23 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/9845/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Чепурнова Д.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020р. у справі №160/9845/20
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
15.08.2020р. ОСОБА_1 звернулася за допомогою поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання протиправними та скасування дій, зобов'язання вчинити певні дії /а.с. 1-5/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020р. вищезазначений адміністративний позов було залишено без руху, та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків адміністративного позову /а.с. 23/.
У встановлений судом строк позивачем було усунуто зазначені судом недоліки адміністративного позову та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2020р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/9845/20 та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін /а.с. 33/.
Позивач посилаючись у позові з урахуванням уточненої позовної заяви /а.с25-31/ на те, що вона 16.06.2020р. звернулася до відповідача із заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах, але відповідач відмовив їй у призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №2, вважає таку відмову необґрунтованою і безпідставною та такою, що порушує її право, тому просила суд:
- визнати протиправними дії відповідача, а саме: відмову у призначенні позивачеві пенсії на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, викладену у відповіді за №0400-0313-8/45708 від 19.06.2020р.;
- зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 у відповідності до вимог п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції згідно до пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020р.), починаючи з дня звернення за призначенням пенсії, тобто з 16.06.2020р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020р. у справі №160/9845/20 адміністративний позов задоволено повністю (Суддя ОСОБА_2 ) /а.с. 74-78/.
Відповідач - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу /а.с. 83-87/, у якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції від 01.12.2020р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі, також у апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Адміністративна справа №160/9845/20, разом з матеріалами вищезазначеної апеляційної скарги, надійшли до суду апеляційної інстанції 08.02.2021р. / а.с. 82/.
У зв'язку з тим, що суддя Панченко О.М., яка входить до складу колегії суддів, що розглядає справу №160/9845/20 перебуває у відпустці здійснено заміну складу колегії суддів у судовій справі №160/9845/20 відповідно до положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 10.02.2021р. у справі №160/9845/20 визначено склад колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя Коршун А.О., судді - Чередниченко В.Є., Чепурнов Д.В. /а.с. 98/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021р. у справі №160/9845/20 поновлено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області строк апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020р. в адміністративній справі №160/9845/20 і відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020р. у справі №160/9845/20 /а.с. 99/ та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021р. призначено розгляд справи №160/9845/20 в порядку письмового провадження на 23.03.2021р., про що позивач був повідомлений відповідно до чинного законодавства, відповідач-суб'єкт владних повноважень був повідомлений шляхом направлення повістки та ухвал суду засобами електронного зв'язку на його електронну адресу, яка була зазначена ним у відзиві на позов та у апеляційній скарзі /а.с. 102,103/.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 - позивачу у справі, 16.06.2020р.- на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 виповнилось 51 рік 3 місяці 28 днів /а.с.47/ і вона мала загальний страховий стаж - 43 роки 3 місяці 26 днів, в тому числі стаж роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 - 22 роки 20 днів.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 16.06.2020р. із заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2 .
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, листом №0400-0313-8/45708 від 19.06.2020р., повідомило позивача про відсутність у неї права на призначення пенсії, оскільки станом на 16.06.2020р. (подання заяви) її вік складає 51 рік, тоді як право на пільгову пенсію виникне після досягнення нею 55 років /а.с. 7/
Позивач не погодившись, з таким рішенням відповідача, яке оформлено у вигляді листа звернувся до суду з адміністративним позовом.
Спірні відносини, які виникли між сторонами у справі врегульовано нормами Конституції України, нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 6 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менш 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня1969 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017р. №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017р. (далі- Закон №2148-VIII) внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону №1058-ІV (в редакції Закону від 03.10.2017р. №2148-VIII) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року.
Пунктом 2 розділу XV Закону №1058-ІV ( в редакції Закону №2148-VIII) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Таким чином з 01.20.2017р. (дата набрання чинності Закону №2148-VIII, яким були внесені зміни Закону №1058-ІV) порядок призначення пенсій за списком № 2, одночасно регламентувався двома нормами права: пунктом «б» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV
Рішенням Конституційного суду України від 23.01.2020р. № 1-р/2020 «У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 213-VIII» :
- визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII;
- стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Конституційний суд України у зазначеному рішенні зробив висновок про те, що норми ст.13, ч.2 ст.14, пункти «б» «г» статті 54 Закону № 1788 (зі змінами, які були внесені до нього) і якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій ст. 8 Конституції України, та порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Таким чином з 23.01.2020р. (дня набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020р. в справі № 1-р/2020) діють положення ст. 13 Закону №1788-ХІІ в редакції, яка була чинна до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, при цьому залишилися чинними відповідні положення Закону №1058-IV.
Тобто з 23.01.2020р. в Україні існують дві норми у різних законах, які одночасно регламентують правила призначення пенсій для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, за якими пенсії за віком призначаються на пільгових умовах за списком №2: п. «б» ч.1 ст. 13 Закону №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №213-VІІІ та пункт 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VІІІ.
Спірні норми вказаних законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає: 50 років за ст. 13 Закону №1788-ХІІ (у редакції до внесення змін Законом №213-VІІІ); 55 років за п. 5 ч. 2 статті 114 Закону №1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VІІІ.
Частиною 1 та 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у п. 102 рішення у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» (заяви № 846/16 та № 1075/16) Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці дотримання статті 1 Першого протоколу до Конвенції Суд повинен здійснити загальний розгляд різних інтересів, які є предметом спору, пам'ятаючи, що метою Конвенції є гарантування прав, які є «практичними та ефективними». Суд поза межами очевидного повинен дослідити реалії оскаржуваної ситуації. Така оцінка може стосуватись не лише відповідних умов компенсації, якщо ситуація схожа з тією, коли позбавляють майна, але також і поведінки сторін, у тому числі вжитих державою заходів та їх реалізації. У цьому контексті слід наголосити, що невизначеність - законодавча, адміністративна або така, що виникає із застосовної органами влади практики, - є фактором, який слід враховувати при оцінці поведінки держави (рішення у справі «Броньовський проти Польщі» («Broniowski v. Poland»), заява № 31443/96, пункт 115).
У п. 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Враховуючи зазначені висновки Європейського суду з прав людини та приймаючи до уваги , що національне законодавство допускає неоднозначне, множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, які звертаються за призначенням пенсії на пільгових умовах за списком № 2, зокрема п. «б» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ, колегія суддів вважає , що суд першої інстанції, застосувавши найбільш сприятливу для позивача норму права, прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, оскільки дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є необґрунтованими.
З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 01.12.2020р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020р. у справі №160/9845/20- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. 329,331 КАС України.
Постанова виготовлена та підписана - 23.03.2021р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя В.Є. Чередниченко
суддя Д.В. Чепурнов