31 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/10640/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 160/10640/20 (м.Дніпро, суддя першої інстанції Ніколайчук С.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
04 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головною управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до заяви від 25 лютого 2020 року та довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24 лютого 2020 року № Б-с- 358, починаючи з 19 лютого 2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 82 відсотки від суддівської винагороди, визначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24 лютого 2020 року № Б-с-358, без обмеження граничного розміру та з урахуванням фактично отриманих сум, починаючи з 19 лютого 2020 року та із здійсненням в подальшому перерахунку щомісячного довічного утримання у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 160/10640/20 позовні вимоги задоволені.
Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку раніше призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до заяви позивача від 25 лютого 2020 року та довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24 лютого 2020 року № Б-с- 358, починаючи з 19 лютого 2020 року;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 82 відсотки від суддівської винагороди, визначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24 лютого 2020 року № Б-с-358, без обмеження граничного розміру та з урахуванням фактично отриманих сум, починаючи з 19 лютого 2020 року та із здійсненням в подальшому перерахунку щомісячного довічного утримання у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що порядок щомісячного грошового утримання судді у відставці урегульовано ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус судді» № 1402-VIII від 02.06.2016. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Зауважує на дискреційних повноваженнях. Зазначає, що ключовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок його пенсії у зв'язку з підвищенням грошового утримання працюючого судді на підставі виданої довідки, відповідно питання щодо відсоткового розміру грошового утримання для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Просить оскаржуване рішення скасувати, та винести нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач в цілому погоджується з висновками суду першої інстанції. Зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не обґрунтовані належним чином. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 160/10640/20 - без змін.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , є суддею Тернівського міського суду Дніпропетровської області у відставці з 09 серпня 2017 року, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує призначене довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
З 09 серпня 2017 року позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 82 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року в справі № 840/1043/18, яке набрало законної сили 23 травня 2018 року та є чинним на даний час.
Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області 24.02.2020 позивачу видана нова довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці № Б-с-358 про те, що станом на 18.02.2020 його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 88284 грн., в тому числі: посадовий оклад 63060 грн., доплата за вислугу років 25224,00 грн.
Позивач двічі звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області Б-с-358 від 24.02.2020.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надано лист «Щодо перерахунку пенсії довічного грошового утримання судді у відставці» № 0400-0319-8/54053 від 09.07.2020, згідно якого у позивача відсутнє право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно наданої довідки від 24 лютого 2020 року № Б-с-358 з посиланням на те, що з 01 січня 2020 року вже було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, зазначено, що після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Однак, після дати ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 не було прийнято нормативно-правового акту щодо зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Зважаючи на це, судді у відставці матимуть право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку із змінами складових суддівської винагороди після 18 лютого 2020 року. В здійсненні перерахунку позивачу відмовлено, а наступний перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в врахуванням висновків, викладених в рішенні Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, позивачу буде здійснено після 18 лютого 2020 року після збільшення суддівської винагороди.
Правомірність не проведення перерахунку пенсії позивачу за вислугу років є предметом спору в цій справі.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII втратили чинність з 18.02.2020 року. Як наслідок, після 18.02.2020 року на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення статті 142 Закону №1402-VIII, в силу приписів частини четвертої якої позивач має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з розрахунку 82% від суддівської винагороди, визначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області від 24.02.2020 року №б-с-358, без обмеження граничного розміру.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апеляційним судом встановлено, що зазначена справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 620/1116/20 від 16.06.2020, яке набрало законної сили 07.08.2020.
Частиною 3 ст. 291 КАС України передбачено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У зазначеному рішенні Верховний Суд дійшов висновку, спираючись на те, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин, до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним.
Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникає право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII.
При цьому, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Відтак, позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №Б-с-384 від 24 лютого 2020 року з 19.02.2020, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII, згідно з якими право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
Отже, правильними є доводи суду першої інстанції, що відповідач своїм рішенням № 0400-0319-8/54053 від 09.07.2020 безпідставно відмовив судді у відставці ОСОБА_1 у проведенні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання, тому такі дії відповідача є протиправними.
Втім, колегія суддів вважає передчасним вирішення питання щодо розміру відсотків від суддівської винагороди, з розрахунку яких підлягає перерахунку довічне утримання, адже відповідач має відповідні дискреційні повноваження, стосовно яких спір ще не виник. Тому слід частково задовольнити апеляційну скаргу відповідача та змінити рішення суду першої інстанції, виключивши зобов'язання щодо розміру нарахувань.
Підстави та порядок проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці визначені статтею 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII та розділом ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
За таких обставин інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
З огляду на вищевказане, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції було прийнято з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 317 КАС України, є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржує позивач.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд , -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 160/10640/20 змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від суддівської винагороди, визначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24 лютого 2020 року № Б-с-358 з урахуванням фактично отриманих сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.».
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.М. Панченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко