01 квітня 2021 рокуСправа № 260/3672/20 пров. № А/857/5005/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Затолочного В.С.
при секретарі судового засідання - Хомича О.Р.
розглянувши у відкритому судовому в м.Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року (суддя Плеханова З.Б., м.Ужгород, повний текст складено 25 січня 2021 року) у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання дій незаконними, скасування наказу та постанови,-
У листопаді 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП) звернулося до суду із позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - Управління, Держпраця відповідно) в якому просив:
визнати незаконними дії Управління по проведенню інспекційного відвідування ФОП з 08.09 по 09.09.2020, та складанню акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 09.09.2020 №ЗК317/1371/ПД (далі - Акт).
визнати незаконним та скасувати наказ начальника Управління Дороша Б.В. від 27.08.2020 №106 «Про проведення інспекційного відвідування» (далі - Наказ №106) в частині організації проведення інспекційного відвідування ФОП;
визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 27.10.2020 №ЗК317/1371/АВ/СТ-29 (далі - Постанова).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року позов задоволено частково. Визнано незаконними дії Управління по проведенню інспекційного відвідування ФОП з 08.09. по 09.09.2020 та складанню Акта. Визнано незаконною та скасовано Постанову.
Не погодившись із ухваленим рішення, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В апеляційній скарзі із покликанням на окремі обставини справи зазначає, що не допуск інспектора праці до огляду не тільки виробничих, службових, адміністративних приміщень, а й території, на якій здійснює свою господарську діяльність ФОП є створенням перешкоди у діяльності інспектора праці Управління. У зв'язку з вищенаведеним посадовими особами відповідача складено Акт. Постанова винесена на підставі Акта, що відповідає пункту 2 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, розгляд справи просив проводити у його відсутності та відсутності його представника.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час інспекційного відвідування ФОП працівниками Управління не було дотримано вимог «Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» затвердженого постановою КМУ від 04.12.2019 №1132 (далі - Порядок №1132).
Такі висновки суду першої інстанції є частково вірними, проте, рішення суду не може бути залишено без змін, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.09.2020 головними державними інспекторами Управління Севч В.Є. та Мучички А.Ю. у присутності ОСОБА_1 здійснено спробу проведення інспекційного відвідування за місцем діяльності ФОП за адресою АДРЕСА_1 , територія пилорами (далі - Адреса). Предметом інспекційного відвідування було перевірка вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманими працівниками, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
За результатами такого інспекційного відвідування складено Акт, у якому зафіксовано про неможливість проведення інспекційного відвідування у зв'язку з ненаданням доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування в яких використовується наймана праця (а.с.71-75).
На підставі Акта Постановою на ФОП було накладено штраф у розмірі 80000 грн за недопущення інспекторської групи до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю/створення перешкод у її проведенні.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок №1132 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
У відповідності до абзацу 2 пункту 1 Порядку №1132 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог частин четвертої і п'ятої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).
Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів( пункт 2 Порядку №1132)
Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження). Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці та її територіальними органами (пункт 3 Порядку №1132)
Підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, серед іншого рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту ( підпункт 3 пункту 5 Порядку).
За змістом пункту 6 Порядку №1132 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об'єктом відвідування законодавства про працю. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.
Відповідно до пункту 8 Порядку №1132 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право, серед іншого під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця ( пункт 10 Порядку №1132).
Згідно наявного в матеріалах справи відео про обставини здійснення інспекційного відвідування інспектори, які проводили інспекційне відвідування не пред'явили службові посвідчення. Що було підтверджено під час судового розгляду справи свідком на стороні позивача ОСОБА_2 , який під час візиту інспекторів був присутній в офісі позивача.
Пунктом 13 Порядку №1132 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; 3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення.
У частині п'ятій статті 7 Закону №877-V встановлено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Відтак, непред'явлення службового посвідчення, яким підтверджуються контрольні повноваження інспектора праці унеможливлює індентифікувати особу як особу, яка має повноваження по здійсненню заходів контролю за додержанням законодавства про працю та права представляти орган Держпраці.
А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач мав право не допускати посадових осіб Управління до перевірки.
Крім того, судом першої інстанції також встановлено факт проведення інспекційного відвідування іншим інспектором, ніж той, що був визначений у наказі про проведення такого відвідування.
Таким чином, оскільки позивач мав право не допускати посадових осіб Управління до проведення інспекційного відвідування у зв'язку із непред'явленням інспекторами посвідчень на проведення перевірки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення посадовими особами порядку проведення відповідного виду перевірки, а отже накладення Постановою на позивача штрафу за недопущення до проведення перевірки є протиправним, що відповідно тягне за собою скасування цієї Постанови.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовної вимоги щодо визнання незаконними дій Управління по проведенню інспекційного відвідування ФОП та складання Акта, так як інспектори були уповноважені на проведення перевірки відповідно до наказу начальника Управління від 27.08.2020 №106 «Про проведення інспекційного відвідування», який судом не визнаний протиправним, а відтак вказані особи були зобов'язанні провести відповідне відвідування. Крім того, необхідно вказати і на те, що Акт не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені під час проведення перевірки порушення вимог законодавства, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, він не є обов'язковим до виконання та не тягне сам по собі жодних правових наслідків.
Таким чином, належним способом задоволення позову відповідно до статті 245 КАС є визнання протиправною та скасування Постанови, з підстав, що наведені у рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частина шоста статті 139 КАС).
З огляду на те, що судом апеляційної інстанції скасовується рішення суду щодо однієї із задоволених позовних вимог, то відповідно необхідно здійснити розподіл стягнених судових витрат, та відмовити у задоволенні їх стягнення з відповідача на користь позивача у сумі 840,80 грн.
Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судового рішення, суд першої інстанції допустили неправильне тлумачення норм матеріального прав та порушення норм пресувального права, що призвело до безпідставного задоволення позову у відповідній частині, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 308, 310, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області задовольнити частково.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року в частині задоволення позову про визнання незаконними дій Управління Держпраці у Закарпатській області по проведенню інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 08 по 09 вересня 2020 року та складанню акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 09 вересня 2020 року №ЗК317/1371/ПД. 4 та розподілу судових витрат у сумі 840,80 грн скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовити.
В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
В. С. Затолочний
Повне судове рішення складено 02 квітня 2021 року.