П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 квітня 2021 р.м. ОдесаСправа № 522/18834/20
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
12.02.2021 року;
Головуючий в 1 інстанції: Чернявська Л.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Танасогло Т.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області лейтенанта поліції Лучкової Ольги Вікторівни Серії ЕАМ №3296238 від 16.10.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; справу про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позову зазначено, що висновки поліцейського про здійснення позивачем проїзду на заборонений сигнал світлофора та порушення Правил дорожнього руху, передбачених п.п. «ґ» п. 8.7.3, є необґрунтованими та непідтвердженими належними доказами. При цьому, позивач вказує, що здійснював проїзд перехрестя на миготливий сигнал світлофора та завершив проїзд таким чином, щоб не створювати небезпеку дорожнього руху, і ці дії у повній мірі відповідають положенням п.п. 8.10, 8.11 Правил дорожнього руху. Разом з цим, вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджено належними і допустимими доказами, у тому числі відеозаписом за допомогою технічного засобу, внесеного до оспорюваної постанови.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що факт скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та дотримання поліцейським порядку розгляду справи підтверджується належними доказами, а тому обставини для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відсутні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тим обставинам, що відповідно до приписів ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити, у тому числі, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. В силу приписів ст.ст. 70, 74, 99 КАС України представлений суду відеоматеріал стосовно обставин справи не є належним і допустимим доказом скоєння позивачем адміністративного правопорушення, оскільки дані про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, не внесені до постанови поліцейського та цей електронний доказ не засвідчений у встановленому законом порядку. З огляду на те, що притягнення позивача до відповідальності відбулось безпідставно та відповідачем не доведено законність і обґрунтованість прийняття свого рішення, у суду першої інстанції були всі правові підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Оскільки сторони повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання, у призначені судом дату і час сторони не з'явились, від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, з огляду на достатність доказів для вирішення справи за наявними матеріалами, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, інспектором патрульної поліції роти №3 батальйону №1 УПП в Одеській області лейтенантом поліції Лучковою Ольгою Вікторівною складено постанову Серії ЕАМ №3296238 від 16.10.2020 року, згідно якої 16.10.2020 року о 23 год. 16 хв. позивач, керуючи т/з Mercedes-Benz CLA 200, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Пушкінська 60 / вул. Велика Арнаутська в м. Одеса здійснив поворот ліворуч на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ґ) Правил дорожнього руху.
Вказані обставини стали підставою для висновку про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Не погоджуючись із постановою про накладення стягнення, посилаючись на її необґрунтованість та невідповідність чинному законодавству, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил).
Так, відповідно до п.п. «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно із п. 8.1 Правил від 10.10.2001 року №1306 регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до п. 8.7 Правил від 10.10.2001 року №1306 світлофори (додаток 3) призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально.
Пунктом «ґ» п.п. 8.7.3 п. 8.7 Правил від 10.10.2001 року №1306 сигнали світлофора мають такі значення як жовтий, який забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Згідно із п.п. 8.10, 8.11 Правил від 10.10.2001 року №1306 у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За правилами ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279 1 - 279 4 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Зазначені положення кореспондуються із приписами ст. 72 КАС України, згідно яких доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з цим, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 1 ст. 78 КАС України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Виходячи зі спірних правовідносин, колегія суддів враховує, що позивачем не заперечується здійснення проїзду перехрестя у місці виявлення правопорушення, вказується на неможливість зупинити транспортний засіб під час ввімкнення жовтого сигналу світлофору.
Наведені обставини дають підстави для висновку про визнання особою здійснення проїзду на жовтий сигнал світлофора, який відповідно до положень «ґ» п.п. 8.7.3 п. 8.7 Правил від 10.10.2001 року №1306 забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
У тому числі, позивачем не обґрунтовано не можливість зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування. Таких обставин під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено патрульним поліцейським та не наведено позивачем.
З огляду на приписи вищенаведених правил адміністративного процесуального законодавства, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість доводів апелянта про неналежність представлених відповідачем доказів у справі.
Оскільки судом першої інстанції повною мірою встановлено обставини справи, ці обставини показали, що накладення на позивача стягнення відбулось обґрунтовано та у відповідності до чинного законодавства, підстави для задоволення позову та скасування рішення суб'єкта владних повноважень відсутні.
Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції відповідають дійсним обставинам справи та нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
Т.М. Танасогло