29 березня 2021 року
Київ
справа №855/111/20
адміністративне провадження №А/9901/54/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
при секретарі судового засідання Трубецької М.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивачів Лупу С.С.,
представника відповідача Зозулі Т.М.,
представника третьої особи Мацко В.В.,
розглянувши у судовому засіданні заяву Центральної виборчої комісії про роз'яснення постанови Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 855/111/20 за позовом кандидата на посаду Кароліно-Бугазького сільського голови Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_2 та кандидатів в депутати Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Центральної виборчої комісії, третя особа: Кароліно-Бугазька сільська територіальна виборча комісія Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачі звернулися до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії, у якому просили визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати прийняти рішення, спрямовані на відновлення їх прав.
Постановою Верховного Суду від 12 листопада 2020 року визнано протиправною бездіяльність Центральної виборчої комісії, яка полягає у нездійсненні заходів на поновлення порушених виборчих прав позивачів.
Зобов'язано Центральну виборчу комісію, з урахуванням висновків, що викладені в цій постанові Верховного Суду, прийняти рішення спрямовані на відновлення порушених виборчих прав ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 .
На адресу Верховного Суду надійшла заява відповідача про роз'яснення постанови Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 855/111/20.
Дослідивши доводи заяви про роз'яснення судового рішення, Суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з таких підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд зазначає, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Отже, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги зрозумілості, чіткості, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни узгоджуються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас, роз'яснюючи рішення, суд не може вносити будь-які зміни в рішення, що вже існує.
Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу заявника на те, що у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.
Резолютивна частина рішення не може містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
Слід зауважити, що суд не може втручатися в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та вказувати, які конкретно дії йому вчинити для відновлення порушеного права позивача. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд зауважує, що мотиви, які навів заявник у своїй заяві, полягають у перекладанні своїх безпосередніх, визначених законодавством обов'язків на суд при тому, що рішення Суду є зрозумілим і чіткім за змістом та не допускає двозначного тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що визначених у Кодексу адміністративного судочинства України підстав для роз'яснення постанови Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 855/111/20 немає.
Отже, у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
У задоволенні заяви Центральної виборчої комісії про роз'яснення постанови Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 855/111/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк
судді Л.О.Єресько
В.М. Соколов