30 березня 2021 року
м. Київ
справа № 638/10192/18
провадження № 61-4744ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про дострокове розірвання за договором позики та стягнення заборгованості,
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду
м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив достроково розірвати договір позики від 11 липня 2017 року внаслідок істотного порушення договору останньою та стягнути з неї заборгованість за договором позики у розмірі
26 206,84 грн, грошові кошти за договором позики (повернення як наслідок розірвання договору позики) в розмірі 13 103,42 грн, 3% річних за користування чужими грошовими коштами згідно статті 625 ЦК України у розмірі 633,27 грн
та 316,64 грн, а всього 40 260,17 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за розпискою у розмірі 39 310,42 грн, 3% річних за весь час прострочення платежу у розмірі 949,91 грн, а всього 40 260,17 грн. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нову постанову, якою позов залишено без задоволення. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
20 березня 2021 року ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати і справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями
від 23 березня 2021 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 . Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана
на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову,
що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження
не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Предметом спору у даній справі є вимоги про дострокове розірвання за договором позики та стягнення заборгованості. При цьому заборгованість за договором позики становить 40 260,17 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00*100= 227 000,00 грн).
Зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
Ураховуючи зазначене, справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Касаційний цивільний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає,
що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що справа має виняткове значення, у зв'язку з чим відсутні підстави для відкриття касаційного провадження. Особою, яка подала касаційну скаргу не продемонстровано наявності інших виключних обставин, які за положеннями ЦПК України могли вимагати касаційного розгляду справи.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства і не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України,
за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням вказаного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України та інші заявлені клопотання.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про дострокове розірвання за договором позики та стягнення заборгованості.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська