31 березня 2021 року
Київ
справа №640/280/20
адміністративне провадження №К/9901/19268/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів Єресько Л.О., Соколова В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів,
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Також скаржником заявлено клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Обґрунтовуючи наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи, позивач вказує на наявність виключної правової проблеми, яка полягає у розбіжностях наукового та практичного тлумачення, як науковими колами так і практиками, як господарською Палатою Верховного Суду так і адміністративною Палатою Верховного Суду та Великою Палатою Верховного Суду, апеляційними адміністративними судами, окружними адміністративними судами, а прийняті останні Постанови ВП ВС є такими, що не виключили правову проблему, а прямо її ускладнюють.
При цьому заявник не конкретизує та не зазначає номера справ за якими можливо встановити виключну правову проблему для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У запереченнях на заявлене клопотання відповідач вказує на його необґрунтованість, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 820/1203/17 відповідно до якої акт, довідка та розрахунок плати за проїзд не встановлює для позивача жодних обов'язків чи обмежень. Тобто, повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише фіксацією певних обставин та обчисленням плати у встановленому порядку, яка є не штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Зазначає, що довідка, акт та розрахунок не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому вони не можуть бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Згідно з частиною 5 статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Оцінивши доводи, викладені у клопотанні, колегія суддів не вбачає підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки не дійшла висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Суд касаційної інстанції, яким відповідно до статті 38 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України є Верховний Суд, забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина четверта статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
До повноважень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, серед іншого, належить вирішення питань про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення при вирішенні юридичних спорів в адміністративних справах чи проблем щодо забезпечення захисту прав, свобод або інтересів.
Отже, даний спір може бути вирішений Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду.
Згідно з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що клопотання є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 346, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 640/280/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк
судді Л.О.Єресько
В.М. Соколов