Іменем України
01 квітня 2021 року
Київ
справа №140/8457/20
адміністративне провадження №К/9901/2277/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №140/8457/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТТА ГРАНТ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року (головуючий суддя - Макарик В.Я., судді: Бруновська Н.В., Матковська З.М.),-
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 1 вересня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТТА ГРАНТ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДПС) 21 вересня 2020 року подало апеляційну скаргу.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 жовтня 2020 року залишив апеляційну скаргу без руху та надав скаржнику строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору.
Копія вказаної ухвали була отримана уповноваженою особою ГУ ДПС 19 жовтня 2020 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1 а.с.101).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2020 року апеляційну скаргу ГУ ДПС повернуто скаржнику (том 1 а.с.102).
Вказана ухвала вмотивована тим, що у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги апелянтом усунуті не були.
Поряд з цим в матеріалах справи міститься клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, направлене на адресу апеляційного суду засобами поштового зв'язку 28 жовтня 2020 року (том 1 а.с.106), та зареєстроване у Восьмому апеляційному адміністративному суді 2 листопада 2020 року згідно із штампом вхідної кореспонденції (том 1 а.с.104).
16 листопада 2020 року ГУ ДПС вдруге подало апеляційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2020 року з клопотаннями про поновлення строку на апеляційне оскарження та документом про сплату судового збору.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 4 грудня 2020 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали для надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних причин його пропуску.
Відповідно до вказаної ухвали апеляційний суд визнав доводи апелянта про відсутність належного фінансування неповажними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження та вказав, що такими причинами можуть бути лише об'єктивно непереборні обставини, які не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду.
Ухвала про залишення вдруге поданої апеляційної скарги без руху була отримана ГУ ДПС 4 грудня 2020 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (том 1 а.с.143).
14 грудня 2020 року відповідач направив до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке вмотивоване тим, що при поданні апеляційної скарги повторно було усунуто недоліки, що стали підставою для повернення первинної апеляційної скарги, а саме сплачено судовий збір. При цьому первинна апеляційна скарга була подана у межах встановленого законом строку на апеляційне оскарження, що також свідчить на користь висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 січня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2020 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що подане клопотання обґрунтоване відсутністю коштів на сплату судового збору при поданні апеляційної скарги вперше, проте аналогічні мотиви вже наводились скаржником і були визнані судом неповажними. Інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт не навів.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження залишив поза увагою, що подання повторної апеляційної скарги має розумний ступінь пропорційності між використаними засобами і поставленими цілями і відповідає принципу юридичної визначеності з огляду на передбачену законом можливість для поновлення строку на апеляційне оскарження в межах річного строку. Звертає увагу на положення статті 55 Конституції України, якою гарантовано право на судовий захист, в тому числі на апеляційне оскарження судових рішень.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 2 березня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 299 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п'ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки (частина друга статті 299 КАС України).
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.
З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлено невиконанням вимог ухвали суду від 19 жовтня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору. При цьому у день прийняття ухвали про повернення апеляційної скарги (2 листопада 2020 року) до суду апеляційної інстанції від ГУ ДПС надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до якого повідомило, що на рахунку за КЕКВ 2800 наявний залишок коштів в розмірі 704,22 грн, що унеможливлює своєчасну сплату судового збору. На підтвердження зазначених обставин до клопотання було долучено копію виписки Державної казначейської служби України станом на 28 жовтня 2020 року (том 1 а.с.105).
Слід зазначити, що, повертаючи ухвалою від 2 листопада 2020 року апеляційну скаргу, суд вказане клопотання не розглянув, наведеним в ньому обставинам оцінку не надав.
Звертаючись повторно з апеляційною скаргою, ГУ ДПС долучило до неї, окрім клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оригінал платіжного доручення про сплату судового збору від 10 листопада 2020 року №1853 (том 1 а.с.125) та копію виписки Державної казначейської служби України, відповідно до якої станом на 4 листопада 2020 року на рахунку КЕКВ 2800 залишок коштів становив 704,22 грн (том 1а.с.119).
Як вбачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України. Отримавши копію ухвали про повернення апеляційної скарги від 2 листопада 2020 року, ГУ ДПС вже 16 листопада 2020 року повторно направила апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У даному випадку апелянт не допустив необ'єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.
Окрім того, матеріали справи свідчать, що недоліки вперше поданої апеляційної скарги в частині несплати судового збору було усунуто ГУ ДПС в найкоротші строки після повернення вперше поданої апеляційної скарги. При цьому при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд залишив поза увагою та правовою оцінкою направлене до суду апеляційної інстанції 28 жовтня 2020 року (згідно з штемпелем на конверті) клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скаргою з долученою до нього випискою про наявні кошти на сплату судового збору станом на 28 жовтня 2020 року; платіжне доручення про сплату судового збору від 10 листопада 2020 року та виписку про наявні на рахунках кошти станом на 4 листопада 2020 року.
Суд апеляційної інстанції також залишив поза увагою і доводи апелянта про усунення обставин, з огляду на які була повернута перша апеляційна скарга, а саме сплачено судовий збір.
Враховуючи повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, а також враховуючи обов'язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпечення її права на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказані обставини у сукупності та докази на їх підтвердження свідчать, що в даному конкретному випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності зловживання процесуальними правами та обов'язками.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №140/8457/20 скасувати.
Справу №140/8457/20 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко