Іменем України
18 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/375/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шембелян В.С.,
за участю секретаря судового засідання - Пономарьової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом адвоката Осьмак Яніни Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
20.01.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Осьмак Яніни Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в м. Лисичанську), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України м. Лисичанську Луганської області від 23.10.2020 №121130002464 про відмову в призначенні пенсії за віком по списку 1 відповідно до п.1 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України м. Лисичанську Луганської області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком по списку 1 відповідно до заяви від 15.10.2020 та п.1 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до стажу роботи, що дає право на обчислення пенсії по списку 1 періоди роботи на шахті “Ломоватська” з 01.07.1991 по 15.07.1995 на посадах учня гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею, гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею, гірничого майстра дільниці з повним робочим днем під землею; з 18.12.1995 по 22.08.1996 на посадах учня гірника з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею, гірника з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею; з 08.12.2003 по 15.04.2004 на посаді гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею; з 09.12.2009 по 17.11.2012 на посаді гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею; на шахті “Вергелівська” з 01.02.1999 по 22.10.2003 на посаді гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею; з 18.05.2004 по 04.05.2005 на посаді підземного гірничого майстра з повним робочим днем під землею.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.10.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільговим умовах за списком № 1. Своїм рішенням №121130002464 від 23.10.2020 відповідач відмовив у призначенні пенсії позивачу.
Відповідно до рішення відповідача загальний стаж ОСОБА_1 складає 23 роки та 2 дні, в тому числі робота за списком 1 - 03 роки 01 місяць 16 днів. До пільгового стажу роботи було враховано періоди з 09.10.2006 по 10.11.2006 у ТОВ “Флагман” за професією гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею; з 18.08.2008 по 18.11.2009 на шахті 11- РАУ “Нова” приватного підприємства “Содєйствіє” ” за професією гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею та з 18.03.2013 по 19.07.2015 на шахті імені Дзержинського ТОВ “ДТЕК “Ровенькиантрацит” ” за професією гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею.
Інші періоди не враховано до пільгового стажу з причин не надання документів, які підтверджують пільговий характер роботи повний робочий день та документи про атестацію робочих місць.
Позивач вважає зазначене рішення управління щодо відмови в призначенні пенсії незаконним, внаслідок чого змушений звернутись до суду із зазначеним позовом.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області позовних вимог не визнав, про що 29.01.2021 надав відзив на позовну заяву (арк. спр. 74-78), в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
До пільгового стажу підлягають зарахуванню періоди роботи, за які є інформація по спеціальному стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5). Однак, немає підстав для врахування до пільгового стажу позивача періодів роботи, за які відсутня сплата підприємством страхових внесків.
Також неможливо зарахувати до підземного пільгового стажу за записами трудової книжки періоди роботи на шахті “Ломоватська” в/о Стахановвугілля” (дане підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території) з 30.05.1988 по 03.07.1088, з 11.07.1988 по 30.11.1988, з 05.04.1989 по 30.04.1989 за професією електрослюсаря підземного (виробнича практика), з 01.07.1991 по 15.07.1995 за професією підземного учня гірника очисного вибою, підземного гірника очисного вибою, підземного гірничого майстра, з 18.12.1995, по 22.08.1996 за професією підземного учня гірника з ремонту гірничих виробок, підземного гірника з ремонту гірничих виробок, - оскільки відсутні уточнюючі особливий характер роботи довідки, копії первинних документів, які б підтверджували зайнятість на підземних роботах, копії наказів про атестацію робочих місць. Періоди роботи з 08.12.2003 по 15.04.2004 за професією підземного гірника очисного вибою, з 09.12.2009 по 02.09.2012 за професією підземного гірника очисного вибою зарахувати не має підстав за відсутністю копій наказів про атестацію робочих місць.
Періоди роботи на ДВАТ ш. Вергілевська (дане підприємство знаходиться па тимчасово окупованій території) з 01.02.1999 по 22.10.2003 за професією підземного гірничого очисного вибою зарахувати немає підстав, оскільки в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні ознаки спеціального стажу за 2002-2003 роки, копій наказів про атестацію робочих місць; а за період роботи з 18.05.2004 по 04.05.2005 за професією підземного гірничого майстра відсутні копії наказів про атестацію робочих місць.
Період роботи в ТОВ фірма " Практік" (дане підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території) з 01.04.2005 по 31.05.2005 за професією підземного гірника очисного вибою зарахувати немає підстав за відсутності копій наказів про атестацію робочих місць.
Період роботи в ТОВ “Стахаповместоп” (дане підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території) з 04.05.2006 по 25.09.2006 за професією підземного гірника, підземного гірничого майстра, з 23.11.2006 по 05.08.2008 за професією підземного гірничого очисного вибою зарахувати немає підстав за відсутності копій наказів про атестацію робочих місць.
До загального страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 27.06.1989 по 15.05.1991, в зв'язку з тим, що у військовому квитку зазначена дата народження ОСОБА_1 " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( ІНФОРМАЦІЯ_2 за паспортом) та дата звільнення в запас дописана чорнилом іншого кольору.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на дату звернення з заявою про призначення пенсії - 15.10.2020 його вік становить 50 років. На думку відповідача, підтверджено документами страхового стажу лише 23 роки 22 дні, з них на пільгових умовах за списком №1 - 03 роки 01 місяць 16 днів.
Тому позивачу було відмовлено в призначенні пенсії згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' через відсутність необхідного пільгового стажу 10 років. За наявних умов право на пенсію в позивача, на думку відповідача, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 настане по досягненню віку 57 років.
Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, підстав для задоволення позовних вимог немає.
Представники сторін у судове засідання не прибули про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 (арк. спр. 13-15), має статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до довідки від 12.10.2020 № 924-5000314847 (арк. спр. 16).
15.10.2020 позивач звернувся до УПФУ в м. Лисичанську із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 (арк. спр. 104).
До заяви було додано: паспорт громадянина України, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудову книжку НОМЕР_2 від 01.06.1998, військовий квиток НОМЕР_3 від 23.06.1989, диплом НОМЕР_4 від 24.06.1989, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення, довідку про відкритий рахунок у банку (арк. спр. 105).
УПФУ в м. Лисичанську своїм рішенням від 23.10.2020 № 121130002464 відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність загального пільгового стажу 10 років. До пільгового стажу зараховано періоди роботи, за які є інформація по спеціальному стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5).
Згідно вказаного рішення на день звернення за призначенням пенсії вік позивача становить 50 років, відповідачем зараховано позивачу страхового стажу 23 роки 22 дні, з них на пільгових умовах за списком №1 - 03 роки 01 місяць 16 днів, що є недостатнім для призначення пенсії (арк. спр. 98-101).
В обгрунтуванні оскарженого рішення відповідач зазначив, що немає підстав для врахування до пільгового стажу позивача періодів роботи, за які відсутня сплата підприємством страхових внесків.
Також неможливо зарахувати до підземного пільгового стажу за записами трудової книжки періоди роботи на шахті “Ломоватка'" в/о Стахановвугілля” (дане підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території) з 30.05.1988 по 03.07.1088, з 11.07.1988 по 30.11.1988, з 05.04.1989 по 30.04.1989 за професією електрослюсаря підземного (виробнича практика), з 01.07.1991 по 15.07.1995 за професією підземного учня гірника очисного вибою, підземного гірника очисного вибою, підземного гірничого майстра, з 18.12.1995, по 22.08.1996 за професією підземного учня гірника з ремонту гірничих виробок, підземного гірника з ремонту гірничих виробок, - оскільки відсутні уточнюючі особливий характер роботи довідки, копії первинних документів, які б підтверджували зайнятість на підземних роботах, копії наказів про атестацію робочих місць. Періоди роботи з 08.12.2003 по 15.04.2004 за професією підземного гірника очисного вибою, з 09.12.2009 по 02.09.2012 за професією підземного гірника очисного вибою зарахувати не має підстав за відсутністю копій наказів про атестацію робочих місць.
Періоди роботи на ДВАТ ш. Вергілевська (дане підприємство знаходиться па тимчасово окупованій території) з 01.02.1999 по 22.10.2003 за професією підземного гірничого очисного вибою зарахувати немає підстав, оскільки в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні ознаки спеціального стажу за 2002-2003 роки, копій наказів про атестацію робочих місць; а за період роботи з 18.05.2004 по 04.05.2005 за професією підземного гірничого майстра відсутні копії наказів про атестацію робочих місць.
Період роботи в ТОВ фірма " Практік" (дане підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території) з 01.04.2005 по 31.05.2005 за професією підземного гірника очисного вибою зарахувати немає підстав за відсутності копій наказів про атестацію робочих місць.
Період роботи в ТОВ “Стахаповместон” (дане підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території) з 04.05.2006 по 25.09.2006 за професією підземного гірника, підземного гірничого майстра, з 23.11.2006 по 05.08.2008 за професією підземного гірничого очисного вибою зарахувати немає підстав за відсутності копій наказів про атестацію робочих місць.
До загального страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 27.06.1989 по 15.05.1991, в зв'язку з тим, що у військовому квитку зазначена дата народження ОСОБА_1 " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та дата звільнення в запас дописана чорнилом іншого кольору.
Трудова книжка НОМЕР_2 від 01.06.1988 на ім'я ОСОБА_1 містить наступні записи щодо спірних періодів роботи:
Шахта “Ломоватська” Стахановського виробничого об'єднання по видобуванню вугілля “Стахановвугілля”
Запис № 7 від 01.07.1991 - прийнятий учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею, наказ № 154 к від 01.07.1991;
Запис № 8 від 15.08.1991 - переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 195 к від 15.08.1991;
Запис № 9 від 01.07.1993 - переведений гірничим майстром з повним робочим днем під землею, наказ № 127 к від 01.07.1993;
Запис № 10 від 15.07.1995 - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України № 137 к від 18.07.1995;
Запис № 12 від 18.12.1995 - прийнятий учнем гірника по ремонту гірних виробіток з повним робочим днем під землею, наказ № 241к від 15.12.1995;
Запис № 13 від 29.01.1996 - переведений гірником по ремонту гірних виробіток 3 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 22к від 01.02.1996;
Запис № 14 від 22.08.1996 - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, наказ № 159 від 22.08.1996;
ДТОВ шахта Вергелівська ГХК “Луганськвугілля”
Запис № 15 від 01.02.1999 - прийнятий тимчасово підземним гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 40 к від 05.02.1999;
Запис № 16 від 18.02.1999 - зарахований до постійного штату підземним гірником очисного забою 5 розрядку з повним робочим днем під землею, наказ № 49 к від 18.02.1999;
Запис № 17 від 07.04.2003 ДТОВ “Шахта Вергелівська” ДХК “Луганськвугілля” реорганізована в ВП “Шахта Вергелівська” ДП “Лугансьвугілля”, наказ № 3 від 07.04.2003;
Запис № 18 від 22.10.2003 - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, наказ № 274 к від 24.10.2003;
ДВАТ шахта “Ломоватська”
Запис № 19 від 08.12.2003 - прийнятий гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею, тимчасово на два місяці, наказ № 236 к від 08.12.2003;
Запис № 20 від 06.02.2004 - переведений до постійного штату, наказ № 24к від 06.02.2004;
Запис № 21 від 15.04.2004 - звільнений у зв'язку зі зміною міста проживання, ст. 28 КЗпП України, наказ № 69к від 15.04.2004;
ВП “Шахта Вергелівська” ДП “Луганськвугілля”
Запис № 22 від 18.05.2004 - прийнятий тимчасово підземним майстром з повним робочим днем під землею, наказ № 147 к від 19.05.2004;
Запис № 23 від 08.07.204 - зарахований до постійного штату підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею, наказ № 196 к від 08.07.2004;
Запис № 24 від 04.05.2005 - звільнений за власним бажанням за ст. КЗпП України, наказ № 234 к від 04.05.2005;
ВП шахта “Ломоватська”
Запис № 40 від 09.12.2009 - прийнятий гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 146 к від 09.12.2009;
Запис № 41 від 03.09.2012 - проведена атестація підземних робочих місць, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1, наказ № 414 від 03.09.2012;
Запис № 42 від 17.11.2012 - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, наказ № 174 к від 19.11.2012 (арк. спр. 20-29, 110-126).
Інші періоди роботи позивача не є спірними, тому судом не досліджуються.
Отже, в записах про трудову діяльність позивача до 2009 року відсутні відомості про атестацію робочого місця позивача.
Відповідно до витягу з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії до загального трудового стажу позивача зараховано 26 років 2 дні (3 додаткові за списком 1), з них до пільгового стажу за списком № 1 - 03 роки 01 місяць 16 днів (арк. спр. 102-103).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги та відзив на адміністративний позов, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до п. п. 2,3 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюється за данними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на піставі документів та в порядку, визначеного законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про період роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками.
Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Тобто, Законом №1058 передбачено, що як для призначення, так і для перерахунку пенсії особа повинна звернутися із відповідною заявою та необхідними документами особисто або через представника до територіального органу Пенсійного фонду.
В силу пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, «письмово повідомляє заявника» про те, які документи «необхідно подати» додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).
Пунктом 3.3. розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що саме «орган, що призначає пенсію», надає роз'яснення особам з питань призначення та виплати пенсій.
Пункт 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 також визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Судом встановлено, що УПФУ в м. Лисичанську за заявою позивача від 15.10.2020 за вх. № 5453, про призначення пенсії прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії від 23.10.2020 № 121130002464, тобто положення частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV та пункту 4.3 Порядку № 22-1 відповідачем порушені не були.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).
З зазначених правових норм слідує, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
При цьому, значення трудової книжки, як основного документу, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Що стосується тверджень відповідача щодо неможливості зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи у ДВАТ шахта Вергелівська з 01.02.1999 по 22.10.2003 у зв'язку з відсутністю в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування ознаки спеціального стажу за 2002 - 2003 роки, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 21 Закону № 1058-IV, персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.
Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Отже, в даному випадку суд вважає необгрунтованими посилання відповідача щодо незарахування позивачу спірних періодів до пільгового стажу з підстав того, що за даними інформації по спецстажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК5) підприємство не звітувало про роботу в шкідливих умовах (немає ознаки спеціального стажу), що дає право на призначення пенсії за віком за списком №1, у зв'язку з тим, що позивач не може нести відповідальність за роботодавця, оскільки саме на останнього покладено обов'язок щодо внесення таких даних.
Крім того, страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки.
Тому аргументи оскарженого рішення відповідача стосовно неможливості зарахування до стажу за списком 1 періоду роботи на ДВАТ шахта ім. “Вергелівська” з 01.02.1999 по 22.10.2003 за професією підземного гірничого очисного вибою, оскільки в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні ознаки спеціального стажу за 2002-2003 роки, суд визнає незмістовними.
Так само необгрунтованими суд визнає аргументи оскарженого рішення про неможливість зарахування до пільгового стажу позивача за списком №1 періодів його роботи (в тому числі й на ДВАТ шахта ім. “Вергелівська” з 01.02.1999 по 22.10.2003 та 18.05.2004 по 04.05.2005) за відсутності копії наказів про атестацію робочих місць, оскільки відповідно до позиції Верховного Суду, що висловлена в постанові від 23.10.2018 в справі №348/1079/17, постанові від 18 вересня 2018 року по справі №345/3301/17 та постанові від 01.11.2018 №455/1053/16-а, атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Отже невиконання такого обов'язку адміністрацією підприємства, не може позбавляти права на пенсію на пільгових умовах самих працівників.
Тому ці періоди роботи позивача мають бути зараховані до спеціального підземного стажу за списком №1.
Щодо незарахування органом Пенсійного фонду періодів роботи позивача з 01.07.1991 по 15.07.1995, з 18.12.1995 по 22.08.1996, з 08.12.2003 по 15.04.2004, 09.12.2009 по 17.11.2012, з 18.05.2004 по 04.05.2005 у зв'язку з відсутністю довідок, уточнюючих особливий характер роботи, копій первинних документів, суд дійшов таких висновків.
Суд не погоджується з даними твердженнями відповідача з огляду на те, що по-перше, записи у трудовій книжці позивача містять дані про повний робочий день під землею, тобто про характер виконуваної роботи; по-друге всі дані про характер виконуваною позивачем роботи містять також довідки для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 08.04.2020 №№ 455, 456, 457 та від 21.11.2019 №№ 1561, 1562, 1653, 1564, 1565, 1566, 1567, 1568, 1569, 1570, 1571 (арк. спр. 32-39). Також в матеріалах справи наявні накази про підсумки атестації робочих місць за умовами праці, довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 10.04.2020 №№ 459, 460, 461, 462 (арк. спр. 40-45, 58-63, 46-56).
Щодо документів про проведення атестації робочого місця, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, провадження № 11-1207апп19 чітко висловила свою позицію щодо проведення атестації робочих місць і вказала, що непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника.
При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Крім того, як вже вказано вище, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
За таких обставин періоди роботи позивача з 01.07.1991 по 15.07.1995, з 18.12.1995 по 22.08.1996, з 08.12.2003 по 15.04.2004, 09.12.2009 по 17.11.2012, з 18.05.2004 по 04.05.2005 підлягають зарахуванню до пільгового стажу.
Спірним питанням в даній справі є також не прийняття управлінням Пенсійного фонду України м. Лисичанську Луганської області для підтвердження наявного трудового стажу ОСОБА_1 довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, які видані підприємством “Луганской народной республики”. З цього приводу суд зазначає, таке.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі “Ковач проти України” від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі “Мельниченко проти України” від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі “Швидка проти України” від 30.10.2014 тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, “Loizidou v. Turkey”, “Cyprus v. Turkey”), а також Молдови та Росії (зокрема, “Mozer v. the Republic of Moldova and Russia”, “Ilascu and Others v. Moldova and Russia”), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи “намібійський виняток” у справі “Кіпр проти Туреччини”, ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд також зазначає, що чинним законодавством України не встановлено прямої заборони на використання документів, виданих підприємствами, які тепер перебувають на тимчасово неконтрольованій території України. Крім того, положенням частини 3 статті 44 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить в залежність особу, щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу і призначення пенсії.
Посилання відповідача на те, що підприємства, які видали позивачу довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії позивачу, розміщені на тимчасово окупованій території України, суд не приймає, оскільки відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного права на пенсійне забезпечення.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду по справі № 175/4336/16-а від 28 серпня 2018 року та по справі № 172/718/17 від 27 лютого 2018 року.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і їх було утворено відповідно до законодавства України.
Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий трудовий стаж роботи.
Зазначені довідки підтверджують наявність в позивача права на зарахування цього періоду як до загального так і до спеціального підземного стажу за списком №1, навіть за відсутності відомостей про атестацію, оскільки відповідно до позиції Верховного Суду, що висловлена в постанові від 23.10.2018 в справі №348/1079/17, постанові від 18 вересня 2018 року по справі №345/3301/17 та постанові від 01.11.2018 №455/1053/16-а, атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Отже невиконання такого обов'язку адміністрацією підприємства, не може позбавляти права на пенсію на пільгових умовах самих працівників.
Тому ці періоди роботи позивача з 01.07.1991 по 15.07.1995, з 18.12.1995 по 22.08.1996, з 08.12.2003 по 15.04.2004, з 18.05.2004 по 04.05.2005, з 09.12.2009 по 17.11.2012, також мають бути зараховані до спеціального підземного стажу за списком №1.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що з оскаржуваного рішення пенсійного органу вбачається, що відповідачем також не враховано до пільгового стажу періоди роботи позивача в ТОВ фірма «Практік» з 01.04.2005 по 31.05.2005 за професією підземного гірника очисного вибою, в ТОВ “Стахаповместоп” з 04.05.2006 по 25.09.2006 за професією підземного гірника, підземного гірничого майстра, з 23.11.2006 по 05.08.2008 за професією підземного гірничого очисного вибою - через відсутність копій наказів про атестацію робочих місць - такі аргументи судом визнані незмістовними з зазначених вище підстав.
Крім того, до загального страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 27.06.1989 по 15.05.1991, в зв'язку з тим, що у військовому квитку зазначена дата народження ОСОБА_1 " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (18.05.1970 за паспортом) та дата звільнення в запас дописана чорнилом іншого кольору.
На думку суду, відповідач припустився формалізму під час аналізу вказаного документу, оскільки не послався на вимоги будь-якого порядку, відповідно до якого зазначені недоліки військового квитка позбавляють позивача права зарахування періоду військової служби як до загального так і до спеціального стажу за списком №1 (окільки протягом двох наступних після звільнення з військової служби місяців позивач працевлаштувався на роботу в шахту “Ломоватська” Стахановського виробничого об'єднання по видобуванню вугілля “Стахановвугілля” за професією учня гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею, наказ № 154 к від 01.07.1991 (запис №7 трудової книжки).
В будь якому разі відповідальність за заповнення військового квитку законодавством покладалась на повноважних осіб військових комісаріатів (військових частин), в яких проходив військову службу позивач, і не може його позбавляти гарантованих чинним законодавством прав військовослужбовців на соціальний захист.
Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17 провадження №К/9901/1298/17.
Отже, зарахування до пільгового стажу позивача, визначеного відповідачем (03 роки 01 місяць 16 днів) спірних періодів роботи: на ДВАТ шахта ім. “Вергелівська” з 01.02.1999 по 22.10.2003 та 18.05.2004 по 04.05.2005 та на шахті “Ломоватська” ВО “Стахановвугілля” з 01.07.1991 по 15.07.1995, з 18.12.1995 по 22.08.1996, з 08.12.2003 по 15.04.2004, з 09.12.2009 по 17.11.2012, в ТОВ фірма «Практік» з 01.04.2005 по 31.05.2005, в ТОВ “Стахаповместоп” з 04.05.2006 по 25.09.2006, з 23.11.2006 по 05.08.2008, а також періоду військової служби з 27.06.1989 по 15.05.1991 як до загального так і до спеціального стажу за списком №1 перевищує необхідний для призначення пенсії відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 10-річний стаж за списком 1, а також 25-річний страховий стаж отже надає позивачу право на призначення такої пенсії на пільгових умовах.
Водночас в цій частині (військова служба, робота в ТОВ фірма «Практік» з 01.04.2005 по 31.05.2005, в ТОВ “Стахаповместоп” з 04.05.2006 по 25.09.2006, з 23.11.2006 по 05.08.2008) рішення позивачем не оскаржується і вимоги щодо зобов'язання відповідача зарахувати до стажу вищевказані періоди роботи позивачем не заявленіі.
Однак, згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тому, з урахуванням вимог ч.2 ст. 9 КАС України, з метою ефективного захисту порушеного оскарженим рішенням права позивача на призначення пенсії, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати оскаржене рішення повністю, а також обрати інший спосіб захисту порушеного права відповідно до вимог п.10 ч.2 ст.245 КАС України, а саме: зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до вимог п.1 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - за заявою від 15.10.2020 та сплатити заборгованість.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
При зверненні до суду із позовом, позивачем сплачено судовий збір у сумі 908 грн, відповідно до квитанцій від 08.12.2020 № 10238 на суму 840,80 грн та від 18.01.2021 № 0.01981668472.1 на суму 68 грн (арк. спр. 9,10).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 908 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги адвоката Осьмак Яніни Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (код ЄДРПОУ 21792407, місцезнаходження: 93113, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Сосюри, 347) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 23 жовтня 2020 року № 121130002464 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до вимогп.1 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"- за заявою від 15.10.2020 та сплатити заборгованість.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23 березня 2021 року.
Суддя В.С. Шембелян