Справа № 640/27984/20 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.
01 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Служби безпеки України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Служби безпеки України в якому просив суд:
1) визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві:
- недостовірних даних щодо сум його грошового забезпечення станом на 01.01.2018, а саме: посадового окладу 9300,00 грн., замість 9829,00 грн.; окладу за військове звання 1410,00 грн., замість 1489,00 грн.; процентної надбавки за вислугу років 40% - 4284,00 грн., замість 4527,00 грн.
- довідки за формою додатку 2 порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» станом на 01.01.2018 без врахування доплат, які він отримував під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках його пенсії.
2) зобов'язати Службу безпеки України відповідно до ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, затвердженого ПКМУ № 45, як орган, з якого він був звільнений, надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві оновлену довідку за формою додатку 2 Порядку станом на 01.01.2018 із врахуванням доплат, які він отримував під час служби та які враховувались при попередніх перерахунках йому пенсії, та його посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, розрахованих, виходячи з методик, викладених у додатках 1, 4, 14 постанови № 704 в редакціях станом на 30.08.2017, 01.01.2018 та 29.01.2020 та пунках 1, 4 постанови № 704 в редакції станом на 30.08.2017 та в пункті постанови № 704 в редакції станом на 01.01.2018 - 29.01.2020 та надати/надавати до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві дані щодо його посадового окладу та окладу станом на 01 січня 2019, 2020 та 01 січня наступних років;
3) визнати протиправними дії до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо здійснення перерахунку та виплати йому пенсії з 01.01.2018 у розмірі 50% грошового забезпечення; з 01.01.2019 у розмірі 75% грошового забезпечення, а з 01.01.2020 у розмірі 100% грошового забезпечення, виходячи з основного розміру пенсії 68% грошового забезпечення, без врахуванням доплат, які він отримував під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках йому пенсії, замість 100 % виплати підвищеної пенсії одномоментно з 01.01.2018, виходячи з основного розміру пенсії 68% грошового забезпечення, та з врахуванням доплат, які він отримував під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках йому пенсії;
4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві задовольнити його заяву щодо здійснення з 01.01.2018 та станом на 01.01.2019, 01.01.2020 та 01 січня наступних років виплатити 100 %, перерахованої йому пенсії на виконання постанови КМУ від 21.02.2018 № 103, із змінами внесеними КМУ на виконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018 № 826/3858/18, виходячи з встановленого йому основного розміру пенсії 68% грошового забезпечення, з врахуванням наданих СБУ даних.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року вказаний адміністративний позов був повернутий позивачу на підставі п.6 ч.4 ст.169 КАС України.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не правильно визначив зміст позовних вимог та порушив норми процесуального права, що призвело до необґрунтованого повернення позовної заяви.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2020 року та на підставі ч. 2 ст. 312 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п'ятнадцяти днів.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 звернуся з позовом до Служби безпеки України про зобов'язання скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві довідку про розмір його грошового забезпечення, а також до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про проведення перерахунку та виплати йому пенсії, зокрема, на підставі наданої СБУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення.
Разом з цим, приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що одночасне задоволення позовних вимог про зобов'язання СБУ надати довідку до ГУ ПФУ у м.Києві, та зобов'язання ГУ ПФУ у м.Києві провести перерахунок пенсії позивача не є можливим, оскільки це дії, які виконуються відповідно до норм чинного законодавства України почергово, а дії одного відповідача залежать від дій іншого.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява містить вимоги, які не відповідають нормам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що відповідно до приписів п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.
Переглядаючи матеріали справи, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до приписів ст. 55 КАС України кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а відповідно до ч. 3 ст. 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Аналогічна правова норма закріплена у ч.1 статті 5 КАС України, відповідно до змісту якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
При цьому, відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з цим, згідно з приписами ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. При цьому, судова колегія зауважує, що відповідно до ч. 6 вказаної норми не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог лише у разі, якщо їх належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 160 КАС України позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування у позовній заяві.
Частиною 5 вказаної норми регламентовано, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4).
У свою чергу, як було вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем було заявлено позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про проведення перерахунку та виплати пенсії та до Служби безпеки України про зобов'язання скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві довідку про розмір грошового зобов'язання.
Колегією суддів також було встановлено, що вказані вимоги є пов'язаними між собою, оскільки звернення позивача до суду з даним позовом зумовлено тим, що на думку позивача, внаслідок неправомірних дій та бездіяльності відповідачів йому не проведено перерахунок та виплату пенсії у відповідності до вимог чинного законодавства.
При цьому, колегія суддів зазначає, що заявлені позивачем позовні вимоги належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
З огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції про те, що позовна заява містить вимоги, які не відповідають нормам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, не відповідає фактичним обставинам справи.
При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, з аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160 КАС України є підставою для залишення позову без руху, а не повернення позовної заяви.
У свою чергу, згідно з приписами п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Положеннями ч. 1 ст. 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Приписами ч. 4 та 5 наведеної норми встановлено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом, а також не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Водночас, як було встановлено колегією суддів, заявлені позивачем позовні вимоги до різних відповідачів пов'язані між собою підставою їх виникнення, а також поданими доказами та при цьому підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Також, враховуючи приписи ч. 1 ст. 25 КАС України, якою передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом, колегія суддів зазначає, що даний спір підсудний Окружному адміністративному суду м. Києва.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що звертаючись до суду з даним позовом, позивачем не було допущено порушення визначених КАС України правил об'єднання позовних вимог, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу, оскільки останнім було порушено правила об'єднання позовних вимог. Крім того, приймаючи рішення про повернення позовної заяви позивачу з підстав визначених у п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, судом першої інстанції у порушення норм процесуального права не було досліджено питання чи є у даному випадку підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу, що мало наслідком прийняття незаконного та необґрунтованого рішення про повернення позовної заяви позивачу. Також, судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви з підстав, визначених у п. 6 ч. 4 ст.169 КАС України не було враховано приписів ч. 6 ст. 172 КАС України, якою регламентовано право суду до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
За наведених обставин, судова колегія приходить до висновку, що підстави для повернення даного позову позивачу у суду першої інстанції були відсутні, оскільки позивачем не було порушено правила об'єднання позовних вимог таким чином, що їх розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва був би неможливим.
Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що приймаючи рішення про повернення позовної заяви суд першої інстанції порушив норми процесуального права, неповно встановив обставини справи та дійшов помилкового висновку про наявність передбачених п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України підстав для повернення позовної заяви позивачу.
Положеннями ст. 242 КАС України передбачено, шо рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Водночас, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було не повно встановлено обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 320 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є, зокрема: невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, з урахуванням викладеного колегія суддів вважає за необхідне ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2020 про повернення позовної заяви скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 242, 308, 311- 313, 320-322, 325, 328 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2020 року скасувати, а справу та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан