02 квітня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1530/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Левицького В.К. у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі державного виконавця Федоряк О.В про визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльність, стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок дій бездіяльності суб'єктів владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії, -
13.03.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області, Садгірського районного суду м. Чернівці, Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, з такими позовними вимогами:
визнати протиправними та незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Сорочан В.Г. та Мельник В.О., Садгірського районного суду міста Чернівці в особі судді Байцар Л.В. та Третього Відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі державного виконавця Федоряк О.В.;
стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу на його користь три мільйони сімсот п'ятдесят тисяч гривень нуль копійок моральної шкоди, завданої йому протиправними діями та бездіяльністю суб'єктів владних повноважень в повному обсязі;
зобов'язати відповідні служби видалити з усіх можливих публічних реєстрів всю незаконно та неправомірно внесену інформацію, щодо нього в адміністративній справі Національної поліції України Департаменту патрульної поліції УПП в Чернівецькій області № 2607, в справі Садгірського районного суду м. Чернівці № 726/1488/19 від 30.08.2019 року та у виконавчому провадженні ВП № 59812836 від 28.08.2019 року як незаконну та підриваючу його морально-психологічну стійкість та авторитет у світлі суспільства.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.03.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області, Садгірського районного суду м. Чернівці, Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, - повернуто позивачу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020 року у справі №824/12/19-а, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.03.2020 року - без змін.
Постановою Верхового Суду від 04.02.2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.03.2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020 року у справі №824/12/19-а скасовано. Справу № 824/389/20-а за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області, Садгірського районного суду м. Чернівці, Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про відшкодування моральної шкоди направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.03.2021 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Садгірського районного суду міста Чернівці в особі судді Байцар Л.В., посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області в особі Сорочан В.Г. та Мельник В.О., стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої протиправними діями та бездіяльністю суб'єктами владних повноважень, в тому числі Садгірським районним судом м. Чернівці, Садгірським відділенням поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, зобов'язання відповідні служби, в т.ч. Садгірський районний суд міста Чернівці, Садгірське відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, видалити з усіх можливих публічних реєстрів всю незаконно та неправомірно внесену інформацію щодо ОСОБА_1 в справі Садгірського районного суду м. Чернівці №726/1488/19 від 30.08.2019 року, в адміністративній справі Національної поліції України Департаменту патрульної поліції УПП в Чернівецькій області № 2607, як незаконну та підриваючу його морально-психологічну стійкість та авторитет у світлі суспільства.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених ст. 287 КАС України, в частині позовних вимог пред'явлених ОСОБА_1 до Третього Відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльності, стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії.
31.03.2021 року позивач подав до суду заяву про відвід судді Чернівецького окружного адміністративного суду Левицького В.К. Заява мотивована наявністю у позивача сумнівів щодо неупередженості судді та не згодою з процесуальним рішенням судді у даній справі.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду Левицького В.К. від 31.03.2021 року заяву про відвід судді визнано необґрунтованою та передано заяву і додані матеріали про відвід судді для реєстрації в автоматизованій системі документообігу, для визначення судді по розгляду заяви про відвід судді.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 01.04.2021 року вказану заяву про відвід судді передано для розгляду судді Григорашу В.О.
Частиною 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що питання про відвід (окрім іншого) вирішується в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про відвід судді Левицького В.К. у справі №824/389/20-а, суд зазначає наступне.
Згідно з статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VIII встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Згідно частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Положеннями частини 4 цієї статті Кодексу також встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до частини 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що процесуальним законодавством встановлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу. Окрім того, передбачено, що в разі заявлення відводу судді (колегії суддів) він має бути належним чином вмотивований.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів в упередженості або необ'єктивності судді.
Суд вважає, що у заяві про відвід судді Левицького В.К., заявник фактично посилається на наявність упередженості та категоричної недовіри до судді, яка встановлена ним за суб'єктивним та об'єктивним критерієм.
При цьому, суд звертає увагу на те, що у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді, позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду.
Європейський суд з прав людини у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Проаналізувавши заявлені заявником доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Левицького В.К. у даній справі. Заява не містить посилань на обставини, які за об'єктивними чи суб'єктивними критеріями виключають участь судді Левицького В.К. у розгляді даної справи, відповідно до вимог статті 36 КАС України, а доводи та міркування зводяться до припущень заявника та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді даної справи. Фактично заявник висловлює незгоду з процесуальними рішеннями судді ОСОБА_2 щодо розгляду справи.
При вирішенні питання про відвід, наведені у заяві обставини та доводи заявника щодо упередженості судді Левицького В.К., та наявність у нього категоричної недовіри до судді є необґрунтованими, оскільки будь-яких доказів, які б підтверджували упередженість головуючого судді на стадії прийняття процесуальних рішень та доводів заяви про відвід не встановлено.
Відтак, наведені заявником доводи, за яких на його думку, є сумніви у неупередженості або об'єктивності головуючого судді Левицького В.К. мають суб'єктивний характер, оскільки належних доказів та переконливих доводів у вчиненні суддею дій, які б свідчили про його упередженість чи ставили під сумнів безсторонність судді, не наведено.
Разом з тим, викладені заявником у заяві підстави для відводу зводяться до його незгоди з постановленими процесуальними рішеннями, які виносились суддею Левицьким В.К., що за приписами частини 4 статті 36 КАС України не може слугувати підставою для відводу судді.
З огляду на викладене, суд вважає, що будь-яких доказів, які підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Левицького В.К. в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід - не встановлено.
В даному випадку, наведені заявником обставини, в обґрунтування заяви про відвід, не підпадають під визначені ст. 36 КАС підстави, оскільки не підтверджені жодними доказами в розумінні ст. ст. 73-76 КАС України, а отже, пов'язані виключно з суб'єктивним сприйняттям позивачем процесуальних дій судді та незгодою з його процесуальними рішеннями.
Враховуючи викладене, заява про відвід судді є необґрунтованою та безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись статтями 36, 40, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні заяви про відвід судді Левицького В.К. у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі державного виконавця Федоряк О.В про визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльність, стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок дій бездіяльності суб'єктів владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.О. Григораш