позивач мав інше місце проживання та фактично не користувався цим будинком. Вказане підтверджується листом П'ятигорської сільської ради Здолбунівського районну Рівненської області №02/21-133 від 20.08.2019 де останні повідомляють , що в будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають голова д/г - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 17 лютого 2020 року позивач звернувся до відповідачів з письмовою вимогою про виселення, оскільки в нього виникла власна потреба у використанні даного житлового будинку. У даній вимозі він проголосив своє бажання припинити їхнє кори березня 2020 року.стування його власністю та просив звільнити житловий будинок у термін до 31 березня 2020 року.
Однак в березні 2020 року отримав письмову відповідь ОСОБА_2 де останній вказує , що відсутні підстави для виселення його сім'ї з вказаного житлового будинку. Більше того, заявляє , що набув право власності на вказаний житловий будинок ( по АДРЕСА_1 ) за набувальною давністю, оскільки його сім'я більше 10 років безперервно проживає та користується будинком з часу вселення здійснювали ремонт , постійно сплачували платежі за електроенергію.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнали у повному обсязі.
Відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України уразі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно договору дарування посвідченого Сай Неонілою Андріївною секретарем виконавчого комітету Глинської сільської Ради народних депутатів Здолбунівського районну Рівненської області та зареєстрований в реєстрі за №13, ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 житловий будинок , що знаходиться в с. П'ятигори.
На даний час договір дарування є дійсним та не оспорювався.
Згідно виписки з погосподарської книги виданої Глинською сільською радою Здолбунівського районну Рівненської області №2/8-508/від 12.08.2019, будинок за адресою: АДРЕСА_1 рахувався за ОСОБА_4 . Згідно договору дарування, який знаходиться в архіві Глинської сільської ради, будинок, який належав ОСОБА_4 був подарований ОСОБА_1 , згідно договору від 07.05.1980 року.
Як вбачається з відповіді на запит депутата Здолбунівської районної ради ОСОБА_5 в будинку за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають : голова д/г - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст.ст.328,334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Враховуючи вищевикладене та встановлені по справі обставини, з наданих позивачем доказів, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.213, 215,258, 263 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( індентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, в разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя