Справа № 810/1044/18 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.
30 березня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Єгорової Н.М. та Коротких А.Ю.,
за участю секретаря Бринюк Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та Київської обласної прокуратури на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за участі прокуратури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання утриматися від вчинення дій,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі - позивачі) звернулись до суду з позовом до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - відповідач), за участю прокуратури Київської області, в якому просили:
- визнати протиправним та скасувати рішення 23 сесії 7 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території» від 07.09.2017 №9;
- зобов'язати Крюківщинську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області утриматись від вчинення дій, направлених на облаштування та відкриття кладовища на масиві «Оришки» в с. Крюківщина.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року у задоволенні адміністративний позову було відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, представником позивачів та представником Київської обласної прокуратури подано апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі представник позивачів зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин справи.
Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що відповідачем було порушено процедуру громадських слухань при ухваленні спірного рішення, та не виконано вимоги п.2 ч.1 ст.14 Закону України «Про екологічну експертизу».
Також, апелянт зазначає про те, що розміщення кладовища на вказаній в Генеральному плані території порушить права певних мешканців і санітарні норми.
Крім того, вказує про те, що відповідач не надав суду докази про погодження проекту змін до Генерального плану з органом культурної спадщини, з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, в частині врегулювання питань щодо територій спільних інтересів, а саме з територіальними громадами м. Вишневе, с. Тарасівка, с. Гатне Києво-Святошинського району.
Також, звертає увагу, що відповідачем не враховано в оскаржуваному рішенні забезпечення пріоритетності земель сільськогосподарського призначення та збереження особливо цінних земель.
Доводи апеляційної скарги представника прокуратури ґрунтуються на помилковості висновків суду першої інстанції, зокрема щодо виконання Крюківщинською сільською радою пунктів 4 та 10 Порядку щодо інформування громадян про розроблення проектів містобудівної документації, та про обов'язковість проведення експертизи містобудівної документації лише у випадках розгляду генеральних план міста.
Таким чином, судом першої інстанції, на думку апелянтів, неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, як наслідок, безпідставно відмовлено у задоволенні позову, що відповідно до ст. 317, 315 КАС України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстава.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням 26 сесії VI скликання Крюківщинської сільської ради від 18.07.2013 року № 5 затверджений Генеральний план села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області.
07.09.2017 рішенням № 9 Крюківщинська сільська рада вирішила: затвердити містобудівну документацію «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території». Внести зміни до генерального плану села Крюківщина поєднаного з детальним планом території, затвердженого рішенням 26 сесії VI скликання Крюківщинської сільської ради від 18 липня 2013 № 5 «Про затвердження генерального плану села Крюківщина», згідно з містобудівною документацією, затвердженою пунктом 1 цього рішення.
Не погоджуючись з рішенням Крюківщинської сільської ради № 9 від 07.09.2017, позивачі звернулися до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується і колегія суддів.
Частинами першою, другою, п'ятою, шостою, десятою статті 17 Закону № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Згідно із положеннями статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Отже, детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.
Таким чином, законодавством передбачено відповідну процедуру щодо подання, розроблення, розгляду та затвердження генеральних планів населених пунктів та внесення змін до них.
Як вбачається з матеріалів справи, даний спір виник щодо внесення змін до Генерального плану села Крюківщина затвердженого у 2013 році.
З матеріалів справи встановлено, що розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 23.03.2017 № 189 надано дозвіл Крюківщинській сільській раді на дострокове внесення змін до генерального плану села Крюківщина.
Згідно з частиною 1, 2 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
Відповідно до ч. 3 цієї статті замовники містобудівної документації зобов'язані забезпечити, зокрема: 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» громадські слухання є формою діалогу між мешканцями села (міста) (відповідною територіальною громадою) та депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування У певних випадках громадські слухання є обов'язковими
Частиною 8 статті 21 Закону передбачено, зокрема для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія; погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень).
Відповідно до частини 9 статті 21 цього Закону оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів; особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність.
Отже, громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій визначено Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (далі - Порядок № 555).
Пунктом 4 Порядку № 555 передбачено, що замовники містобудівної документації оприлюднюють у двотижневий строк прийняті рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.
Відповідно до п. 5 Порядку № 555 повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: 1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; 2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; 3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; 4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; 5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; 6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо). Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.
Як вбачається з матеріалів справи, у газеті «Новий день» № 22 (9291) від 10.06.2017 року (яка розповсюджується на території села Крюківщина), відповідачем розміщено повідомлення про розроблення містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, поєднаного з детальним планом території».
Також розміщений проектний план внесення змін до генерального плану разом із основними техніко-економічними показниками генерального плану.
Повідомлено, що метою дострокового внесення змін до генерального плану села є визначення основних принципів та напрямів планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження культурної спадщини, а також послідовність реалізації рішень, в тому числі етапність освоєння територій.
В даній газеті також зазначено, що з матеріалами проекту та відповідними графічними матеріалами всі бажаючі можуть ознайомитись у приміщенні Крюківщинської сільської ради.
Пропозиції та зауваження до проекту генерального плану подавати в письмовому вигляді з 10.06.2017 по 10.07.2017 включно, на ім'я Крюківщинського сільського голови за адресою 08136, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, 10. Строк завершення розгляду пропозицій 12.07.2017.
Крім того, у вказаному оголошенні зазначено особу розробника проекту, дату та номер рішення, на підставі якого розроблено проект.
З метою врахування інтересів громадськості на 29 червня 2017 заплановано презентацію містобудівної документації.
Так, 29.06.2017 проведені громадські слухання, щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, поєднаного з детальним планом території».
Всі пропозиції, що надходили до Крюківщинської сільської ради були передані розробнику містобудівної документації - Державному підприємству «НДПІ Містобудування».
В матеріалах справи міститься інформація щодо зауважень та пропозицій, які надійшли від громадян до проекту змін до генерального плану. Зокрема, пропозиції від ОСОБА_5 , ініціативної групи мешканців масиву « Оришки », ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , мешканців масиву «Оришки», ОСОБА_20 , ГО «Захисник», ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 .
Дані пропозиції були розглянуті ДП «НДПІ Містобудування» та стосовно врахованих внесені відповідні корегування у проект змін до Генерального плану.
Пропозиція мешканців масиву « Оришки » (в тому числі і ОСОБА_4 та ОСОБА_27 ) за № М-567 від 06.07.2017 була розглянута, проте не врахована із зазначенням підстав.
Відповіді на розглянуті пропозиції та зауваження громадян щодо врахування інтересів громадськості в проекті змін до Генерального плану були направлені Крюківщинському сільському голові 17.08.2017 за № 874/21/3/7-07.
Отже, фізичні та юридичні особи, що є жителями с. Крюківщина зверталися з пропозиціями і висловлювали свої міркування щодо можливості затвердження змін до Генерального плану у запропонованій редакції. Ці пропозиції розглянуто.
Отже, жителі села були проінформовані про громадські обговорення.
Відтак, посилання позивачів на необізнаність є безпідставним.
Таким чином, відповідачем було виконано вимоги пунктів 4 та 10 Порядку щодо інформування громадян про розроблення проектів містобудівної документації
Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги зауваження позивача ОСОБА_2 стосовно того, що в повідомленні про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації безпосередньо в місцевій пресі проектний план був неналежної якості, що не давало можливості зрозуміти його зміст, однак, доступ громадськості до цієї інформації було забезпечено шляхом надання можливості ознайомитись з проектом безпосередньо в приміщенні сільської ради, проведено його презентацію.
Доводи позивачів про те, що газета має невеликий тираж та фактично не доступна всім членам територіальної громади, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що газета не є виданням сільської ради і встановлення чи контролювання її тиражу не входить в обов'язок відповідача.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що бажаючі могли ознайомитись з повідомлення про розроблення проекту змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, поєднаного з детальним планом території у приміщенні Крюківщинської сільської ради.
Відповідно до абзацу третього пункту 11 Порядку у разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.
Колегія суддів зауважує, що ініціатива зі створення комісії, відповідно до пункту 11 Порядку, має виходити від осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, у разі якщо ними будуть встановлені такі розбіжності.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо помилковості міркувань позивачів про порушення з боку відповідача процедури проведення громадських слухань щодо не створення погоджувальної комісії є обґрунтованим.
Так, судом першої інстанції вірно зазначено, що створення погоджувальної комісії є правом органу місцевого самоврядування, а не обов'язком, та вірно визначено умови за яких вказана комісія може створюватись, а саме: за умови неспроможності розробника і замовника документації самостійно прийняти рішення або при виникненні спірних питань.
Крім того, на переконання суду, при проведенні громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення змін до генерального плану села, відповідачем переважно у повному обсязі дотримано Порядок проведення громадських слухань щодо врахування всіх інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, виконано в повній мірі приписи ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної документації», що підтверджується відповідним протоколом громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту внесення змін до генерального плану села Крюківщина поєднаного з детальним планом території від 29 червня 2017 року.
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не було повідомлено громадян про результати розгляду їх пропозицій та зауважень до проекту змін до генерального плану села.
Так, відповідачем було допущено порушення порядку оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості, визначеного п. 16 Порядку проведення громадських слухань.
Разом з тим, враховуючи, що відповідачем були дотримані усі попередні етапи громадських слухань, а всі пропозиції та зауваження громадян були розглянуті, то саме лише неповідомлення осіб про розгляд їх пропозицій та зауважень, не може бути підставою для скасування спірного рішення в цілому.
Важливим в даному випадку є факт розгляду таких пропозицій та зауважень та прийняття їх до уваги при затвердженні змін до генерального плану села.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Так, колегія суддів враховує, що генеральний план окрім кладовища на масиві «Оришки» передбачає вирішення і інших, найбільш нагальних проблем мешканців села Крюківщина, в тому числі будівництво водогону, облаштування зливостоків, каналізації тощо. Таким чином, скасування оскаржуваного рішення відповідача з формальних підстав порушення ним вимог щодо оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості, призведе до порушення прав мешканців всього села Крюківщина.
Разом з тим, не буде вирішено основне спірне питання, яке порушується позивачами - зобов'язання утриматися від вчинення дій, спрямованих на облаштування та відкриття кладовища на масиві «Оришки» в с. Крюківщина.
Так, колегія суддів звертає увагу, що відведення земельної ділянки під спірне кладовище, здійснювалося в 2000-2001 роках депутатами ІІІ скликання .
Так, в 2013 році сесією Крюківщинської сільської ради було затверджено детальний план села Крюківщина, на якому вказана земельна ділянка була передбачена для розміщення кладовища.
Судом враховано, що оскаржуваний проект змін до генерального плану села Крюківщина поєднаного з детальним планом території від 18.07.2013 року не містить в собі змін до запроектованої території під кладовище.
Таким чином, скасування спірного рішення 2017 року про внесення змін до генерального плану не відновить порушеного права позивачів (у випадку навіть якщо таке порушено), натомість може спричинити настання негативних наслідків та порушення прав інших мешканців села.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.
Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 31.08.2017 року відбулось засідання архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації.
Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури, при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада, за 20 робочих днів до розгляду на засіданні ради містобудівної документації письмово інформує про дату та місце такого розгляду державні органи, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації, та забезпечує можливість ознайомлення з її розділами (за відповідним напрямом). За результатами розгляду зазначені органи подають спеціально уповноваженому органові містобудування та архітектури свої висновки.
Управлінням культури, національностей та релігій Київської обласної адміністрації розглянуто лист Крюківщинської сільської ради щодо надання зауважень для подальшого врахування під час розробки змін до генерального плану с. Крюківщина та листом від 06.07.2017 надало свої пропозиції, які необхідно передбачити у генеральному плані.
Також, 17.08.2017 Київською обласною державною адміністрацією направлено до Крюківщинської сільської ради лист, в якому зазначено про необхідність врахування під час розробки містобудівної документації державних інтересів, що були перелічені у листі.
Крім того, у зазначеному листі повідомлялось, що після опрацювання всіх зауважень та пропозицій, проект змін до генерального плану села необхідно подати на розгляд архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації для визначення відповідності проектних рішень державним будівельним нормам та зазначеним державним інтересам.
Як встановлено судом першої інстанції, за 20 днів до засідання архітектурно-містобудівноі ради, проект змін до генерального плану с. Крюківщина був направлений для розгляду та наданню зауважень чи погоджень, зокрема, до управління Держпродспоживслужби, до Державіаслужби та до Управління культури, національностей та релігій Київської обласної адміністрації.
Разом з тим, зазначеними суб'єктами владних повноважень жодної відповіді щодо погодження чи зауваження до проекту змін генерального плану у передбачені законом строки надано не було.
У випадку ненадання письмових висновків до проекту містобудівної документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд містобудівної документації такий проект вважається погодженим цими органами.
Таким чином, оскільки розробником містобудівної документації виконано всі вимоги щодо погодження цієї документації, але відповіді отримано не було, то ця документація, згідно із приписами ст. 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вважається погодженою.
31.08.2017 відбулось засідання архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації, на якій зокрема був розглянутий і проект змін до генерального плану с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, поєднаного з детальним планом території. За результатами розгляду проекту змін рада ухвалила включити до протоколу пропозиції і рекомендації; внести відповідні зміни до показників проекту змін до генерального плану поєднаного з детальним планом с. Крюківщина; надати до департаменту містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації відкориговані та затверджені матеріали змін до генерального плану с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, поєднаного з детальним планом території в паперовому та електронному вигляді, як набори профільних геопрострових даних для внесення до бази даних.
Так, з матеріалів справи вбачається, що дані пропозиції та зауваження були враховані в проекті змін до Генерального плану поєднаному з детальними планами території села Крюківщина Києво -Святошинського району Київської області.
07.09.2017 рішенням № 9 з метою обґрунтування довгострокової стратегії планування, забудови та забезпечення соціально-економічного розвитку територій села Крюківщина, розглянувши графічні та текстові матеріали містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території», що виконані державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування», враховуючи результати громадських слухань містобудівної документації від 29 червня 2017 року, протокол засідання архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації від 01.09.2017 № 02-08/1321, пропозиції постійної комісії з питань законності, правопорядку, депутатської етики, регулювання земельних відносин та екології, відповідно до статті 12 Закону України «Про основи містобудування», статей 17, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», керуючись статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтею 12, 173, 174 Земельного кодексу України, ст. 46 Закону України «Про землеустрій», Крюківщинська сільська рада вирішила: затвердити містобудівну документацію «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території». Внести зміни до генерального плану села Крюківщина поєднаного з детальним планом території, затвердженого рішенням 26 сесії VI скликання Крюківщинської сільської ради від 18 липня 2013 № 5 «Про затвердження генерального плану села Крюківщина», згідно з містобудівною документацією, затвердженою пунктом 1 цього рішення.
Крім того, як на підставу скасування спірного рішення, апелянти вказують на необхідність проведення відповідачем екологічної експертизи проекту Генерального плану, затвердженого спірним рішенням.
Дослідивши вказані доводи, колегія суддів дійшла висновку про їх необґрунтованість з огляду на наступне.
Законом України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 року № 45/95-ВР встановлено, що державній екологічній експертизі підлягають, зокрема проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування.
Разом з тим, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI встановлено, що експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно генеральні плани міст.
Так, в матеріалах справи міститься лист міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, в якому вказано, зокрема:
У ч.2 ст.14 Закону України «Про екологічну експертизу» дійсно міститься вимога, згідно якої проекти генеральних планів населених пунктів підлягають державній екологічній експертизі. Разом з тим, ч.12 ст.17 Закону визначено, що експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно генеральні плани міст. При цьому, ч.2 розділу «Прикінцеві положення» Закону встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до викладеного, при визначенні питання проведення екологічної експертизи містобудівної документації, у тому числі генеральних планів сільських населених пунктів, слід керуватися нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою КМУ від 25.05.2011 №548.
Колегія суддів наголошує, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» не встановлює обов'язку проведення екологічної експертизи містобудівної документації сільських населених пунктів.
Наведеним спростовуються доводи апелянтів про необхідність проведення екологічної експертизи генеральних планів сільських населених пунктів.
Так, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зміни до генерального плану села не потребували проходження екологічної експертизи.
Відповідно до положень Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 290, організація розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї здійснюється шляхом забезпечення узгодження проекту містобудівної документації з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, в частині врегулювання питань щодо територій спільних інтересів.
Так, при розробці проекту внесення змін до генерального плану с.Крюківщина, не розглядались та не пропонувались до включення в межі території спільних інтересів. Розвиток населеного пункту передбачався виключно за рахунок територій Києво-Святошинського району, на що попередньо отримано згоду від РДА та відповідне розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області №189 від 23.03.2017 про дострокове внесення змін до генерального плану.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до вимог чинного КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
У рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
Особа на власний розсуд визначає чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Зазначені висновки кореспондуються із нормами КАС України.
Отже, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
У свою чергу, невід'ємним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Отже, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.
Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.
В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.
Варто також зазначити, що рішення про затвердження чи зміну генерального плану села не створює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов'язків окремих осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачами, окрім загальних посилань, не надано жодних належних доказів, в розумінні КАС України, порушення особистих прав у спірних правовідносинах, як і не наведено обґрунтованих мотивів, яким чином оскаржувані рішення відповідача породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивачів у сфері публічно-правових відносин.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, яким вірно встановлено обставини справи, застосовано норми матеріального права, які повинні бути застосовані, та надана аргументована оцінка доводам позивача, які стосувалися спірного питання в межах позовних вимог.
Крім того, судова колегія зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційних скарг є необґрунтованими, а висновок суду першої інстанції правильним.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Зважаючи на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 року у даній справі вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Крюківщинської сільської ради від 07.09.2017 № 9 «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території» до вирішення справи по суті та заборонено Крюківщинській сільській раді вчиняти певні дії, а саме - здійснювати розробку та затвердження детальних планів села Крюківщина, заборонити проектування каналізації та кладовища в с. Крюківщина на час розгляду адміністративної справи, та до винесення рішення у ній, останні підлягають скасуванню з дня прийняття даного судового рішення у справі.
Керуючись ст.ст.157, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та Київської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року - без змін.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст.329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 01.04.2021 року.