02 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 400/3219/20
адміністративне провадження № К/9901/8905/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі №400/3219/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенська протиерозійна станція» до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вознесенська протиерозійна станція» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду, в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати зняти арешт, який було накладено на все майно позивача, номер запису про обтяження - 9908244.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року позов ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція» задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яка полягає у не знятті арешту, який було накладено на все майно ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція».
Зобов'язано відповідача зняти арешт, який було накладено на все майно ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція», номер запису про обтяження: 9908244 (спеціальний розділ), Підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 46520144, виданий 20 лютого 2015 року, видавник: ВДВС Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, заступник начальника Пухтій С.М., підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21807802 від 04 червня 2015 року, Гофман Ю.В., Вознесенське міськрайонне управління юстиції, Миколаївська область.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Вознесенського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція» судовий збір в розмірі 2102,00 грн.
У компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція» відмовлено.
09 лютого 2021 року П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року скасував в частині відмови ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція» у компенсації витрат на професійну правову допомогу.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція» судовий збір за звернення до суду з апеляційною скаргою в розмірі 3 153,00 грн.
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року залишив без змін.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Стаття 287 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.
За такого правового врегулювання оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
За такого правового врегулювання оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Аналіз ухвалених у цій справі судових рішень та встановлених обставин справи і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
З огляду на вказане, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі №400/3219/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенська протиерозійна станція» до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов О.А. Губська А.Г. Загороднюк