30 березня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/302/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лелюка О.П., за участю: секретаря судового засідання Миронець Н.Я., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Гакмана С.П., представника відповідача Мазурок Ю.О.,
розглянувши в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 21 січня 2020 року №00000/1999/0901.
Позов обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення, датою прийняття якого є 21 січня 2020 року, ухвалене за вісім місяців до початку підприємницької діяльності позивача - 17 вересня 2020 року. Крім цього, дата прийняття вказаного рішення передує складанню акту перевірки №128/24-13-09-01/ НОМЕР_1 від 26 жовтня 2020 року, на підставі якого податковий орган ухвалив таке рішення. Також позивач звертала увагу на те, що хоч відповідачем в оскаржуваному рішенні й вказані норми, які, на думку податкового органу, були нею порушені, однак у рішенні про застосування фінансових санкцій не зазначено, які саме правопорушення були вчинені позивачем, що, на її думку, свідчить про незаконність прийнятого рішення. Стосовно цигарок, виявлених посадовими особами відповідача в ході проведення перевірки, позивач зауважила, що одна пачка цигарок належала їй особисто, а інша - ОСОБА_2 , який в день проведення перевірки на її прохання рубав дрова для потреб магазину, в якому позивач здійснює підприємницьку діяльність. Крім цього, позивач зазначила про незаконність проведення самої перевірки, оскільки в акті від 26 жовтня 2020 року не наведено підстав для її проведення, які визначені пунктами 80.2.1-80.2.7 Податкового кодексу України. Водночас позивачу не було вручено жодних наказів про проведення в неї фактичної перевірки. Вказане свідчить про те, що її безпідставно притягнуто до відповідальності, без встановлення вини у скоєному правопорушенні і в цілому без доведення факту самого правопорушення.
Ухвалою суду від 01 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що підставою для проведення перевірки позивача стало отримання інформації про реалізацію останньою підакцизних товарів без відповідного дозволу та без марок встановленого зразка заявою від 22 вересня 2020 року, яку отримано податковим органом 28 вересня 2020 року. Рішення про проведення фактичної перевірки ОСОБА_1 оформлене наказом в.о. начальника ГУ ДПС у Чернівецькій області від 26 жовтня 2020 року №499/ФОП. Крім цього, зазначено, що позивач відмовилась від ознайомлення та підписання з актом перевірки, про що складено відповідний акт. Стосовно дати прийняття оскаржуваного рішення відповідач вказав про допущення технічної помилки у зазначенні місяця рішення, тобто таке ухвалене не 21 січня 2020 року, а 21 грудня 2020 року. Наявність технічної помилки у зазначені місяця прописом підтверджується витягом з АІС «Податковий блок», а саме реєстром документів фактичної перевірки позивача та роздрукованим відповідним рішенням із АІС «Податковий блок», що при автоматичному роздрукуванні із системи має форму податкового повідомлення-рішення. Також відповідна технічна помилка підтверджується листом ГУ ДПС у Чернівецькій області від 21 грудня 2020 року №9083/ФОП/24-13-09-01 «Про направлення рішення про застосування фінансових санкцій». Вважає, що оскаржуване рішення прийнято на підставах, передбачених законом. У зв'язку з викладеним відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали. Водночас з огляду на надані відповідачем пояснення щодо дати оскаржуваного рішення та матеріали фактичної перевірки позивач та її представник в обґрунтування позову наголосили лише на відсутності факту порушення, за яке позивача притягнуто до фінансової відповідальності оскаржуваним рішенням, та про відсутність вини позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві. Просив суд у задоволенні позову відмовити.
Допитаний судом у судовому засіданні як свідок ОСОБА_2 пояснив, що проживає в селі Давидівка Сторожинецького району Чернівецької області. У жовтні 2020 року він зайшов до магазину, який знаходиться у вказаному населеному пункті та в якому підприємницьку діяльність здійснює ОСОБА_1 . Вона попросила його допомогти виконати певну роботу (наколоти дров), після чого в приміщенні магазину пригостила їжею, де він вирішив запалити належні йому цигарки «Marlboro», пачку з якими він поклав на стіл. В цей час до магазину зайшли кілька осіб, які почали здійснювати перевірку. Також вказав, що у ході перевірки ОСОБА_1 стало погано та їй почали надавати допомогу.
Допитана судом як свідок ОСОБА_3 пояснила, що працює у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області та безпосередньо проводила фактичну перевірку в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , в якому підприємницьку діяльність здійснює ОСОБА_1 . Вказала про ознайомлення позивача із наказом про проведення перевірки та відповідними направленнями, після чого позивачем були надані запитувані під час перевірки документи. Водночас при проведенні фактичної перевірки в приміщенні магазину на столі було виявлено дві пачки цигарок «COMPLIMENT» та «Marlboro» без марок акцизного податку встановленого зразка, про що складено відповідний акт перевірки, від ознайомлення з яким ОСОБА_1 відмовилась, у зв'язку з чим також складено відповідний акт.
Допитана судом як свідок ОСОБА_4 вказала, що працює у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області та безпосередньо проводила фактичну перевірку в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , в якому підприємницьку діяльність здійснює ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_4 надала покази, що за своїм змістом є аналогічними тим, які надала ОСОБА_3 .
Допитана судом за її згодою як свідок ОСОБА_1 повідомила, що вона дійсно здійснює свою підприємницьку діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . У жовтні 2020 року в цьому магазині працівниками податкового органу проведено фактичну перевірку, після якої особами, які її проводили, було повідомлено про відсутність встановлення порушень. Водночас ОСОБА_1 підтвердила, що під час проведення фактичної перевірки у магазині на столі лежали дві пачки цигарок іноземного походження «COMPLIMENT» та «Marlboro». Одна з цих пачок («COMPLIMENT») належала їй для особистого використання, а інша («Marlboro») - ОСОБА_2 , який є жителем с. Давидівка та в день перевірки на її прохання допоміг виконати певну роботу (наколоти дров), після чого вона його пригостила їжею і разом з ним запалила, а вказані цигарки поклали на стіл. Також ОСОБА_1 повідомила, що на запитання осіб, які проводили фактичну перевірку, вказала про належність пачок цигарок марки «COMPLIMENT» та «Marlboro», які лежали на столі, їй та ОСОБА_2 .
Заслухавши пояснення сторін та покази свідків, перевіривши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач з 17 вересня 2020 року зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1 , із здійсненням основного виду діяльності за кодом КВЕД 47.19. Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.
28 вересня 2020 року у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області зареєстровано заяву від громадянина ОСОБА_5 , в якій він просив прийняти міри до ФОП ОСОБА_1 , оскільки вона в орендованому магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснювала реалізацію підакцизних товарів без відповідного дозволу та без марок акцизного збору.
26 жовтня 2020 року Головним управління ДПС у Чернівецькій області видано наказ №499/фп, яким зобов'язано провести фактичну перевірку суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 , що здійснює діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , за період фінансово-господарської діяльності з 03 серпня 2020 року по 04 листопада 2020 року в термін з 26 жовтня 2020 року по 04 листопада 2020 року, з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ в частині здійснення господарської діяльності, Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та інших законодавчих актів.
З указаним наказом ОСОБА_6 було ознайомлено та його копію їй вручено, що останньою визнавалось у судовому засіданні.
На підставі наказу від 26 жовтня 2020 року №499/фп та направлень №1443, №1442 від 26 жовтня 2020 року, які також були пред'явлені ОСОБА_6 , що підтверджується відповідними підписами позивача та визнавалось нею у судовому засіданні, посадовими особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області 26 жовтня 2020 року проведено фактичну перевірку в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Давидівка, за результатами якої складено акт (довідку) фактичної перевірки від 26 жовтня 2020 року №128/24-13-09-01/ НОМЕР_1 .
В названому акті зазначено про те, що у ході проведення перевірки встановлено факт зберігання тютюнових виробів, що не позначені марками акцизного податку встановленого зразка в порядку, визначеному законодавством, а саме: сигарети «COMPLIMENT» та «Marlboro» невідомого походження.
Згідно з висновками акту фактичної перевірки уповноваженими посадовими особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області встановлено порушення ОСОБА_1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №491/95-ВР; пункту 20 частини 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про виготовлення, збереження, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 27 грудня 2010 року №1251; пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України в частині зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.
З матеріалів справи вбачається, що позивач відмовилась від підписання зазначеного вище акта, у зв'язку чим другий примірник акта направлено ОСОБА_1 на її адресу як платника податків.
Вказане підтверджується актом про відмову від підписання та отримання другого примірника акту фактичної перевірки від 26 жовтня 2020 року №205/24-13-09-01/ НОМЕР_1 та листом про направлення акта перевірки від 28 жовтня 2020 року №7770/ФОП/2413-09-01.
На підставі акта перевірки від 26 жовтня 2020 року №128/24-13-09-01/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №00000/1999/0901 від 21 грудня 2020 року (з урахуванням виправлення технічної помилки, допущеної в зазначенні дати прийняття рішення « 21 січня 2020 року»), згідно з яким за порушення пункту 20 частини 5 постанови Кабінету Міністрів України №1251 від 27 листопада 2010 року «Про затвердження положення про встановлення, збереження, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями); статті 11 Закону України №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (із змінами та доповненнями) в частині зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка згідно з абзацом 19 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР застосовано до ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
За таких обставин ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з цим позовом.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пунктів 7 - 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не погоджується з рішенням відповідача, яким її як суб'єкта господарювання притягнуто до фінансової відповідальності за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.
При цього, обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач та її представник у судовому засіданні посилались на відсутність підстав для притягнення до фінансової відповідальності оскаржуваним рішенням та відсутність в діях позивача вини.
У зв'язку з цим суд зазначає таке.
Абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон №481/95-ВР в редакції на час виникнення спірних відносин) встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі- ПК України в редакції на час виникнення спірних відносин) марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Відповідно до пунктів 226.1, 226.2 та 226.9 статті 226 ПК України в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Вважаються такими, що немарковані:
алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Відповідно до пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251 (далі - Положення №1251 в редакції на час виникнення спірних відносин), маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої та тютюнові вироби у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
Згідно пункту 24 Положення №1251 ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняється.
Відповідно до пункту 228.9 статті 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону №481/95-ВР у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що марка акцизного податку є обов'язковим спеціальним знаком, що підтверджує легальність реалізації товару на території України, відсутність (пошкодження) якої на тютюнових виробах є підставою для накладення штрафних санкцій у випадку, зокрема, зберігання з метою продажу, реалізації таких товарів суб'єктом господарювання.
Водночас статтею 109 ПК України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до статті 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Наведені норми дають підстави для висновку, що за недотримання вказаних вище вимог податкового законодавства платники податків-суб'єкти господарювання притягуються контролюючим органом до фінансової відповідальності шляхом накладення штрафів. Уповноважений суб'єкт владних повноважень (у даному випадку Головне управління ДПС у Чернівецькій області), будучи органом, який притягує платника податків-суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності, зобов'язаний довести склад відповідного правопорушення в діях такого суб'єкта (у даному випадку - ФОП ОСОБА_1 ), в тому числі його вину.
Необхідною умовою для притягнення до юридичної відповідальності є встановлення складу правопорушення як сукупності об'єктивних та суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як правопорушення.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 75 -76 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як свідчать дослідженні судом матеріали фактичної перевірки в ході її проведення не встановлено та, відповідно, у ході судового розгляду цієї справи відповідачем не надано суду належних та достовірних у розумінні статей 73 та 75 Кодексу адміністративного судочинства України доказів, які б підтверджували, що дві виявлені пачки цигарок («COMPLIMENT» та «Marlboro») без марок акцизного податку встановленого зразка належали ОСОБА_1 саме як фізичній особі-підприємцю та реалізувались нею або ж були призначені для реалізації, для чого їй необхідна була б відповідна ліцензія, відсутність якої визнавалась сторонами справи.
Допитана судом як свідок ОСОБА_1 не заперечувала того, що під час проведення фактичної перевірки у магазині на столі дійсно лежали дві пачки цигарок іноземного походження «COMPLIMENT» та «Marlboro».
Водночас вона як свідок вказала, що пачка цигарок «COMPLIMENT» належала їй для особистого використання, а інша - «Marlboro» належала ОСОБА_2 , який є жителем села Давидівка та в день перевірки на її прохання допоміг виконати певну роботу, після чого вона його пригостила їжею і разом з ним запалила, а вказані цигарки поклали на стіл, що в подальшому був оглянутий працівниками податкового органу.
Допитаний судом як свідок ОСОБА_2 підтвердив своїми показами вказане вище та, зокрема, наголосив, що пачка цигарок іноземного походження «Marlboro» належала йому, таку він поклав на стіл у магазині, де здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_1 , і саме в цей час до магазину зайшли кілька осіб, які почали проводити перевірку.
Крім цього, ОСОБА_1 як свідок повідомила, що на запитання осіб, які проводили фактичну перевірку, вказала про належність пачок цигарок «COMPLIMENT» та «Marlboro», які лежали на столі, їй та ОСОБА_2 , а по закінченні проведення перевірки працівники податкового органу повідомили її про відсутність виявлених порушень.
Допитані судом свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як особи, які безпосередньо проводили фактичну перевірку, також підтвердили факт виявлення на столі в приміщенні магазину, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_1 , двох пачок тютюнових виробів «COMPLIMENT» та «Marlboro» без марок акцизного податку встановленого зразка. Поряд з цим, на запитання суду, вказали, що при проведенні перевірки не встановлено, що названі цигарки реалізовувались позивачем або ж мали реалізовуватись.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних у цій справі письмових доказів та показань свідків окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів того, що дві виявлені під час проведення фактичної перевірки в магазині, у якому здійснює свою підприємницьку діяльність позивач, пачки цигарок «COMPLIMENT» та «Marlboro» без марок акцизного податку встановленого зразка належали саме ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю, зберігалися в названому магазині для реалізації позивачем або ж реалізувались нею.
При цьому згідно встановлених обставин справи, контрольна закупка названих тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка посадовим особами податкового органу не проводилась. Наявність пачок цигарок «COMPLIMENT» та «Marlboro» на полицях магазину в якості оферти, тобто як пропозиція укласти договір купівлі-продажу, відповідачем не встановлена.
З огляду на викладене, висновок відповідача про «зберігання» позивачем саме як суб'єктом господарювання, тобто з метою реалізації, тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка є безпідставним, необґрунтованим й таким, що ґрунтується виключно на припущеннях, а не на належних та достовірних доказах.
Виявлення особами, які проводили фактичну перевірку, двох пачок тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, що належали позивачу й іншій фізичній особі та були призначені для особистого використання, на переконання суду, виключає наявність підстав для притягнення позивача як суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності, передбаченої частиною другою статті 17 Закону №481/95-ВР.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що згідно пункту 228.2 статті 228 ПК України контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України, контроль за переміщенням, зберіганням та реалізацією пального та спирту етилового здійснюють відповідні контролюючі органи.
Пунктом 228.3 статті 228 ПК України визначено, що у разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).
Отже, ПК України зобов'язує контролюючий орган у разі виявлення факту зберігання тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка вилучити такий товар з вільного обігу з метою подальшої його конфіскації.
Проте матеріали справи не містять жодних доказів того, що посадовими особами контролюючого органу проводилась виїмка товару - тютюнових виробів «COMPLIMENT» та «Marlboro» без марок акцизного податку встановленого зразка.
Зазначене підтверджувалось показами свідків. Так, зокрема, працівники контролюючого органу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказали, що виявлені пачки цигарок було сфотографовано та залишено їх на місці виявлення, тобто на столі в приміщені магазину, тютюнові вироби не вилучались.
Вказані обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог податкового законодавства при проведенні фактичної перевірки у позивача та дають додаткові підстави для висновку про незаконність рішення, прийнятого за результатом проведення перевірки.
Перевіряючи оскаржуване позивачем рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); упереджено; недобросовісно; нерозсудливо та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване прийняте ним рішення.
Отже, рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 21 грудня 2020 року №00000/1999/0901, яким застосовано штрафні санкції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , є протиправним, а тому воно підлягає скасуванню.
Таким чином, позов належить задовольнити.
Вирішуючи спір, судом в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України також враховано висновки щодо застосування наведених вище норм права, які регулюють спірні відносини, викладені у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі №819/1514/16, від 12 березня 2019 року у справі №810/2728/15.
Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Оскільки згідно наявної у справі квитанції від 25 січня 2021 року позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 908 грн 00 коп., то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 21 грудня 2020 року №00000/1999/0901, яким застосовано штрафні санкції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 02 квітня 2021 року.
Повне найменування учасників справи: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , податковий номер НОМЕР_1 ), відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану 200-А, м. Чернівці, 58013, ЄДРПОУ 44057187).
Суддя О.П. Лелюк