П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1496/19
Головуючий І інстанції Білостоцький О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
за участю секретаря судового засідання Чугунова С.О., представника відповідача Бутрик А.О. та представника позивача-адвоката Селіхової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року, ухваленої за результатами розгляду апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бефініт Ком» до Головного управління ДФС в Одеській області та 3-ї особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
14.03.2019р. ТОВ «Бефініт Ком» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДФС в Одеській області та 3-ї особи ГУ ДКСУ в Одеській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0055841410 та №0055851410 від 14.12.2018 року, №0000121202 від 18.02.2019 року;
- зобов'язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ «Бефініт Ком» у розмірі 21720084 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2019р. адміністративний позов - задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0055841410 та №0055851410 від 14.12.2018р., №0000121202 від 18.02.2019р. Зобов'язано ГУ ДФС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ТОВ «Бефініт Ком» у розмірі 21720084 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник ГУ ДФС в Одеській області 23.08.2019 року подав апеляційну скаргу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 року вказане вище рішення суду 1-ї інстанції було скасовано та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ТОВ «Бефініт Ком» - задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0055841410 та №0055851410 від 14.12.2018р., №0000121202 від 18.02.2019р. В решті позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2020р. та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020р.
04.03.2021 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява директора ТОВ «Бефініт Ком» про ухвалення по даній справі додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.
05.03.2021 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника ГУ ДПС в Одеській області про перегляд постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020р. за нововиявленими обставинами, в якій відповідач, посилаючись на вимоги ч.1 і п.1 ч.2 ст.361 КАС України та лист НАБУ від 28.01.2021р. (вх.№4609/5 від 03.02.2021р.) щодо руху коштів ТОВ «Бефініт Ком» на відкритих підприємством у Банку «Восток» р/рахунків, просив суд скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020р. в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0000121202 від 18.02.2019р. та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову в цій частині.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2021 року відкрито провадження за заявою представника ГУ ДПС в Одеській області про перегляд постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020р. за нововиявленими обставинами. Замінено неналежного відповідача - ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646), на його фактичного правонаступника - ГУ ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166).
Додатковою постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021р. задоволено заяву ТОВ «Бефініт Ком» про ухвалення по справі №420/1496/19 додаткового рішення. Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бефініт Ком» (код ЄДРПОУ 41571035) судові витрати у вигляді судового збору за подання адміністративного позову, відповідно до частини задоволених позовних вимог, у розмірі 19210 грн.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник заявника (відповідача) підтримала свою заяву та мотивовано наполягала на її задоволенні.
Представник позивача, в свою чергу, в судовому засіданні суду 2-ї інстанції заяву про перегляд постанови 5ААС за нововиявленими обставинами категорично не визнала та мотивовано наполягала на залишенні її без задоволення, надавши при цьому усні пояснення та письмові заперечення.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи представників сторін, дослідивши матеріали справи, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020р. та доводи заяви представника відповідача від 05.03.2021р., колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для задоволення останньої.
До такого висновку суд апеляційної інстанції приходить з наступних підстав.
Так, судами 1-ї та 2-ї інстанцій в ході розгляду даної справи №420/5641/20 по суті було встановлено наступні обставини справи.
В період з 19.11.2018р. по 21.11.2018р., на підставі наказу від 13.11.2018р. №8801, ревізорами ГУ ДФС в Одеській області було проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України ТОВ «Бефініт Ком» за митною декларацією від 25.10.2017 року №UA100110/2017/110205.
За результатами вказаної перевірки було складено акт №2627/15-32-14-10-11/41571035 від 29.11.2018р., у висновках якого зазначено про порушення підприємством позивача наступних норм діючого законодавства:
- п.2 ч.2 ст.52, ст.ст.260,261,69, ч.1, п.5 ч.8 ст.257 Митного кодексу України, «Основних правил інтерпретації УКТЗЕД» (затв. Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013р.), в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 66 559,03 грн.;
- п.190.1 ст.190 ПК України, що призвело до заниження позивачем податкового зобов'язання по сплаті ПДВ на суму 179 709,4 грн.
За результатами вказаної перевірки та підставі цього акту №2627/15-32-14-10-11/41571035 від 29.11.2018р., уповноваженою особою ГУ ДФС в Одеській області 14.12.2018 року на адресу ТОВ «Бефініт Ком» було винесено 2 податкових повідомлення-рішення: 1) №0055841410, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання на суму 66 559,03 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16 639,76 грн.; 2) №0055851410, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 179 709,4 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 44 927,35 грн.
Далі, 20.12.2018р. ТОВ «Бефініт Ком» подало до ГУ ДФС в Одеській області податкову декларацію з ПДВ за податковий період - листопад 2018 року, до якої в т.ч. увійшли й суми за митною декларацією від 25.10.2017р. №UA100110/2017/110205. При цьому, у рядку 19 Декларації позивачем було зазначено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 21941731 грн., а у рядках 20.2 та 20.2.1 - суму від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 21720084 грн.
Крім того, позивачем до вказаної декларації були додані розрахунок суми бюджетного відшкодування, сформованого за рахунок сум податкового кредиту періодів жовтень-листопад 2017 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 21720084 грн.
На підставі поданих підприємством документів, в період з 31.01.2019р. по 06.02.2019р., на підставі наказу 30.01.2019р. №582 та направлень на перевірку від 30.01.2019р. №528/12-02 та №529/12-02, ревізорами ГУ ДФС в Одеській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Бефініт Ком».
За результатами вказаної перевірки було складено акт №192/15-32-12-02/41571035 від 06.12.2019р., у висновках якого контролюючим органом зазначено про порушення підприємством позивача вимог пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.44.1, 44.6 ст.44, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.189.1 ст.189, абз. «г» п.198.5 ст.198, п.200.1, абз.«б» п.200.4 ст.200, п.201.14 ст.201 ПК України, в результаті чого, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника у банку, у сумі 21720084 грн.
При цьому, необхідно звернути увагу на те, що основною підставою для вказаних вище висновків став факт нібито відмови підприємства позивача у наданні в ході проведення цієї позапланової перевірки оригіналів первинних документів, які були підставою для нарахування від'ємного значення з ПДВ, яке у подальшому було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства по декларації з ПДВ за листопад 2018 року.
Насправді ж, як беззаперечно було встановлено судами обох інстанцій в ході розгляду справи по суті, посадові особи ТОВ «Бефініт Ком» жодним чином не відмовлялись надати перевіряючим запитувані оригінали документів до перевірки, а фактично не мали ані технічної, ані реальної можливості їх надати на момент перевірки, про що ГУ ДФС в Одеській області та Центр обслуговування платників Приморської ДПІ ГУ ДФС в Одеській області було своєчасно повідомлено листами від 01.02.2019р. та 04.02.2019р. (вх. від 04.02.2019р., т.1 а.с.130,131).
Так, як свідчать матеріали справи, єдиною причиною не надання цих первинних документів фактично стало те, що підприємством документи фінансово-господарської діяльності за період з вересня 2017р. було неумисно втрачено, про що було одразу повідомлено правоохоронні органи.
Вказані обставини повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: листом начальника Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області №36/ЕО-1170 від 10.01.2019р. (т.1 а.с.129).
Проте, не зважаючи на факт втрати оригіналів документів, уповноваженими особами ГУ ДФС в Одеській області, фактично в порушення вимог п.44.5 ст.44 ПК України, було проведено спірну перевірку, складено акт від 06.02.2019р. №192/15-32-12-02/41571035, на підставі якого, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000121202 від 18.02.2019р., яким ТОВу «Бефініт Ком» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 21720084 грн.
Не погоджуючись з такими діями та рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Як вже зазначалося вище, 03.07.2019р. Одеський окружний адміністративний суд своїм рішенням повністю задовольнив адміністративний позов ТОВ «Бефініт Ком», а саме: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0055841410 та №0055851410 від 14.12.2018р., №0000121202 від 18.02.2019р., а також зобов'язав відповідача внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ТОВ «Бефініт Ком» у розмірі 21720084 грн.
В подальшому, не погодившись з вказаним вище рішенням суду 1-ї інстанції, відповідач оскаржив його до П'ятого апеляційного адміністративного суду, який, в свою чергу, своєю постановою від 12.02.2020р., скасував зазначене рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2019р. та прийняв нове рішення, яким адміністративний позов ТОВ «Бефініт Ком» - задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0055841410 та №0055851410 від 14.12.2018р., №0000121202 від 18.02.2019р. В решті позовних вимог - відмовив.
Далі, як видно з відомостей ЄДРСР, ухвалою Верховного Суду від 21.10.2020р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2020р. та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020р.
В подальшому, як вже зазначалося вище, 05.03.2021р. (т.б. більше ніж через 11 місяців після ухвалення постанови) до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника ГУ ДПС в Одеській області про перегляд постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020р. за «нововиявленими» обставинами, в якій відповідач, посилаючись на вимоги ч.1 і п.1 ч.2 ст.361 КАС України та лист НАБУ від 28.01.2021р. (вх.№4609/5 від 03.02.2021р.) щодо руху коштів ТОВ «Бефініт Ком» на відкритих підприємством у Банку «Восток» р/рахунків, просив суд скасувати цю постанову суду 2-ї інстанції від 12.02.2020р. в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0000121202 від 18.02.2019р. та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову в цій частині.
Як слідує зі змісту приписів ч.1 ст.361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 2 ст.361 КАС України визначено вичерпаний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Так, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд же судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи (ч.3 ст.361 КАСУ).
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.4 ст.361 КАСУ).
Судова колегія зазначає, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (т.б. коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Нова ж обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Тобто, іншими словами, нововиявлені обставини - це юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
При цьому, слід зауважити, що такі обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показами свідків тощо.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня.
Отже, істотні для справи обставини - це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.
Таким чином, виходячи з системного аналізу вище перелічених норм процесуального закону та враховуючи позицію відповідача, підставою для перегляду постанови суду 2-ї інстанції за нововиявленими обставинами, на думку заявниці, в даному випадку є істотні обставини (яким вона вважає лист НАБУ від 28.01.2021р. та виписки від 06.01.2021р. з банківських р/рахунків підприємства позивача), що не були і не могли бути їй (та суду) відомі на час розгляду даної справи (т.б. станом на 12.02.2020р.). Тобто, фактично це означає, що якби суд апеляційної інстанції тоді міг врахувати ці обставини при вирішенні в лютому 2020р. даної справи, то це тією чи іншою мірою могло суттєво вплинути на кінцевий результат розгляду справи по суті в оскаржуваній частині.
Так, зі змісту наданих представником заявника до суду виписок (лист №40-БТ від 06.01.2021р.) з відкритих позивачем у Банках «Восток» та АТ «Кредобанк» р/рахунків, отриманих в рамках кримінального провадження №52020000000000529 від 21.08.2020р., порушеного за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України та у зв'язку з розкриттям детективами НАБУ банківської таємниці, видно, що у спірний період жовтень 2017р. на р/рахунки ТОВ «Бефініт Ком» надходили кошти в якості оплати за поставку ТМЦ за договорами з 2 контрагентами (т.б. ТОВ «Бізнесмаркет» та ТОВ «Плюс-Граніт-Інвест») на загальну суму 111863726,64 грн. (ПДВ 18643954,44 грн.), в той час як підприємство за цей період задекларувало податкові зобов'язання з ПДВ лише тільки на суму 8393450 грн.
Отже, уважно дослідивши надані представником відповідача вказані вище документи (докази), судова колегія частково погоджується із заявою ГУ ДПС в Одеській області та вважає викладені в ній обставини «істотними» та такими, що дійсно на цей час можуть мати певне юридичне значення для подальших взаємовідносин сторін.
Однак, разом з тим, апеляційний суд, з урахуванням вищевикладених обставин, а також того факту, що ці обставини стали відомі відповідачу через значний проміжок часу (т.б. через 11 місяців) після ухвалення спірної постанови 5 ААС від 12.02.2020р. (яка набрала законної сили на підставі ухвали Верховного Суду від 21.10.2020р.) та виключно лише тільки після порушення 21.08.2020р. кримінального провадження №52020000000000529 та надходження на їх адресу листа НАБУ від 28.01.2021р. разом із виписками від 06.01.2021р. з банківських р/рахунків підприємства позивача, не може вважати ці обставини «нововияленими» у розумінні п.1 ч.2 та п.2 ч.4 ст.361 КАС України, оскільки, як вже зазначалося вище, ці обставини на момент розгляду даної справи по суті судами 1-ї та 2-ї інстанцій (як розглядалася з 19.03.2019р. по 12.02.2020р., т.б. майже 11 місяців) були відомі позивачу та об'єктивно цілком могли і повинні були бути відомі як відповідачу (який міг самостійно, не чекаючи НАБУ, звернутися до відповідного суду із заявою про розкриття банківської таємниці), так і судам 1-ї та 2-ї інстанцій за наявності відповідного запиту або клопотання представника ГУ ДФС в Одеській області про витребування вищевказаних банківських виписок та договорів постачання ТМЦ, укладених у вересні 2017р. з ТОВ «Бізнесмаркет» та ТОВ «Плюс-Граніт-Інвест» (які позивач, в свою чергу, вважає операціями з отримання поворотної фінансової допомоги, що не є об'єктом оподаткування ПДВ).
До того ж, колегія суддів, враховуючи встановлені по справі конкретні обставини та наявні на той час в матеріалах справи докази, одночасно вважає за необхідне зазначити й про те, що зазначені заявником обставини, окрім іншого, жодним чином не можуть впливати на постанову 5ААС в оскаржуваній частині.
Так, як вбачається зі змісту мотивувальної частини постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020р., скасовуючи рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2020р. та частково задовольняючи адміністративний позов ТОВ «Бефініт Ком» в частині визнання протиправним та скасування ППР №0000121202 від 18.02.2019р., судова колегія 5ААС, посилаючись на вимоги ч.2 ст.2 КАС України, п.44.5 ст.44 та п.83.1 ст.83 ПК України, виходила, по-перше, з встановленого судами обох інстанцій факту проведення спірної перевірки без дослідження та аналізу втрачених підприємством оригіналів первинних документів фінансово-господарської діяльності підприємства; по-друге, з факту дотримання позивачем вимог п.44.5 ст.44 ПК України; по-третє, з факту не вжиття контролюючим органом жодних заходів, спрямованих на виконання вищезазначених положень ПК України щодо перенесення терміну проведення перевірки до дати відновлення та надання документів в межах визначених законом строків (90 днів), т.б. відповідно, виключно з передчасності винесеного відповідачем цього спірного податкового повідомлення-рішення від 19.02.2019р.
До того ж, при цьому не буде зайвим повторно зазначити й про те, що аналогічна правова позиція з цього спірного питання була вже неодноразово висловлена як Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 27.01.2015р. (по справі №21-425а14), так і Верховним Судом, зокрема, в постановах від 06.11.2018р. (по справі №815/4320/17), від 05.02.019р. (по справах №821/1157/16 і №2а-1038/12/2670), від 04.02.2019р. (по справі №807/242/14), від 02.07.2019р. (по справі №826/3304/17), а також численною судовою практикою П'ятого апеляційного адміністративного суду, зокрема, це постанови від 31.07.2019р. по справі №815/3120/18 (залишена в без змін ухвалою ВС від 29.10.2019р.), від 23.07.2020р. по справі №420/2709/20 (залишена в без змін ухвалою ВС від 08.09.2020р.) та від 13.08.2020р. по справі №420/2199/20.
Крім того, також ще слід вказати і про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, за таких обставин та приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача від 05.03.2021р. про перегляд постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020р. за нововиявленими обставинами.
При цьому, одночасно суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне та звернути увагу й на той факт, що контролюючий орган, в даному випадку, не позбавлений можливості в подальшому провести відповідну податкову перевірку підприємства позивача зі спірних питань (або в рамках ПКУ або за постановою слідчого чи детектива) або за наявності в подальшому вироку по кримінальному провадженню №52020000000000529 (в рамках та завдяки якому відповідачу стали відомі вказані вище обставини) звернутися до суду із новою заявою в порядку п.2 ч.1 ст.361 КАС України.
Керуючись ст.ст.308,310,321,322,325,328,329,361,368,369 КАС України, апеляційний суд, -
У задоволенні заяви представника Головного управління ДПС в Одеській (код ЄДРПОУ ВП44069166) про перегляд постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 року за нововиявленими обставинами - відмовити.
Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 року по справі №420/1496/19 - залишити в силі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 01.04.2021р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: Г.В. Семенюк
О.І. Шляхтицький